2 Tantara 25
1 Roapolo taoñe lim’ amby t’i Amatsià te niorotse nifehe, le nifehe roapolo taoñe sive amby e Ierosalaime ao. Iehoadane nte-Ierosalaime ty tahinan-drene’e.
У віці двадцяти й п'яти літ зацарював Амація, і двадцять і п'ять літ царював він в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Єгоаддан, з Єрусалиму.
2 Nanao soa am-pivazohoa’ Iehovà eo re, fe tsy an-kaampon’ arofo.
І робив він угодне в Господніх оча́х, тільки не з ці́лим серцем.
3 Aa, ie vata’e nifejañe i fifehea’ey, le vinono’e i mpitoroñe nañoho-doza aman-drae’e rey,
І сталося, як зміцнилося царство за ним, то він повбивав своїх рабів, що забили царя свого, його батька.
4 fe tsy vinono’e o ana’eo ie nanao ze sinokitse amy Hake, amy boke’ i Mosey, amy lili’ Iehovà ty hoe: Tsy havetrake ty amo ana’eo o roae’eo vaho tsy havetrake ty aman-droae’e o ana’eo, fa songa hivetrake ty amo hakeo’eo.
А синів їх він не позабивав, як написано в книзі Мойсеєвого Зако́ну, що наказав був Господь, говорячи: „Не помруть батьки за синів, а сини не помруть за батьків, бо кожен за гріх свій помре́“.
5 Mbore natonto’ i Amatsià t’Iehoda naho nanoe’e mpifelek’ arivo naho mpifele-jato ty aman’ anjomban-droae’e, le nitsitsife’e t’Iehodà naho i Beniamine namolily o roapolo taoñe mañamboneo, nitendreke te telo hetse t’indaty nilefe, nahafionjoñe mb’añ’aly naho nahatan-defoñe vaho fikalañe.
І зібрав Амація Юду, і поставив їх за домом їхніх батькі́в, за тисячниками та за сотниками для всього Юди та Веніямина; і він перелічив їх від віку двадцяти́ років і вище, і знайшов їх три сотні тисяч ви́браного, здатного до війська, хто тримає ра́тище та великого щита́.
6 Nikarama’e ka ty fanalolahy mahasibeke rai-hetse boake Israele ao ami’ty talenta volafoty zato.
І найняв він із Ізраїля сотню тисяч хоробрих воякі́в за сотню талантів срібла.
7 Fe niheo ama’e mb’eo ty ondatin’ Añahare nanao ty hoe: Ry mpanjaka, ko ampindrezeñe ama’o i firimboña’ Israeley, ie tsy am’ Israele t’Iehovà vaho tsy mpiaman-dra iaia amo ana’ i Efraimeo.
І прийшов до нього Божий чоловік, говорячи: „О ца́рю, нехай не вихо́дить з тобою Ізраїлеве ві́йсько, бо Господь не з Ізраїлем, ні з жодним із синів Єфрема.
8 Aa naho mb’eo irehe, le ano! mihafatrara an-kotakotake tsy mone hampitsingoritrien’ Añahare aolo’ o rafelahi’oo; fa aman’ Añahare ty haozarañe, ke hañolotse he handrotsake.
Але йди тільки ти, роби, будь відважний на війні! Інакше вчи́нить Бог, що ти спіткне́шся перед ворогом, бо в Бога є сила допомагати, або робити, щоб спіткну́тися“.
9 Le hoe t’i Amatsià am’indatin’ Añaharey. Aa vaho atao’ay akore i talenta zato natoloko amy firimboña’ Israeley? Le hoe ty natoi’ indatin’ Añaharey, Mahafanolotse maro mandikoatse izay t’Iehovà.
І сказав Амація до Божого чоловіка: „А що́ робити з тією сотнею талантів, що я дав Ізраїлевому ві́йську?“А Божий чоловік відказав: „Господь може дати тобі більше від цьо́го!“
10 Aa le nampolie’ i Amatsià o lahindefoñe nimb’ ama’e boak’ Efraimeo; fe nisolebotse am’ Iehodà ty haboseha’ iareo vaho nimpoly am-piforoforoañe.
