Salamo 147
1 Haleloia; Fa tsara ny mihira ho an’ Andriamanitsika; Eny, mamy sady mendrika ny fiderana.
Хваліть Господа, — добрий бо Він, виспівуйте нашому Богу, — приємний бо Він, — Йому подоба́є хвала́!
2 Manangana an’ i Jerosalema Jehovah; Mamory ny Isiraely voaroaka Izy.
Господь Єрусалима будує, збирає вигна́нців Ізраїлевих.
3 Mahasitrana ny torotoro fo Izy Sy mamehy ny feriny.
Він зламаносе́рдих лікує, і їхні рани болю́чі обв'я́зує,
4 Milaza ny isan’ ny kintana Izy: Samy tononiny amin’ ny anarany ireny rehetra ireny.
вирахо́вує Він число зо́рям, і кожній із них дає йме́ння.
5 Lehibe ny Tompontsika sady be hery; Tsy hita lany ny fahalalany.
Великий Господь наш, та дужий на силі, Його мудрости міри нема!
6 Manandratra ny mpandefitra Jehovah, Fa mampietry ny ratsy fanahy hatramin’ ny tany.
Господь підіймає слухня́них, безбожних понижує аж до землі.
7 Mihirà fiderana ho an’ i Jehovah; Mankalazà an’ Andriamanitsika amin’ ny lokanga,
Дайте відповідь Господу нашому вдячною піснею, заграйте для нашого Бога на гу́слах:
8 Izay manaron-drahona ny lanitra, Izay mamboatra ranonorana ho amin’ ny tany, Izay mampaniry ahitra ny tendrombohitra,
Він хмарами небо вкриває, пригото́влює дощ для землі, обро́щує гори травою,
9 Manome hanina ho an’ ny biby Izy Sy ho an’ ny zana-goaika izay mitaraina.
худобі дає її корм, вороня́там — чого вони кличуть!
10 Tsy ny herin’ ny soavaly no mahafinaritra Azy, Ary tsy ny tongotry ny olona no sitrany.
Не в силі коня уподо́ба Його, і не в чле́нах люди́ни Його закоха́ння, —
11 Jehovah mankasitraka izay matahotra Azy, Dia izay manantena ny famindram-pony.
Госпо́дь любить тих, хто боїться Його, хто наді́ю склада́є на милість Його!
12 Mankalazà an’ i Jehovah, ry Jerosalema ô; Miderà an’ Andriamanitrao, ry Ziona ô.
Хвали Господа, Єрусалиме, прославляй Свого Бога, Сіоне,
13 Fa manamafy ny hidim-bavahadinao Izy, Sady mitahy ny zanakao eo afovoanao.
бо зміцняє Він за́суви брам твоїх, синів твоїх благословляє в тобі,
14 Mahatonga ny fari-taninao ho fiadanana Izy; Vokisany vary tsara indrindra ianao.
чинить мир у границі твоїй, годує тебе пшеницею щирою,
15 Mampandeha ny didiny ho amin’ ny tany Izy; Miely faingana dia faingana ny teniny.
посилає на землю нака́за Свого, — дуже швидко летить Його Слово!
16 Mandatsaka oram-panala tahaka ny landihazo Izy; Mampiely fanala tahaka ny lavenona Izy.
Дає сніг, немов во́вну, розпоро́шує па́морозь, буцім то по́рох,
17 Mandatsaka ny havandrany ta-haka ny sombintsombin-javatra Izy; Iza no maharitra ny hatsiakany?
Він кидає лід Свій, немов ті кришки́, — і перед морозом Його хто усто́їть?
18 Mamoaka ny teniny Izy ka mampiempo ireny; Mampifofofofo ny rivony Izy, dia mandriaka ny rano.
Та Він пошле́ Своє слово, — та й розто́пить його, Своїм вітром повіє, — вода потече!
19 Milaza ny teniny amin’ i Jakoba Izy Ary ny didiny sy ny fitsipiny amin’ Isiraely.
Своє слово звіщає Він Якову, постано́ви Свої та Свої правосуддя — Ізраїлю:
20 Tsy nanao toy izany tamin’ izay firenena hafa Izy; Ary ny fitsipiny tsy mba fantatr’ ireny. Haleloia.
для жодного люду Він так не зробив, — той не знають вони правосуддя Його! Алілуя!
