2 Korintiana 11
1 Ee te ho vave’ areo hey o hagegeako—ehe ivaveo.
Ой коли б ви трохи потерпіли моє безумство! а таки потерпите мене.
2 Ie farahieko am-parahin’ Añahare, naho nampañengaeko ty Rañandria, hitolorako ho somondrara miehañe amy Norizañey.
Бо я ревную про вас ревностю Божою; я бо заручив вас одному мужо-ві, щоб чистою дївою привести перед Христа.
3 Fe mahahembañe ahy, ke, hambañe amy namañahia’ i mereñey t’i Haova amy hakalitaha’eiy ty hañamengoha’e ty hatso-po’areo mañeva i Norizañey.
Бою ся ж, щоб, як змій Єву обманив лукавством своїм, так не попсувались думки ваші, (одвернувши) від простоти в Христї.
4 Aa naho miheo mb’eo ty mitsey Iesoà ila’ i nitaroña’aiy, ndra andrambesa’ areo fañahy tsy nirambese’ areo ndra talili-soa ila’ i natokisa’ areoy, hera hiantoke.
Бо коли ж хто, прийшовши, иншого Христа проповідує, котрого ми не проповідували, або духа иншого ви приймаєте, котрого не прийняли, або инше благовісте, котрого не одержали; то ви були б дуже терпіливі.
5 Ataoko te tsy ambane’ o Firàheñe mitiotiotseo aman-dra’ inoñe iraho,
Думаю бо, що я нічим не зоставсь позаду передніх апостолів.
6 fa ndra te tsy mahafilañoñe, tsy zay an-kahilala, toe fa nampalangese’ay ama’ areo ze he’e.
Хоч бо я й неук словом, та не розумом; ні, ми знані у всьому між вами.
7 Hera nandilatse t’ie nirèke hañonjonañe anahareo, amy nitaroñako tsy amam-bily i talili-soan’ Añaharey?
Або гріх я зробив, себе смиряючи, щоб ви пійшли вгору, бо даром благовістє Боже проповідував вам?
8 Toe nikamereko o Fivory ila’eo, ie nandrambesam-pañehañe hitoroñako anahareo.
Од инших церков брав я, приймаючи плату, на служеннє вам;
9 Naho teo ty nipaiako ama’ areo, tsy ho nampivavèko ndra ia’ia, fa ie nihirik’ e Makedonia añe o rolongoo, le hene nihenefa’ iareo i nipaiakoy. Toe fonga nifoneñako tsy hampijiny anahareo vaho mbe hambenako.
і, прийшовши до вас, та й бувши в недостатку, не був я нікому важким; бо недостаток мій сповнили брати мої, що прийшли з Македониї; та й у всьому я хоронив себе, щоб не бути вам важким, і хоронити му.
10 Kanao amako ty hatò’ i Norizañey le tsy hampitsiñeñe am-paripari’ i Akaia ao i firengetañe amakoy.
(Як) істина Христова є в мені (так вірно), що похвала ся не загородить ся від мене в сторонах Ахайських.
11 Fa manao akore? Tsy kokoako hao nahareo? Arofoanan’ Añahare!
Чого ж? хиба, що не люблю вас? Бог знає (те).
12 Fa ho toloñeko avao o fanoekoo, soa te haitoko ty fijohaña’ o mpieva ho hambañe ama’ay amy firoharohà’ iareoio.
Що ж роблю, те й робити му, щоб відтяти причину тим, що хочуть причини, щоб чим хвалять ся, (у тому) показались як і ми.
13 Toe firàhem-bande, mpamañahy an-tsata, misare Firàhe’ i Norizañey.
Бо такі лжеапостоли, робітники лукаві, прикидають ся апостолами Христовими.
14 Tsy ilatsañe! Fa misare anjelin-kazavàñe ka i mpañìnjey.
І не диво: сам бо сатана прикидаєть ся ангелом сьвітлим.
15 Aa le tsy mahasovoke te misare mpitoron-kavantañañe o mpitoro’eo, fa hañeva o sata’eo ty figadoña’ iareo.
Не велика ж річ, коли й слуги його прикидають ся слугами правди. Конець їх буде по ділам їх.
16 Indraeko ty hoe: Ee t’ie tsy hatao seretse, fe naho tsie, le ndra te minè, rambeso avao hisengeako betebeteke.
Знов глаголю: щоб нїхто не вважав мене за безумного; коли ж ні хоч яко безумного мене прийміть, щоб хоч трохи менї похвалитись.
