2 Samoela 6
1 Natonto’ i Davide indraike ze hene jinoboñe amy Israele ao, telo ale.
А Давид зно́ву зібрав ви́бране ві́йсько в Ізраїлі, тридцять тисяч.
2 Niavotse amy zao t’i Davide rekets’ i maro ama’e boake Baale-Iehoday hañakatse i vatam-pañinan’ Añaharey boak’ ao, i fikanjiañe ty tahina’ Iehovà i Màroy, ie mimoneñe añatrefa’ o kerobeo.
І встав та й пішов Давид та ввесь наро́д, що був з ним з Юдиного Баалу, щоб ви́нести звідти Божого ковче́га, що над ним кли́четься Ім'я́, — Ім'я́ Господа Савао́та, шо замешкує на херуви́мах.
3 Aa le najoñe an-tsarete vao i vatan’ Añaharey naho nakare’ iereo añ’anjomba’ i Abinadabe e Gibà ao vaho nendese’ i Ozà naho i Akiò ana’ i Abinadabe i sarete vaoy.
І вони поста́вили Божого ковчега на ново́го во́за, і винесли його з Авінадавового дому, що в Ґів'ї. А Узза та Ахйо, сини Авінадавові, прова́дили того ново́го во́за.
4 Toe nakare’ iereo añ’ anjomba’ i Abinadabe e Gibà ao i vatam-pañinan’ Añaharey vaho niaolo i vatam-pañinay t’i Akiò.
І не́сли його з Авінадавового дому, що в Ґів'ї, і йшли з ковчегом Божим, а Ахйо йшов перед ковчегом.
5 Nitsinjake añatrefa’ Iehovà t’i Davide naho i anjomba’ Israele iabiy, am-pañarahañe ze karazan-draha titiheñe nanoeñe an-kazombatango, naho an-jejobory naho marovany naho fikorintsañe naho kantsàñe vaho fikoriñañe.
А Давид та ввесь Ізраїлів дім грали перед Божим лицем усією силою та пісня́ми, і на ци́трах, і на а́рфах, і на бу́бнах, на гу́слах, і на цимба́лах.
6 Ie nivotrak’ an-toem-pifofoha’ i Nakone eo, le nitakare’ i Ozà i vatam-pañinan’ Añaharey amy t’ie hinetseketse’ o katrakao.
І прийшли вони аж до Ґорен-Нахону, а Узза простяг руку до Божого ковчегу, і схопи́в його́, бо знорови́лась була́ худо́ба.
7 Aa le nisolebotse amy Ozà ty haviñera’ Iehovà, naho zinevon’ Añahare ty amy fandilara’ey, vaho nihomak’ añ’ ila’ i vatam-pañinan’ Añaharey eo.
І запали́вся Господній гнів на Уззу, — і Бог ура́зив його там за цю провину. І він помер там при Божому ковчезі.
8 Nanahelo t’i Davide te finanto’ Iehovà t’i Ozà, aa le natao’e ty hoe Peretsozà ty añara’ i toetsey pake henaneo.
І запалився Давидів гнів за те, що Господь покарав Уззу, і він назвав ім'я тому місцю: Перец-Узза, і так воно зветься аж до цього дня.
9 Nirevendreveñe amy Iehovà t’i Davide henane zay le nanao ty hoe, Ami’ty akore ty hampombañe i vatam-pañina’ Iehovày mb’ amako mb’etoa?
І Давид злякався Господа того дня та й сказав: „Як уві́йде до ме́не Господній ковчег?“
10 le tsy nendese’ i Davide mb’an-drova’ i Davide mb’eo ty vatam-pañina’ Iehovà fe navi’ i Davide mb’añ’anjomba’ i Ovededome, nte-Gate ao.
І не хотів Давид перено́сити Господнього ковчега до себе, до Давидового Міста, а скерува́в його Давид до дому ґатянина Овед-Едома.
11 Nitolom-pitobok’ añ’anjomba’ i Ovededome nte-Gate ao telo volañe i vatam-pañina’ Iehovày; le nitahie’ Iehovà t’i Ovededome naho o añ’anjomba’e iabio.
І пробува́в Господній ковчег у домі ґатянина Овед-Едома три місяці, і Господь поблагослови́в Овед-Едома та ввесь його дім.
12 Natalily amy Davide mpanjaka ty hoe, Toe nitahie’ Iehovà ty anjomba’ i Ovededome naho ze ama’e ty amy vatam-pañinan’ Añaharey. Aa le nimb’eo t’i Davide vaho nendese’e boak’ añ’anjomba’ i Ovededome ao pak’ an-drova’ i Davide an-kafaleañe i vatan’ Añaharey.
І доне́сено цареві Давидові, говорячи: „Господь поблагослови́в дім Овед-Едома та все, що його, ради ковчегу Божого“. І пішов Давид, і виніс Божого ковчега з дому Овед-Едома до Давидового Міста з радістю.
