Joba 23
1 Hoe ty natoi’ Iobe:
А Йов відповів та й сказав:
2 Mafaitse ty toreoko henaneo, taña-miletraletra ty amy hatreontreoko.
„Моя мова й сьогодні гірка́, — тяжче стражда́ння моє за стогна́ння мої.
3 Ehe te napotako ty hahatreavako Aze, hiheovako mb’am-piambesa’e mb’eo.
О, якби то я знав, де Його я знайду́, то прийшов би до місця Його пробува́ння!
4 Halahako aolo’e eo ty amako, vaho hatsafeko veroke ty vavako.
Я б перед обличчям Його свою справу поклав, а уста свої я напо́внив би до́водами, —
5 Ho azoko ty entañe havale’e ahy, vaho ho rendreko ty hitsara’e.
розізнав би слова́, що́ мені відповість, і я зрозумів би, що́ скаже мені.
6 Hatreatré’e ami’ty hara’elahin-kaozara’e hao? Aiy, f’ie ho haoñe’e.
Чи зо мною на прю Він з великою силою стане? О ні, — тільки б увагу звернув Він на мене!
7 Mete hilahatse ama’e ty vañoñe, hamotsorañe ahy nainai’e amy Mpizakakoy.
Справедливий судився б там з Ним, я ж наза́вжди б звільни́всь від свойого Судді.
8 Hehe te mionjon-draho, f’ie tsy eo, midisa-voly, fa tsy isako,
Та піду́ я на схід — і немає Його, а на за́хід удамся — Його не побачу,
9 ie mitoloñ’an-kavia, tsy treako, ie mitolike mb’àn-kavana, tsy rendreko.
на півно́чі шукаю Його — й не вхоплю́, збо́чу на пі́вдень — і не добача́ю.
10 Fe arofoana’e ty lala fombàko, ie fa nitsoeha’e le hiboake hoe volamena.
А Він знає дорогу, яка при мені, — хай би ви́пробував Він мене, — мов те золото, вийду!
11 Nahafitinoñe i lia’ey ty tomboko, nifaharako i lala’ey vaho tsy nitsile.
Трималась нога моя коло стопи́ Його, доро́ги Його я держа́вся й не збо́чив.
12 Tsy nisitahako o nafèm-pivimbi’eo; nahajako o tsaram-palie’eo mandikoatse ty anjara rimako.
Я не відступався від за́повідей Його губ, над уста́ву свою я ховав слова уст Його.
13 F’ie tsy roe tsy telo, ia ty hampitolik’ aze? anoe’e iaby ze satrin’arofo’e.
Але Він при одно́му, — й хто заве́рне Його? Як чого зажадає душа Його, — те Він учинить:
14 Ie ro mañeneke o atolots’ ahikoo: maro ty fanoe’e hoe Izay.
бо Він ви́конає, що́ про мене призна́чив, і в Нього багато такого, як це!
15 Aa le hirevendreven-draho añ’atrefa’e eo; izaho mitsakore, le añeveñako.
Тому перед обличчям Його я тремчу́, розважаю — й жахаюсь Його.
16 Ampianifan’ Añahare ty troko, ampangebahebae’ i El-Sadai,
А Бог пом'якши́в моє серце, і Всемогутній мене настраши́в,
17 Toe tsy naitoañ’ añatrefa’ i ieñey iraho, naho nisaroña’e an-tareheko i fimoromoroñañey.
бо не знищений я від темно́ти, ані від обличчя свого, що темність закрила його!
