2 Tantara 2
1 Sinafiri’ i Selomò am’izao te ho ranjia’e anjomba ty tahina’ Iehovà vaho ty akibam-pifeheañe ho am-bata’e.
І Соломон наказав будувати дім для Господнього Ймення та дім царськи́й для се́бе.
2 Niahe’ i Selomò t’indaty fito-ale hijiny kilankañe naho valo-ale ty hihaly am-bohitse añe vaho telo-arivo-tsi-enenjato ty hisary iareo.
І відлічив Соломон сімдеся́т тисяч чоловіка носії́в та вісімдеся́т тисяч чоловіка каменоте́сів у гора́х, а керівникі́в над ними — три тисячі й шість сотень.
3 Nañitrik’ amy Korame mpanjaka’ i Tsore t’i Selomò nanao ty hoe: Manahake ty nifañaoña’o amy Davide raeko, amy nañitrifa’o mendoraveñe handranjia’e anjomba himoneña’ey, ehe, ano ho ahy ka;
І послав Соломон до Хірама, царя тирського, говорячи: „Як зробив ти у батьком моїм Давидом, і послав був йому ке́дри на будову дому його, щоб сидіти в ньому, так зроби й мені.
4 oniño te hamboarako anjomba ty tahina’ Iehovà Andrianañahareko, havaheñe ho aze, hañembohako rame mandrifondrifoñe añatrefa’e naho handaharañe o mofo-piatrekeo nainai’e naho hisoroñañe boa-maraiñe naho hariva, amo Sabatao naho amo pea-bolañeo naho amo andro namantaña’ Iehovà Andrianañaharentika ho fañè nainai’e am’ Israeleo.
Ось я будую храм для Ймення Господа, Бога мого, щоб присвятити Йому́, щоб кадити перед Його лицем запашне́ кадило, і для постійного покла́дення хліба та для цілопа́лення на ранок і на вечір, на суботи й на молодики́ та на свята Господа, Бога нашого. Навіки це над Ізраїлем!
5 Le ho jabajaba ty anjomba ho ranjieko ho Aze amy te jabahinake te amo fonga ndrahareo t’i Andrianañaharentika.
А храм, якого я будую, великий, бо Бог наш більший від усіх богів!
6 Fa ia ty hahafamboatse anjomba ho ama’e kanao tsy tsahatse aze o likerañeo naho ty tane toy? Aa le ia v’o aho te handranjy anjomba ho aze naho tsy t’ie hisoroñe añ’ atrefa’eo?
А хто має силу збудувати Йому храма, коли небо й небеса небес не обіймають Його? І хто я, що збудую Йому храма? Хіба тільки на каді́ння перед лицем Його́!
7 Ie amy zao, ehe ampisangitrifo ondaty mahimban-tsata hitoloñe volamena naho volafoty naho torisike naho viñe, naho malo-mavo naho mena mañabarà naho manga vaho mahimbañe mahafanokitse amy ze karazan-tsokitse iaby, hindreza’e am’ondaty mahimbañe nampihentseñen-draeko Davideo e Iehodà atoy naho e Ierosalaime atoa.
А тепер пошли мені чоловіка, здібного до роботи в золоті, і в сріблі, і в міді, і в залізі, і в пу́рпурі, і в че́рвені, і в блаки́ті, і що вміє вирізувати рі́зьби, ра́зом із тими мистця́ми, що зо мною в Юді та в Єрусалимі, яких пригото́вив батько мій Давид.
8 Añitrifo mendoraveñe ka naho haradranto naho hazombatango, boake Lebanone añe; fa apotako te mavitrike mahafira ty hatae’ i Lebanone o mpitoro’oo: vaho ingo o mpitorokoo hindre amo mpitoro’oo,
І пошли мені з Ливану де́рева ке́дрового, кипари́сового та санда́лового, бо я знаю, що твої раби вміють рубати дере́ва ливанські. І оце мої раби будуть рабами твоїми,
9 hampihentseñañe hatae maro; amy te ho jabajaba naho fanjàka i anjomba hamboarekoy.
щоб нагото́вити мені бе́зліч дерева, бо цей храм, що я будую, буде великий та пишний!
