Joba 21
1 Le hoe ty natoi’ Iobe:
А Йов відповів та й сказав:
2 Tsatsiho o entakoo; ehe t’ie ro hamere anahareo.
„Уважно послухайте сло́во моє, і нехай бу́де мені це розра́дою вашою!
3 Iheveo hey hivolañe, ie fa nivolañe, le mañinjea.
Перете́рпіть мені, а я промовля́тиму, — по промові ж моїй насміха́тися будеш.
4 Aa naho izaho, ondaty hao ty itoreovako? Ino ty tsy hahatsimboetse ahy?
Хіба до люди́ни моє нарі́кання? Чи не мав би чого стати нетерпели́вим мій дух?
5 Isaho iraho vaho ilatsao: akapefo am-pitàñe ty falie.
Оберні́ться до мене — й жахні́ться, та руку на уста свої покладіть.
6 Ie mahatiahy iraho, le embetse; fitititihañe ty mangazoñe ty vatako.
І якщо я згадаю про це, то жаха́юсь, і морозом пройма́ється тіло моє.
7 Akore te mbe veloñe o tsereheñeo, miha-bey, vaho mitombo an-kaozarañe?
Чого несправедливі живуть, доживають до ві́ку, й багатством зміцня́ються?
8 Mitrao-pimoneñe am’iareo, am-pahaisaha’ iareo o ana’eo, añatrefam-pihaino’ iareo o tarira’eo.
Насіння їх міцно стоїть перед ними, при них, а їхні наща́дки — на їхніх оча́х.
9 Soa-aro tsy an-kahembañañe o akiba’eo; tsy am’ iereo ty kobain’Añahare.
Доми їхні — то спо́кій від страху, і над ними нема бича Божого.
10 Mitongoñe o añombelahi’eo fa tsy milesa; miterake o añombe vave’eo fa tsy mandoly.
Спинається бик його, і не даре́мно, — зачинає корова його, й не скидає.
11 Ampidadà’ iereo hoe lia raike o ana’eo; mitrekatreka o keleia’eo.
Вони випускають своїх молодя́т, як отару, а їх діти вибри́кують.
12 Kantsáñe naho marovany ty arahe’ iareo takasy, vaho mifale ami’ty feon-tsoly.
Вони голос здіймають при бубні та цитрі, і веселяться при звуку сопілки.
13 Gadoñe’ iereo am-pibodobodoañe o andro’eo vaho mizotso mb’an-kibory ao am-pierañerañañe. (Sheol h7585)
Провадять в добрі свої дні, і сходять в споко́ї в шео́л. (Sheol h7585)
14 Ie nanao ty hoe aman’ Añahare: Adono zahay! Tsy fañiria’ay ty hahafohiñe o sata’oo.
А до Бога говорять вони: „Уступи́ся від нас, — ми ж дорі́г Твоїх знати не хочем!
15 Ia ze o El-Sadai zao, hitoroña’ay? Ino ty ho tombo’e ho anay te ihalalia’ay?
Що таке Всемогу́тній, що бу́дем служити Йому? І що́ скориста́єм, як будем благати Його?“
16 Heheke, tsy am-pità’ iareo ty hasoa, lavits’ahy ty famerea’ o lo-tserekeo.
Та не в їхній руці добро їхнє, — дале́ка від мене порада безбожних...
17 Im-pire hao te akipeke ty failo’ o tsivokatseo? Im-pire t’ie ivovoa’ ty hankàñe? Ie anjarà’e ty tivontivoñe ty amy haviñera’ey.
Як часто світи́льник безбожним згасає, і прихо́дить на них їх нещастя? — Він приділює в гніві Своїм на них па́стки!
18 Boka-maike miatre-tioke iereo, hoe kafo’e aboelen-tio-bey?
Вони будуть, немов та солома на вітрі, і немов та полова, що буря схопи́ла її!
19 [Hoe nahareo: ] Ahajan’ Añahare ho amo ana’eo o tahi’eo. Ehe te hañondroke ama’e t’i Andrianañahare, hahafohina’e.
„Бог ховає синам його кривду Свою“— та нехай надолу́жить самому йому, і він зна́тиме!
20 Apoho ho oni-pihaino’e ty firotsaha’e, hitohofa’e ty haviñera’ i El-Sadai.
Нехай його очі побачать нещастя його́, й бодай сам він пив гнів Всемогу́тнього!
21 Haoñe’e hao i hasavereña’e hanonjohy azey, apota’e hao te voaiake o vola’eo?
Яке бо стара́ння його про роди́ну по ньому, як для нього число його місяців вже перелічене?
22 Ia ty hañoke hilala aman’Añahare kanao Ie ro mizaka o an-dikerañeo?
Чи буде хто Бога навчати знання́, Його, що й небесних суди́тиме?
23 Mihomak’ ami’ty haañoña’e ty raike, ie miaiñañoleñañe am-panintsiñañe.
Оцей в повній силі своїй помирає, — увесь він спокі́йний та ми́рний,
24 Pea ronono o korobo’eo, lendeñe o betron-taola’eo.
діжки́ його повні були молока, а мі́зок косте́й його свіжий.
25 Mivetrake ka ty aman-kafairan-troke, le lia’e tsy nitsopeke raha mafiry.
А цей помирає з душею огі́рченою, і доброго не спожива́в він,
26 Songa mandre andebok’ ao, sindre saroñan-oletse.
та по́рохом будуть лежати обо́є вони, і черва́ їх покриє.
27 Eka, fantako ty fikitroha’ areo, ty fikililia’ areo hañaraty ahy.
Тож я знаю думки́ ваші й за́думи, що хочете кри́вдити ними мене.
28 Fa hoe nahareo: Aia ty anjomba’ i roandriañey? Aia ty kivoho, ty fimoneña’ o lo-tserekeo?
Бож питаєте ви: Де́ князів дім, і де наме́т пробува́ння безбожних?
29 Mboe tsy nañontanea’ areo hao o mpañaveloo, tsy apota’ areo hao o talili’ iareoo?
Тож спитайтеся тих, що дорогою йдуть, а їхніх озна́к не зата́юйте:
30 te arovañe ho an-tsan-kankàñe i tsereheñey, ho kozozoteñe mb’eo añ’androm-piforoforoañe.
що буває врято́ваний злий в день загибелі, на день гніву відво́диться в за́хист!
31 Ia ty hiatreatre aze ty amo lala’eo, ia ty hañondrok’ ama’e o nanoe’eo?
Хто йому́ розповість у лице про дорогу його́? А коли наробив, хто йому́ надолу́жить?
32 Ie takoneñe mb’an-kibory mb’eo, vaho ambenañe i lona’ey.
І на кладо́вище буде прова́джений він, і про могилу подбають.
33 Mamy ama’e o vongan-tane am-bavataneo; vaho fonga hañorik’ aze ondatio, ie mitozantozañe ka ty niaolo.
Ски́би долини солодкі йому́, і тя́гнеться кожна люди́на за ним, а тим, хто попе́реду нього, — немає числа.
34 Aia arè ty añohòa’ areo amañ’entan-kòake, le o hatoi’ areoo, manao hakalitahañe avao.
І я́к ви мене потішаєте ма́рністю, коли з ваших ві́дповідей зостається сама тільки фальш?“