13 Ie amy zao, naho fa nandeha enen-dika o ninday i vatam-pañina’ Iehovàio, le nisoroñe ty añombelahy naho ty bania vinondrake.
І сталося, коли ті, хто ніс Господнього ковчега, ступали шість кроків, то він прино́сив у жертву вола та відгодо́вану штуку худоби.
14 Nitsinjak’ añatrefa’ Iehovà an-kaozara’e iaby t’i Davide, ie nisikiñe kitambe leny t’i Davide.
А Давид танцював перед Господнім лицем зо всієї сили. І Давид був опере́заний лляни́м ефо́дом.
15 Aa le nendese’ i Davide naho ty anjomba’ Israele iaby am-pipazapazahañe naho fipopohañe o tsifan’ añondrio ty vatam-pañina’ Iehovà.
І Давид та ввесь Ізраїлів дім не́сли Господнього ковчега з о́криком та з сурмленням сурми́.
16 Ie nimoak’ an-drova’ i Davide ao ty vatam-pañina’ Iehovà, le nitilihitse an-dalan-kede ty Mikale ana’ i Saole naho niisa’e t’i Davide mpanjaka nitribatribake naho nitsinjak’ añatrefa’ Iehovà le nitorifihe’e an-tro’e.
І сталося, коли Господній ковчег увійшов до Давидового Міста, то Мелхо́ла, Саулова дочка, виглядала через вікно, і побачила царя Давида, що танцюва́в та скакав перед Господнім лицем. І вона погорди́ла ним у серці своєму.
17 Aa le nazili’ iereo i vatam-pañina’ Iehovày vaho napo’e an-toe’e añivo’ i kivoho naore’ i Davide ho azey le nisoroña’ i Davide engan-koroañe naho engam-panintsiñañe añatrefa’ Iehovà.
І прине́сли Господнього ковчега, і поставили його на місці його серед наме́ту, що для нього поста́вив Давид. І приніс Давид цілопа́лення перед Господнім лицем та жертву мирну.
18 Ie nihenefe’ i Davide ty fisoroñañe o enga oroañeo naho o engam-panintsiñañeo le nitatae’e ondatio ami’ty tahina’ Iehovà’ i Màroy.
А коли Давид скінчи́в прино́сити цілопа́лення та мирні жертви, то він поблагослови́в народ Іменем Господа Саваота.
19 Le hene nanjotsoa’e boko-mofo naho fatets-ena naho garatom-balòboke ondatio, i valobohò’ Israeley, lahilahy naho rakemba; vaho nimpoly iaby ondatio, songa mb’añ’ anjomba’e añe.
І він роздав для всього наро́ду, для всього Ізраїлевого на́товпу, від чоловіка й аж до жінки, для кожного по одно́му буханце́ві хліба, по одному кава́лкові пече́ного м'яса та по одному виноградному калаче́ві. І пішов увесь наро́д кожен до дому свого́.
20 Nimpoly ka t’i Davide hitata o añ’ anjomba’eo. Le niakatse nifanalaka amy Davide t’i Mikale anak’ ampela’ i Saole, nanao ty hoe: Akore ty enge’ i mpanjaka’ Israeley anindroany, ie nañafa-tsaroñe aolo’ maso’ o anak’ ampatam-pitoro’eo manahake ty fibongia’ o tsivokatse tsy aman-keñatseo!
І вернувся Давид, щоб поблагословити свій дім. І вийшла Мелхо́ла, Саулова дочка, навпроти Давида й сказала: „Який славний був сьогодні Ізраїлів цар, що обнажа́вся сьогодні на оча́х неві́льниць своїх рабів, як обнажується який з пустуні́в!“
21 Le hoe t’i Davide amy Mikale, Toe tañatrefa’ Iehovà, ie nijoboñe ahy ambonen-drae’o naho ambone’ i anjomba’e iabiy vaho noriza’e ho mpifelek’ ondati’ Iehovào, hifehe Israele; Aa le hitsinjak’ añatrefa’ Iehovà iraho.
І сказав Давид до Мелхоли: „Перед лицем Господа, що вибрав мене над твого батька та над увесь дім його, і наказав мені бути володарем над Господнім наро́дом, над Ізраїлем, — буду весели́тися перед Господнім лицем!
22 Toe mbe ho losorako i hatsivokarakoy naho hireke ampahaisahako, fe o mpitoroñ’ ampela nivolañe’oo, ie ro hiasy ahy.
І коли я буду пого́рджений ще більш від того, і буду низьки́й у своїх оча́х, то при невільницях, що ти говорила, — і при них я буду шанований!“
23 Toly ndra tsy nanañ’ anake ampara’ ty androm-pivetraha’e t’i Mikale anak’ ampela’ i Saole.
І в Мелхоли, Саулової дочки́, — по цьо́му не було їй дитини аж до дня смерти її.
