Salamo 44

1 Ho an’ ny mpiventy hira. Nataon’ ny Koraïta. Maskila. Ny sofinay no nandrenesanay, Andriamanitra ô, ny razanay nilaza taminay ny asa nataonao tamin’ ny androny, dia tamin’ ny andro fahiny.

Керівнику хору. Повчання синів Корея. Боже, ми чули своїми вухами, батьки наші розповідали нам про величні діяння, що вчинив Ти у давні дні.

2 Ny tananao no nandroahanao ny firenen-tsamy hafa, fa izy kosa nampitoerinao; efa nampahorinao ny firenena maro, fa izy kosa nataonao mahafeno tany.

Ти вигнав Своєю рукою народи, а предків наших насадив [на цій землі], Ти вразив племена і вислав їх геть.

3 Fa tsy ny sabany no nahazoany ny tany, ary tsy ny sandriny no namonjy azy; fa ny tananao ankavanana sy ny sandrinao ary ny fahazavan’ ny tavanao, satria efa sitrakao izy.

Адже не мечем своїм [батьки наші] взяли у спадок землю і не їхня міцна рука принесла їм перемогу, а Твоя правиця, Твоя міць і світло Твого обличчя, бо Ти вподобав їх.

4 Hianao dia Hianao no Mpanjakako, Andriamanitra ô; Mandidia famonjena ho an’ i Jakoba.

Ти – Цар мій, Боже. Накажи дати перемогу Якову!

5 Hianao no hanosehanay ny fahavalonay; ny anaranao no hanitsahanay izay mitsangana hamely anay.

З Тобою ми здолаємо в битві супротивників наших, в ім’я Твоє потопчемо тих, хто повстав проти нас.

6 Fa tsy ny tsipikako no itokiako, ary ny sabatro tsy hahavonjy ahy.

Бо не на лук свій я покладаю надію і не меч мій дарує мені перемогу.

7 Fa namonjy anay tamin’ ny fahavalonay Hianao, ary ny nankahala anay dia nataonao menatra.

Але Ти рятуєш нас від супротивників наших і ненависників наших вкриваєш ганьбою.

8 Andriamanitra no ankalazainay mandrakariva; ary ny anaranao no hoderainay mandrakizay. (Sela)

Богом ми хвалимось цілий день і Твоє ім’я прославлятимемо повік. (Села)

9 Fa efa nanary anay ianao ka nampahamenatra anay, ary tsy mba mivoaka miaraka amin’ ny antokon’ ny miaramilanay Hianao.

Тепер же Ти покинув і посоромив нас, і більше не виходиш разом із воїнствами нашими [на битву].

10 Ataonao miamboho ny fahavalonay izahay, koa ny mankahala anay dia nanaram-po namabo.

Ти змусив нас втікати назад від супротивника, і ненависники наші грабують нас.

11 Atolotrao tahaka ny ondry hohanina izahay, ary aelinao any amin’ ny firenen-tsamy hafa.

Ти віддав нас, як овець, на поїдання і розсіяв нас серед народів.

12 Mivarotra ny olonao tsy vola tsy harena Hianao, ka tsy mahazo tombony amin’ ny vidiny.

Ти продав народ Твій за безцінь, не отримавши від його продажу жодного зиску.

13 Ataonao fandatsan’ ny olona miray monina aminay izahay, dia fanakora sy faneson’ izay manodidina anay.

Ти вкрив нас ганьбою перед сусідами нашими, глузуванням і знущанням перед усіма, хто оточує нас.

14 Ataonao ho ambentinteny amin’ ny firenen-tsamy hafa izahay, dia fihifikifihan-doha amin’ ny olona maro.

Приказкою [глузливою] Ти зробив нас серед народів, племена хитають [насмішливо] головами в наш бік.

15 Tsaroako mandrakariva ny fahafaham-boninahitro, ary efa manafotra ahy ny fangaihaizako,

Щодня безчестя моє переді мною, і сором вкриває моє обличчя

16 Noho ny feon’ ny mpanaratsy sy ny mpanamavo, noho ny fahavalo sy ny mpamaly ratsy.

через те, що голос лихослова й глузія [я чую], через ворога й месника.

17 Izany rehetra izany no manjo anay, nefa tsy manadino anao izahay ary tsy mivadika ny fanekenao.

Усе це лихо спіткало нас, хоча ми не забули Тебе й не зрадили Завіту Твого.

18 Tsy mihemotra ny fonay, ary tsy miala amin’ ny lalanao ny dianay.

Серця наші не відступили назад, і наші стопи не збочили з Твоєї стежки.

19 Nefa Hianao nanorotoro anay teo amin’ ny fitoeran’ ny amboadia sy nanarona anay tamin’ ny aloky ny fahafatesana.

Але Ти вразив нас у [пустельному] місці, де мешкають шакали, і вкрив нас тінню смерті.

20 Raha nanadino ny anaran’ Andriamanitray izahay, na nananty tanana tamin’ ny andriamani-kafa,

Якби ми забули ім’я Бога нашого й простягнули долоні наші до чужого бога,

21 Tsy handinika izany va Andriamanitra? Fa Izy mahalala ny miafina ao am-po.

хіба Бог не виявив би цього? Адже Він знає приховані глибини серця.

22 Fa noho ny aminao no amonoana anay mandrakariva; toy ny ondry hovonoina no fijery anay.

Однак заради Тебе нас убивають щодня, вважають нас за овець, призначених на заколення.

23 Mifohaza, ry Tompo ô, nahoana no matory Hianao? Mitsangàna, aza manary mandrakizay.

Прокинься! Чому Ти спиш, Владико? Пробудись! Не покидай нас навіки.

24 Nahoana no manafina ny tavanao Hianao, ka manadino ny fahantranay sy ny fahorianay?

Чому Ти ховаєш Своє обличчя, забуваючи про приниження й гніт наш?

25 Fa miankohoka amin’ ny vovoka ny fanahinay, miraikitra amin’ ny tany ny kibonay.

Адже до пороху земного зведена душа наша, до землі прилинуло нутро наше.

26 Mitsangàna hamonjy anay, ary avoty izahay araka ny famindram-ponao.

Повстань, будь нам допомогою! Визволи нас заради милості Твоєї.