Asan'ny Apostoly 1
1 I lañonañe valoha’e nanoekoy, ry Teofily, ami’ty nifotora’ Iesoà nanao, naho nañòke
Перве оповіданнє написав я, Теофиле, про все, що Ісус робив і навчав,
2 pak’ amy andro nampionjonañe azey, ie fa nanoro o Firàheñe jinobo’e añamy Arofo Masiñeio.
аж до дня, котрого возніс ся, заповідавши через Духа сьвятого апостолам, котрих вибрав;
3 Aa naho niheneke i halovilovia’ey le niboak’ am’ iereo naho niventè’e an-tsata maro, hampatokisañe iareo t’ie veloñe, vaho niisa’ iareo efa-polo andro, le nitaroña’e i Fifehean’ Añaharey.
перед котрими являв ся Він живий після муки своєї у многих ознаках; і бачили Його сорок днїв, і глаголав про царство Боже;
4 Aa ie nifañaoñe le nafanto’e te tsy hiakats’ Ierosaleme fa handiñe i nampitaman-dRaey: i Jinanji’ areo amakoy.
і, зібравши їх, заповів їм, з Єрусалиму не виходити, а дожидатись обітування Отця, що про Него чули від мене.
5 Nampilipotse an-drano t’i Jaona, fe halipotse amy Arofo Masiñey nahareo te heron-kerone.
Бо Йоан хрестив водою: ви ж хрестити метесь Духом сьвятим по немногих сїх днях.
6 Aa ie nifanontoñe le nañontanea’ iareo ty hoe: O Rañandria, Hampolie’o am’ Israele henaneo hao i fifeheañey?
Вони ж зійшовшись питали Його, кажучи: Господи, чи не під сей час поставиш Ти знов царство Ізраїлське?
7 Hoe re tam’ iereo: Tsy anahareo ty hahafohiñe ty andro ndra o sa nalaha n-dRae amy fandilia’eio,
Рече ж до них: Не вам єсть розуміти час і пору, що Отець положив у своїй властї.
8 fe handrambe haozarañe nahareo te ivotraha’ i Arofo Masiñey; ho mpitalily ahy e Ierosaleme naho e Iehodà iaby naho e Samaria ao vaho pak’ antsietoitane añe.
А приймете силу, як зійде сьвятий Дух на вас; і будете менї сьвідками в Єрусалимі й у всїй Юдеї і Самариї, і до краю землї.
9 Ie nitsarae’e le nonjoneñe vaho rinambe’ ty rahoñe tsy ho am-pahaisaha’ iareo.
І, се промовивши, як дивились вони, знявсь угору, і хмара взяла Його від очей їх.
10 Ie mbe nitalake mb’andikerañe eñe mb’amy nionjona’ey, hehe te nijohañe añila’ iereo t’indaty roe nisarom-poty
І, як вони пильно дивились на небо, як Він відходив, аж ось два мужі стали перед ними в білій одежі,
11 nanao ty hoe, Ry nte-Galilia, akore t’ie miandrandra mb’ andindìñe ey? Iesoà nirambeseñe boak’ ama’ areo mb’andindimb’eoy ro hibalike manahake i nahaisaha’ areo aze nionjoñe mb’andikerañe eñey.
котрі й сказали: Мужі Галилейські, чого стоїте, дивлячись на небо? Сей Ісус, узятий од вас на небо, так прийде, як видїли ви Його, сходячого на небо.
12 Aa le nibalike mb’e Ierosaleme mb’eo iereo, boak’ami’ty vohitse atao Oliva, mañeva fañaveloan-tSabotse boake Ierosaleme.
Тоді вернулись вони в Єрусалим із гори, званої Оливною, що поблизу Єрусалиму на субітнїй день ходи.
13 Ie nigodañe ao iereo le niañambone mb’ añ’ efetse ambone ami’ty nitobea’ i Petera naho Iakobe naho i Jaona naho i Andrea, i Filipo naho i Tomasy, i Bartolomeo naho i Matio, Iakobe ana’ i Alfeo naho i Simona Zelota, vaho i Jodasy ana’ Iakobe.
