Asan'ny Apostoly 6
1 Tamy andro rezay, ie nihamaro o mpiama’eo le nionjoñe ty fiñeoñeo’ o Grikao amo nte-Evreo te tsy nahaeneñe o vanto’eo ty fiatrahañe boak’ andro.
У тї ж дні, як намножилось учеників, було наріканнє Єленян на Євреїв, що у щоденному служенню не дбають про вдовиць їх.
2 Aa le kinanji’ i folo-ro’ amby rey i valobohòm-piama’ey, le nanoa’e ty hoe: Tsy sazò anay te hapoke i tsaran’ Añaharey hanjotsoa’ay am-pandambañañe.
Прикликавши ж дванайцять (апостоли) громаду учеників, рекли: Не лвчнть нам, покинувши слово Боже, служити при столах.
3 Ie amy zao ry longo, paiao ama’ areo ty lahilahy aman-kasy fito lifotse i Arofoy naho hihitse, hampifehea’ay o raha zao.
Вигледїть же, брати, сїм мужів із вас доброї слави, повних Духа сьвятого та мудрости, котрих поставимо на сю потріб.
4 Izahay ka ro hanolo-batañe hitoloñe am-pitalahoañe naho fitoroñañe i Tsaray.
Ми ж у молитві і в служенню слова пробувати мем.
5 Ninò’ i valobohòkey i tsara zay, le jinobo’ iereo t’i Stefana, lahilahy lifo-patokisañe naho i Arofo Masiñey, naho i Filipo, i Prokoro, i Nikanora, i Timona, i Parmena vaho i Nikoleo nte-Antiokia niova ho Jiosy.
І вподобалось слово всїй громаді; і вибрали СтеФана, чоловіка, повного віри і Духа сьвятого, та Филипа, та Прохора, та Никанора, та Тимона, та Пармена, та Миколая, нововірця з Антиохиї,
6 Ie nampiheoveñe añatrefa’ o Firàheñeo, le nilolofeñe vaho nanampezam-pitàñe.
котрих поставили перед апостолами, і помолившись положили вони руки на них.
7 Aa le niraorao o tsaran’ Añahareo, naho nivangongo ty iam-piama’e e Ierosaleme ao vaho maro amo mpisoroñeo ty nivohotse amy fatokisañey.
І росло слово Боже, і намножувалось число учеників у Єрусалимі вельми, й велике множество сьвящеників покорилось вірі.
8 I Stefana, lifo-patokisañe naho haozarañe, nanao halatsàñe naho viloñe ra’elahy añivo’ ondatio.
Стефан же, повний віри й сили, робив чудеса і ознаки великі між народом.
9 Fe nitroatse naho nifandietse amy Stefana o mpiamy natao Fitontona’ o Lahimidadaoy (o nte-Kireniao miharo amo nte Aleksandria naho nte Kilkia vaho nte Asiao),
Устали ж деякі з школи, званої Либертинців, та Киринейцїв, та Александрийцїв і тих, що з Киликиї та Азиї, перепитуючись із Стефаном.
10 F’ie tsy nahatohetse ty hihitse naho i Arofo nisaontsie’ey.
І не здолїли встояти проти премудрости й духа, яким глаголав.
11 Aa le sinigi’ iareo añetake t’indaty hisara ty hoe: Tsinano’ay re nitera i Mosè naho an’Andrianañahare.
Тодї підгустили вони людей, щоб казали, що чули ми його, як він промовляв слова хульні на Мойсея і Бога.
12 Aa le navalitsikota’ iereo ondatio naho o roandriañeo naho o mpanoki-dilio, le niambotrahañe, nikozozoteñe vaho nasese mb’am-pivory ao.
І підбурили народ, і старшину, й письменників, і напавши схопили його, і привели в раду,
13 Natroa’ iereo ty mpifilo hanao kitombok’ aze ami’ty hoe: Tsy apo’ t’indaty tia ty manirìka ty anjomba miavake toy naho i Hake,
і поставили кривих сьвідків, що казали: Сей чоловік не перестає слова хульні говорити проти місця сього сьвятого і проти закону
14 le jinanji’ay nanao ty hoe te ho rotsahe’ Iesoà nte Nazareta ty anjomba toy vaho hovae’e o lilitse nitaroñe’ i Mosè aman-tikañeo.
чули бо ми, як він казав, що Ісус Назорей зруйнує місце се й перемінить, звичаї, котрі Мойсей передав нам.
15 Kiniro’ o mpivory iabio le nahaisake te nanahake ty laharan’ anjely i lahara’ey.
І дивлячись пильно на него всї, що сидїли в радї, видїли лице його якби лице ангела.
