Hebreo 7
1 I Melkizedeke ‘nio, nimpanjaka’ i Salema, mpisoron’ Añahare Andindimoneñey, ie ty nifanalaka amy Abraàme nimpoly amy nandrebaha’e i mpanjaka rey naho nitata’e,
Сей бо Мелхиседек, цар Салимський, священик Бога вишнього, що зустрів Авраама, як вертавсь він з побоїща царів, і благословив його;
2 le nitolora’ i Abraàme ty fahafolo’ ze he’ey—ie atao Mpanjakan-kavantañañe hey, ty amy dika i tahina’ey, vaho Mpanjaka’ i Salema ndra Mpanjakam-panintsiñañe;
котрому й десятину з усього віддїлив Авраам (перше ж оце перекладом зветь ся цар правди, а потім і цар Салимський, чи то цар впокою),
3 ie tsy aman-drae, tsy aman-drene, tsy aman-toñon-droae, tsy aman’ androm-pifotora’e, tsy amam-pitamperan-kaveloñe, fe nampanahafeñe amy Anan’ Añaharey, mitoetse ho mpisoroñe nainai’e tsy modo.
без батька, без матери, без родоводу; нї почину днїв, ні конця життя немаючи, уподоблений же Сину Божому, пробував священиком вічно.
4 Haraharao heike ty hara’ elahi’ indatiy kanao nitolora’ i Abraàme raentika ty faha-folo’ o kinopa’eo.
Дивіте ся ж, який великий той, кому і десятину дав Авраам патриярх із вибраного.
5 Le toe lilie’ i Hake o tarira’ i Levy norizan-ko mpisoroñeo ty hanontoñe am’ondatio, toe amo longo’eo, i faha-foloy, ie boak’ am-pisafoa’ i Abraàme.
Тай ті із синів Левіїних, що приймають сьвященство, мають заповідь брати десятину з народу по закону, се єсть із браття свого, хоч і з чересел Авраамових вийшло воно.
6 Le i tsy toñoneñe aman-droae’ iareoy ty nandrambe ty faha-folo amy Abraàme vaho nitata i nampitamàñey.
Той же, хто не виводить роду свого від них, узяв десятину з Авраама, і маючого обітницю благословив.
7 Tsy kalafo te mitata ty zay ty zoke.
Без усякого ж перечення менше від більшого благословляєть ся.
8 Naho atoy re le rambese’ ondaty mbe hihomakeo i faha-foloy, fe i añey ro taroñeñe te veloñe.
І тут беруть десятини люде, що мруть, а там - той, про кого сьвідчить ся, що він живе.
9 Aa ie tsaraeñey, i Levy mpandrambe i fahafoloy, ro nandoa ty faha-folo añamy Abraàme,
І, щоб так сказати, через Авраама взята десятина і з Левія, що бере десятини.
10 amy t’ie tampisafoan-droae’e ao te nifanalaka amy Melkizedeke.
Ще бо в череслах отецьких був, як зустрів його Мелхиседек.
11 Aa naho nahafonitse ty fisoroña’ i Levy (toe ama’e ty nandrambesa’ ondatio Hake) le inoñe amy zao ty ipaiañe mpisoroñe hitroatse amy famosora’ i Melkizedekey, fa tsy amy famosora’ i Aroney?
Коли ж звершеннє було через Левійське сьвященствб (бо під ним люде озаконені стались), то яка ж іще потреба иншому встати сьвященикові по чину Мелхиседековому, а не по чину Аароновому звати ся?
12 Aa kanao vaoeñe i famosorañey, tsy mahay tsy vaoeñe ka t’i Hake.
Коли бо переміняєть ся сьвященство, мусить конче і переміна закону бути.
13 Amy te foko hafa i tsaraeñey, le tsy ama’e ty nitoron-kitrely.
Про Кого бо се говорить ся, з иншого колїна був, з котрого нїхто не приступав до жертівнї.
14 Toe fohiñe te tarira’ i Joda i Talèn-tika, fe tsy nisaontsie’ i Mosè fisoroñañe t’i Joda,
Явно бо, що з коліна Юдового вийшов Господь наш, а про се коліно Мойсей об сьвященстві нічого не сказав.
15 miha-malange te mpisoroñe manahak’ i Melkizedeke ty nitroatse,
І більше ще явно, що по подобию Мелхиседековому встав инший сьвященик,
16 ie tsy nanoeñe am-pepè’ i Hake ty am-panoñonan-drae, fa an-kaozaran-kaveloñe tsy modo.
котрий не по закону заповіді тілесної постав, а по силї життя незотлїнного.
Сьвідкув бо: "Що Ти єси сьвященик по вік по чину Мелхиседековому." (aiōn g165)
18 Toe miha-modo i fepetse taoloy ami’ty hamavazoa’e naho ty tsy fahalefea’e,
Стало ся ж знищеннє попередньої заповіді за її неміць і невжиточність.
19 (amy te tsy eo ty nahatafetere’ i Hake), fe nipoteake ty fitamàn-tsoa, hitotofan-tika aman’ Añahare;
Нїчого бо не звершив закон, а приведене лучче впованнє, котрим наближуємось до Бога.
20 mbore nanoeñe am-panta,
І на скілько воно не без клятьби,
21 (toe tsy fanoeñ’ am-panta o mpisoroñeo, f’itoy ro am-panta, ie nanoeñe ty hoe: Toe nifanta t’Iehovà vaho tsy hihotike: Mpisoroñe nainai’e irehe.) (aiōn g165)
(ті бо сьвященики без клятьби ставали, а Сей з клятьбою через Того, хто глаголав до Него. "Кляв ся Господь, і не розкаяв ся: Ти єси сьвященик по вік, по чину Мелхиседековому") (aiōn g165)
22 Antsake t’ie ho fañina soa, amy te mitsoak’ aze t’Iesoa.
на стілько луччого завіту став ся порукою Ісус.
23 Maro i mpisoroñe rezay, ie tsy mijadoñe am-pitoloña’e fa agadon-kavilasy.
І більш їх було сьвящениками, бо смерть боронила їм пробувати;
сей же, через те, що пробував по вік, непереходяче має сьвященство (aiōn g165)
25 Izay ty talim-pahahenefa’e rombake do’e o mitotok’ aman’ Añahare añama’eo, ie veloñe nainai’e hihalaly ho a iareo.
Тимже і спасти може до кінця приходящих через Нього до Бога, будучи вічно жив, щоб посередникувати за них.
26 Mañeva an-tika i Mpisorombey zay: ie masiñe, tsy aman-tahiñe, tsy aman-kila, miavak’ amo aman-kakeoo, vaho nonjoneñe ambone’ o likerañeo.
Такого бо нам подобало (мати) Архиєрея, преподобного, безвинного, непорочного, відлученого від грішників і вищого небес,
27 Ie tsy mipay boak’ andro, manahake o mpisoroñe taoloo, ty hañenga soroñe ho amo tahi’eo hey vaho ho amo hakeo’ ondatio. Fa nanoe’e indraik’ avao ie nañenga i fañòva’ey.
котрий не має по всі днї нужди, як архиєреї, перше за свої гріхи жертви приносити, а потім за дюдські: се бо зробив заразом, себе принїсши.