І ввійшовши, зійшли на гірницю, де пробували Петр та Яков, та Йоан, та Андрей, Филип та Тома, Вартоломей й Матей, ЯковАлхеїв та Симон Зилот, та Юда Яковів.
14 Ie nitraok’ ìna naho nitolom-pitalaho naho halaly miharo amo Rakembao naho i Marie rene’ Iesoà vaho o roahalahi’eo.
Усї вони пробували однодушне в молитві і благанню - з жінками та. Марисю, матїррю Ісусовою, і з братами Його.
15 Niongak’ añivo’ o rolongoo amy andro rezay t’i Petera (va’e zato tsy roapolo ty aman-tahinañe nifanontoñe ao) le nanao ty hoe:
І ставши тими днями Петр посеред учеників, рече (було ж число імен укупі до ста двайцяти):
16 Ry longo, tsi-mete tsy niheneke i Sokitse Masiñe nitokie’ i Arofo Masiñey am-palie’ i Davide i Jodasy niaolo o nitsepake Iesoàoy.
Мужі брати! треба було справдитись писанню сьому, що прорік Дух сьвятий устами Давидовими про Юду, що став ся проводирем тих, котрі схопили Ісуса.
17 Ie nivolilieñe aman-tika naho nandrambe anjara amo fitoroñañe zao.
Полічено ж його до нас, і прийняв був долю служення сього.
18 (Nahazoan-teteke indatiy amy tamben-tahi’ey, ie nitsirikoake naho niponake, vaho hene niforotrake o tsinai’eo.)
Сей чоловік придбав поле за нагороду неправедну, і, впавши сторч, тріснув надвоє, і вийшло усе нутро його.
19 Nanitsike o mpimoneñe e Ierosaleme ao iabio izay vaho tinoka’ iereo ty hoe Akeldama i tonday ami’ty saontsi’ iareo, midika ty hoe: Tondan-dio.
І відомо стало всім домуючим у Єрусалимі, так що прозвано поле теє власною говіркою їх Акельдама, чи то б сказати: поле крови.
20 Toe nipatereñe amy boken-Tsaboy, ty hoe: Adono hangoakoake ty traño’e, tsy hiambesara’ ondaty ka, vaho: ho rambese’ ty ila’e i fehe’ey.
Написано ж в книзі Псальм: Нехай оселя його спустіє, і нехай ніхто не домує в ній, а догляд її нехай прийме инший.
21 Aa naho ondaty nirekets’ amantika amy ze hene andro niziliha’ i Iesoà Talè naho niakara’e amantika,
Треба ж, щоб з мужів, що сходились із нами по всяк час, як входив і виходив між нами Господь Ісус,
22 mifototse amy nampilipora’ i Jaonay pak’amy andro nandrambesañe aze aman-tikañeio; le raik’ amy rezay ty ho mpiaman-tika valolombelo’ i fitroara’ey.
почавши від хрещення Йоанового до дня, як Його взято від нас, був один із сїх укупі з нами сьвідком воскресення Його.
23 Aa le nonjoñeñe roe: Iosefe atao Barsabasy (i Josto ty añaram-binta’e), naho i Matia;
І поставили двох: Иосифа, званого Варсавою, котрого звали також Юстом, та Маттія.
24 vaho hoe iereo te nihalaly: Ry Iehovà, mpaharofoanañe ze kila arofo, atorò anay ty jinobo’o amo roe retoañe,
І молячись, казали: Ти, Господи, що знаєш серця всіх, покажи одного з сих двох, котрого вибрав єси,
25 handrambesa’e anjara ami’ty fitoroñañe toy naho ty maha-Firàheñe, ie niola t’i Jodasy nivike mb’amy nevae’e ao.
приняти долю служення сього й апостольства, від котрого відступив Юда, щоб ійти в своє місце.
26 Aa le nanoa’ iareo tsato-piso naho nitsatoke amy Matia, ie ty nitovo’ i Firàheñe folo-raik’ amby rey.
І кинули жереб про них; і впав жереб на Маттія; і прилучено його до дванайцяти апостолів.