10 Aa le ingo hatoloko amo mpitoro’o mpamira hataeo, ty vare-bolè lisañe ro’alen-kore naho vare-hordea ro’alen-kore naho zonjòn-divay ro’alem-bate naho dabakera menake ro’alem-bate.
А ось деревору́бам, що стинають дере́ва, рабам твоїм, дав я пшениці, як поживи, двадцять тисяч ко́рів, та ячменю двадцять тисяч ко́рів, і вина двадцять тисяч ба́тів, і оливи двадцять тисяч батів“.
11 Aa le nanoiñe an-tsokitse t’i Korame mpanjaka’ i Tsore vaho nahitri’e amy Selomò: Kanao kokoa’ Iehovà ondati’eo le Ihe ty nanoe’e mpanjaka’e.
І сказав Хірам, цар тирський, листом і послав до Соломона: „Через любов Господа до народу Свого поставив Він тебе над ними за царя“.
12 Tinovo’ i Korame ty hoe: Andriañeñe t’Iehovà Andrianañahare’ Israele, Andrianamboatse o likerañeo naho ty tane toy, ie nanolotse amy Davide mpanjaka ty anake mahihitse, nitoloran-kilala naho faharendrehañe, handranjia’e anjomba Iehovà naho anjomba i fifehea’ey.
І сказав Хірам: „Благослове́нний Господь, Бог Ізраїлів, що вчинив небеса́ та землю, що дав цареві Давидові сина мудрого, який має розум та багатий на знання́, що збудує дім Господній та дім царський для се́бе!
13 Ingo te hañitrifako ondaty mahilala, mahimban-tsata, toe i Korame mpialom-pitsenekoy,
А тепер я посилаю мудрого чоловіка, що має знання́, Хурам-Аві,
14 anan-drakemba amo anak’ ampela’ i Daneo, ty rae’e nte-Tsore, mahimban-tsata am-bolamena naho volafoty, torisike, viñe, vato naho hatae vaho ami’ty malòmavo naho manga naho leny marerarera naho ami’ty mena mañabasà; naho ty hanokitse amy ze hene karazan-tsokitse, handranjy ze haraotse iaby; hanoe’e ze apoke aolo’e eo, mindre am’ ondaty mahimba’oo vaho amo mpiamy talèko Davide rae’oio.
сина жінки з Данових дочо́к, — а батько його тиря́нин, — що вміє робити в золоті та в сріблі, в міді, в залізі, в каміннях та в дере́вах, у пу́рпурі й у блакиті, і в віссо́ні, і в че́рвені, і різати всяку різьбу, і вико́нувати всяку думку, що буде да́на йому з мистця́ми твоїми та з мистцями пана мого Давида, батька твого.
15 Le i vare-bolè naho vare-hordea naho menake naho divay nisaontsien-talèkoy, le ampañitrifo amo mpitoro’oo,
А тепер пшеницю й ячмінь, оливу та вино, про які казав мій пан, нехай посилає своїм рабам.
16 vaho hamira hatae boak’e Lebanone atoy zahay, ty hamaro paia’o; le hendese’ay hihafo mb’andriake mb’e Iopà añe, le Ihe ty hinday aze mb’e Ierosalaime mb’eo.
А ми наруба́ємо дере́в із Ливану за всякою твоєю потребою, і спровадимо їх тобі плота́ми морем до Яфи, а ти спровадиш їх до Єрусалиму“.
17 Vinolili’ i Selomò ze hene renetane an-tane Israeleo, ty amy famoliliañe nanoe’ i Davide iareoy, le nahatendreke rai-hetse-tsi-lime-ale-tsi-telo-arivo-tsi-enenjato.
І перелічи́в Соломон усіх людей прихо́дьків, що в Ізраїлевому Кра́ї, за переліком, що перелічив був їх його батько Давид, і було зна́йдено їх сто й п'ятдесят тисяч і три тисячі й шість сотень.
18 Le tinendre’e ho mpijiny ty valo-ale naho mpihali-vato am-bohitse ey ty fito-ale vaho mpisary hanoro asa am’irezay ty telo-arivo-tsi-enen-jato.
І він зробив із них сімдеся́т тисяч носіїв та вісімдеся́т тисяч каменотесів у гора́х, та три тисячі й шість сотень керівників, що спону́кували той наро́д до праці.