І відділив Амація їх, те ві́йсько, що прийшло з краю Єфремового, щоб ішло на своє місце. І дуже запали́вся їхній гнів на Юду, і вони вернулися на своє місце в запа́леному гніві.
11 Aa le nihafatrarem-batañe t’i Amatsià, le niaoloa’e ondati’eo naho nimb’am-bavatanen-tsira mb’eo vaho zinama’e ty rai-ale amo ana’ i Seireo.
А Амація зміцни́вся, і попровадив свій наро́д, і пішов до Соляної долини, і побив десять тисяч Сеїрових синів,
12 Tsinepa’ o ana’ Iehodao ka ty rai-ale veloñe, le nasese’ iereo mb’ ambone teva, le nahereretsa’ iareo boak’ ambone’ i herakerakey vaho nifoifoy.
а десять тисяч живих узяли́ Юдині сини до неволі. І привели́ їх на верхі́в'я скелі, і поскида́ли їх з верхі́в'я тієї скелі, — і всі вони позабивалися.
13 Nivolose’ i firimboñan-dahindefoñe nampolie’ i Amatsià tsy hionjoñe mb’an-kotakotakey o rova’ Iehodà boake Somerone pake Betekoroneo naho nanjamañe ty telo arivo am’ iereo vaho nampikopake vara maro.
А люди того ві́йська, що Амація вернув, щоб не йшли з ним на війну, розси́палися по Юдиних містах від Самарії й аж до Бет-Хорону, і повбива́ли з них три тисячі, і пограбували велику здо́бич.
14 Ie nimpoly amy nanjamana’e o nte-Edomeoy t’i Amatsià, le nendese’e o ndrahare’ o ana’ i Seireo le natroa’e ho ‘ndrahare’e vaho nibokobokoa’e naho nañoroa’e emboke.
І сталося по то́му, як прийшов Амація, побивши едо́млян, то він приніс богів Сеїрових синів, і поставив їх собі за богів, і перед ними вклоня́вся, і їм кадив.
15 Aa le nisolebotse amy Amatsià ty haviñera’ Iehovà, le nañiraha’e mpitoky nanao ty hoe, Ino ty nipaia’o o ndrahare’ ondaty tsy naharombake ondati’eo am-pità’oo?
І запали́вся Господній гнів на Амацію, і Він послав до нього пророка, а той сказав йому́: „На́що ти звертався до богі́в цього народу, богів, що не врятували народу свого від твоєї руки?“
16 Ie nisaontsia’e i entañe zay le hoe re tama’e: Tinendre ho mpanolo-kevem-panjaka v’iheo? Mifoneña; akore te ihe ho lafaeñe? le nijihetse i mpitokiy vaho nanao ty hoe: Apotako te sinafirin’ Añahare ty handrotsake azo, amy te nanoe’o o raha zao vaho tsy hinao’o i natorokoy.
І сталося, як він говорив це до нього, сказав йому цар: „Чи я поставив тебе за царевого дора́дника? Перестань собі, нащо вбивати тебе?“І перестав той пророк, але сказав: „Я знаю, що Бог постановив погубити тебе, бо зробив ти це, і не слухав моєї поради“.
17 Nandrambe hevetse amy zao t’i Amatsià, mpanjaka’ Iehoda vaho nampañitrike mb’am’ Ioase, ana’ Iehoahaze, ana’ Ieho, mpanjaka’ Israele ty hoe: Mb’ etoan-drehe hifañatrefan-tika laharañe.
І радився Амація, цар Юдин, і послав до Йоаша, сина Єгоахаза, сина Єгу, Ізраїлевого царя, говорячи: „Іди но, поміряємось!“
18 Le nampisangitrife’ Ioase mpanjaka’ Israele amy Amatsià mpanjaka’ Iehoda ty hoe: Nahitri’ ty hisatse e Libanone añe amy mendoraveñe e Libanoney ty hoe: Atoloro amy ana-dahikoy i anak’ ampela’oy ho vali’e. Fe niary eo o bibi-li’ i Libanoneo nandialia i hisatsey.
І послав Йоаш, Ізраїлів цар, до Амації, Юдиного царя, говорячи: „Терни́на, що на Лива́ні, послала до кедри́ни, що на Ливані, кажучи: Дай но дочку́ свою́ моєму синові за жінку! Та перейшла польова́ звірина́, що на Ливані, і витоптала ту терни́ну.