17 O volañeko zao, tsy ty amy Talè fa am-pirengean-dagola o fahavaniako mitreñeo.
А що глаголю, не глаголю по Господї, а мов би в безумстві, у сїй певноті похвали.
18 Kanao maro ty mirenge amy haondati’ey, le hirenge ka.
Яко ж бо многі хвалять ся по тїлу, то й я хвалити мусь.
19 Toe leo’ areo mahihitseo an-kafaleañe ty minè.
Радо бо терпите безумних, розумними бувши.
20 Lefe’ areo ka te ondevozeñe, te abotseke, te haramamoeñe, te irengevohañe, te tampifieñe am-piambina.
Терпите бо, як хто підневолює вас, як хто жере (вас), як хто обдирає (вас), як хто величаєть ся, як ганбе вас у лице.
21 An-kasalarañe ty iantofako te naleme; f’ie amy ze ahavania’ ondaty hirenge aman-dra inoñ’ inoñe, (toe mivavañoake) le mahasibeke ka.
Робом досади глаголю, так ніби ми знемоглись. Коли ж у чому хто осьмілюєть ся (у безумстві глаголю), то й я осьмілююсь.
22 Hebreo v’iereo? Izaho ka! Nte Israele hao? Izaho ka! Tarira’ i Abraàme hao? Izaho ka!
Вони Євреї? І я. Вони Ізраїлітяне? І я. Вони насїннє Авраамову? І я.
23 Mpitoro’ i Norizañey v’iereoo? (reha’ ty tondreñe), lombolombo’ iareo iraho: nilosoreko am-pitromahañe, nilikoareko am-pandrohizañe, pinisopiso tsy amañ’ohatse; beteke am-pihembañem-pihomahañe;
Христові слуги? (безумствуючи глаголю) я більше: В працях премного, в ранах без міри, у темницях пребагато, при смерти почасту.
24 In-dime te niazoko amo Tehodao i efa-polo-poke-raikey.
Од Жидів пять раз по сорок без одного прийняв я.
25 Dinabo’ ty doda in-telo; finetsa-bato indraike; nijon-dakañe naho nijoroboñe in-telo; nahamodo ty andro naho haleñe raike an-driak’ ao;
Тричі киями бито мене, а один раз каменовано; тричі розбивав ся корабель, ніч і день пробув я в глибині;
26 beteke, an-dia lava; niatre feh’ ohatse an-tsaka ao; nampihembañe’ o malasoo, niatre-boiñe aman-drofokoko; niatre-doza amo kilakila ondatio, tendre-kankàñe an-drova, hekoheko am-patrambey, varata an-driak’ ao, naho feh’ ohatse amo longo anìfe’eo;
у дорогах почасту, у бідах (на) водї, у бідах (од) розбійників, у бідах од земляків, у бідах од поган, у бідах у городі, у бідах у пустині, у бідах на морі, у бідах між лукавими братами;
27 nimokotse am-pitromahañe naho nanivontivoñe; haleñe maro an-tsareke, naran-drano naho kerè, beteke nifeake tsy aman-kàne, nilonjetse vaho nihalo;
у праці і в журбі, почасту в недосипанню, в голоді і жаждї, в постах часто, в холоді й наготі.
28 mandikoatse i alafe’e rezay, le manindry ahy lomoñandro ty fiatrafako o hene Fivorio.
Опріч того, що осторонь, налягав на мене щоденна журба про всі церкви.
29 Ia ty maifoifo te izaho tsy midazidazitse? Ia ty azizin-draha t’ie tsy mipolepoletse?
Хто знемогає, щоб і я не знемогав? Хто блазнить ся, щоб і я не горів?
30 Aa naho tsy mahay tsy hirengetse iraho, le hisengèko o hakepehakoo.
Коли хвалитись треба, то хвалити мусь тим, що від немочі моєї.
31 Arofoanan’ Añahare Rae’ i Talè Iesoà Norizañey, i andriañeñe nainai’ey, te tsy mavande iraho. (aiōn g165)
Бог, Отець Господа нашого Ісуса Христа, будучи благословен на віки, знає, що я не обманюю. (aiōn g165)
32 Ie te Damaskose ao, le nampamandroñe’ ty ragova fehe’ i Areta mpanjakay i rova Damaskosey, hitsepak’ ahy;
У Дамаску царський намістник Арета, стеріг город Дамащан, хотівши піймати мене;
33 le nazotso an-kàroñe boak’an-dalan-kede amy mànday iraho vaho nipoliotse am-pità’e.
і віконцем у коші спущено мене по стїнї, і втік я з рук його.
