< Salamo 73 >
1 Salamo nataon’ i Asafa.
Псалом Аса́фів.
2 Fa izaho, dia saiky nibolasitra ny tongotro; saiky solafaka ny diako,
А я, — мало не послизну́лися но́ги мої, мало не посковзну́лися сто́пи мої,
3 Satria nialona ny mpirehareha aho, raha nahita ny fiadanan’ ny ratsy fanahy.
бо лихим я зави́дував, бачивши спо́кій безбожних, —
4 Fa tsy misy fanaintainana amin’ ny fahafatesany, ary fatratra ny heriny.
бо не мають стражда́ння до смерти своєї, і здорове їхнє тіло,
5 Tsy mba misy manavesatra azy, tahaka ny olona sasany, ary tsy mba azom-pahoriana tahaka ny olon-kafa izy.
на лю́дській роботі нема їх, і ра́зом із іншими лю́дьми не зазнаю́ть вони вда́рів.
6 Dia izany no iambozonany rehareha toy ny rojo, sy itafiany fahalozàna tahaka ny lamba.
Тому́ то пиха їхню шию оздо́блює, зодяга́є їх ша́та наси́лля,
7 Bongon-tavy ny masony; miloatra ny hevitry ny fony.
вилазять їм очі від жи́ру, бажа́ння їхнього серця збули́ся,
8 Manazimbazimba izy ka miresaka fampahoriana an-dolom-po; avo vava izy.
сміються й злосли́во говорять про у́тиск, говорять бундю́чно:
9 Manao vava manakatra ny lanitra izy, ary ny lelany mandeha mitety ny tany.
свої уста до неба підно́сять, — а їхній язик по землі походжа́є!
10 Izany no itodihan’ ny olony hankany aminy; ary rano be no gohin’ ireny;
Тому́ то туди Його люди зверта́ються, і щедро беруть собі воду
11 Ka hoy izy: Hataon’ Andriamanitra ahoana no fahalala? ary manam-pahalalana va ny Avo Indrindra?
та й кажуть: „Хіба́ Бог те знає, і чи має Всеви́шній відо́мість,
12 Indro, ireny dia olona ratsy fanahy; miadana mandrakariva izy ka mitombo harena.
як он ті безбожні й безпечні на світі збільши́ли бага́тство своє?“
13 Foana mihitsy ny nanadiovako ny foko sy ny nanasàko ny tanako tamin’ ny fahamarinana.
Направду, нада́рмо очи́стив я серце своє, і в неви́нності вимив ру́ки свої,
14 Azom-pahoriana mandritra ny andro aho, ary faizana isa-maraina.
і ввесь день я побитий, і щора́нку пока́раний.
15 Raha tahìny aho nanao hoe: Hiteny izany aho, dia ho namitaka ireo zanakao.
Коли б я сказав: „Буду так говори́ть, як вони“, то спроневі́рився б я поколі́нню синів Твоїх.
16 Dia nieritreritra ta-hahalala izany zavatra izany aho, kanjo sarotra teo imasoko izany.
І розду́мував я, щоб пізна́ти оте, — та трудне́ воно в о́чах моїх,
17 Mandra-piditro tao amin’ ny fitoera-masin’ Andriamanitra ka nihevitra izay ho farany.
аж прийшов я в Божу святиню, — і кінець їхній побачив:
18 Eo amin’ izay mahasolafaka tokoa no ametrahanao azy, ary aripakao ho ringana izy.
направду, — Ти їх на слизько́му поставив, на спусто́шення кинув Ти їх!
19 Hià! rava indray mipi-maso izy! levona izy, matin-java-mahatahotra izy!
Як вони в одній хвилі спусто́шені, згинули, пощеза́ли від стра́хів!
20 Tahaka ny anaovan’ ny olona ny nofiny ho tsinontsinona, dia tahaka izany, Tompo ô, no anaovanao ny endrik’ ireny ho tsinontsinona, raha mifoha Hianao.
Немов сном по обу́дженні, Господи, о́бразом їхнім пого́рдиш, мов сном по обу́дженні!
21 Raha lotika ny foko, ka voatsindrona ny voako,
Бо болить моє серце, і в нутрі́ моїм коле,
22 Dia ketrina aho ka tsy nahalala; eny, biby teo anatrehanao aho.
а я немов бидло й не знаю, — я перед Тобою худо́бою став!
23 Nefa izaho dia eo aminao ihany mandrakariva, mihazona ny tanako ankavanana Hianao.
Та я за́вжди з Тобою, — Ти де́ржиш мене за правицю,
24 Ny saina omenao no hitondranao ahy, ary rehefa afaka izany, dia horaisinao ho amin’ ny voninahitra aho.
Ти Своєю порадою во́диш мене, і пото́му до слави Ти ві́зьмеш мене!
25 Iza no ahy any an-danitra? ary tsy misy etỳ ambonin’ ny tany iriko tahaka Anao.
Хто є мені на небеса́х, окрім Тебе? А я при Тобі на землі не бажаю нічо́го!
26 Na dia levona aza ny nofoko sy ny foko, dia mbola vatolampin’ ny foko sy anjarako mandrakizay Andriamanitra.
Гине тіло моє й моє серце, та Бог — скеля серця мого й моя доля навіки,
27 Fa, indro, very izay lavitra Anao; aringanao izay rehetra mijangajanga mahafoy Anao.
бо погинуть ось ті, хто боку́є від Тебе, пони́щиш Ти кожного, хто відсту́пить від Тебе!
28 Fa, izaho, dia ny ho akaikin’ Andriamanitra no mahatsara ahy; Hianao, Jehovah Tompo ô, no nataoko aroko, mba hilaza ny asanao rehetra aho.
А я, — бли́зькість Бога для мене добро́, — на Владику, на Господа свою певність складаю, щоб звіща́ти про всі Твої чи́ни!