19 Manao ty hoe irehe, te, Ingo, fa linafako t’i Edome; aa le mitoabotse añ’ arofo ao irehe, mibohaboha; fe imoneño ty akiba’o; ino ty hikaiha’o ty joy, hikorovoke, ihe naho Iehoda mindre ama’oy?
Ти сказав: Ось побив ти Едома, і підне́сло тебе серце твоє, щоб пиша́тися. Тепер сиди ж у своєму домі. На́що будеш дрочи́тися зо злом, і впадеш ти та Юда з тобою?“
20 Fe tsy hinao’ i Amatsià, fa boak’ aman’ Añahare i rahay, hanolora’e am-pitàn-drafelahi’ iareo, ie nipay o ‘ndrahare’ Edomeo.
Та не послухався Амація, бо від Бога було це, щоб віддати їх у руку ворога, бо зверта́лися вони до едо́мських богів.
21 Aa le nionjo mb’eo t’Ioase mpanjaka’ Israele; le nifañisa-daharañe, ie naho i Amatsià mpanjaka’ Iehoda, e Betesemese’ Iehoda eo.
І вийшов Йоаш, Ізраїлів цар, і зустрі́лися він та Амація, цар Юдин, у Юдиному Бет-Шемеші.
22 Le nikorovok’ añatrefa’ Israele eo t’Iehoda vaho nitriban-day, songa mb’ an-kiboho’e mb’eo;
І був побитий Юда перед Ізраїлем, і повтікали кожен до намету свого́.
23 naho rinambe’ Ioase, mpanjaka’ Israele t’i Amatsià mpanjaka’ Iehoda, ana’ Ioase, ana’ Iehoakase, e Betesemese ao naho nendese’e mb’e Ierosalaime mb’eo vaho narotsa’e ty kijoli’ Ierosalaime boak’ an-dalam-bei’ i Efraime ey, pak’an-dalam-bein-kotsok’eo, kiho efa-jato.
А Йоаш, цар Ізраїлів, схопи́в Амацію, Юдиного царя, сина Йоаша, сина Єгоахаза, у Бет-Шемеші, і привів його до Єрусалиму, і зробив пролі́м в єрусалиському мурі, від Єфремової брами аж до брами Нарі́жної, чотири сотні ліктів.
24 Le tinava’e iaby o volamena naho volafoty naho o fanake nizoeñe añ’ anjomban’ Añahare amy Ovede-edome naho am-panontonam-bara’ i anjombam-panjakaio naho ninday ondaty an-drohy vaho nimpoly mb’e Somerone mb’eo.
І забрав він усе золото й срібло, та ввесь по́суд, що знахо́дився в Божому домі в Овед-Едома, та ска́рби царевого дому, та закла́дників, і вернувся в Самарію.
25 Mbe niveloñe folo-taoñe lim’ amby tamy fivetraha’ Ioase ana’ Iehoakaze, mpanjaka’ Israeley t’i Amatsià, ana’ Ioase, mpanjaka’ Iehoda.
І жив Амація, Йоашів син, цар Юдин, по смерті Йоаша, Єгоахазового сина, Ізраїлевого царя, п'ятнадцять літ.
26 Aa naho o fitoloña’ i Amatsià boak’ am-baloha’e pak’ am-para’eo, tsy fa sinokitse amy bokem-panjaka’ Iehoda naho Israeley hao?
А решта діл Амації, перші та останні, ото вони написані в Книзі Царів Юдиних та Ізраїлевих.
27 Le nikinia aze o e Ierosalaimeo ty amy nitoliha’ i Amatsià tsy hañorike Iehovày, ie nipitsike mb’e Lakise mb’eo, fe nañirahañe e Lakise añe vaho vinono ao.
А від ча́су, коли Амація відступив від Господа, то склали на нього змову в Єрусалимі, та він утік до Лахішу. І послали за ним до Лахішу, — і вбили його там.
28 Nendeseñe an-tsoavala vaho naleveñe aman-droae’e an-drova’ Iehoda ao.
І пове́зли його на ко́нях, і поховали його з батька́ми його в Давидовому Місті.
