Salamo 102
1 Fivavaky ny ory, raha reraka izy ka mandoatra ny alahelony eo anatrehan’ i Jehovah. Jehovah ô, henoy ny fivavako, Ary aoka hankeo aminao ny fitarainako.
Молитва страдника, коли він знемагає й виливає перед Господом свій жаль. Господи, почуй мою молитву, і нехай дійде до Тебе мій зойк.
2 Aza manafina ny tavanao amiko amin’ ny andro fahoriako; Atongilano amiko ny sofinao; Amin’ ny andro itarainako dia faingàna hamaly ahy.
Не ховай від мене Твого обличчя у день, коли мені тісно, нахили до мене вухо Твоє. Того дня, коли я кличу, дай мені відповідь негайно.
3 Fa levon-ko setroka ny androko Ary ny taolako mahamay tahaka ny forohana.
Бо дні мої щезли, мов дим, і кості мої обгоріли, наче купа золи.
4 Taninina tahaka ny ahitra ny foko ka malazo; Fa hadinoko na dia ny fihinanan-kanina aza.
Немов витоптана трава, висохло серце моє, так що я забуваю їсти свій хліб.
5 Noho ny fisentoan’ ny foko Ny taolako miraikitra amin’ ny hoditro.
Від голосу мого зітхання прилипли кості мої до тіла.
6 Tahaka ny sama any an-efitra aho, Ary tahaka ny vorondolo any an-tanànaolo.
Я уподібнився до сича в пустелі, став немов пугач на руїнах.
7 Tsy mahita tory aho Sady tahaka ny tsikirity irery eo an-tampontrano.
Не сплю, став наче птах, що самотньо [сидить] на даху.
8 Mandatsa ahy mandrakariva ny fahavaloko. Izay misafoaka amiko dia manao ahy ho fiozonana.
Щодня вороги мої ганьблять мене, неславлять мене, промовляють ім’я моє, як прокляття.
9 Fa lavenona no nohaniko tahaka ny mofo; Ary ny zavatra nosotroiko noharoharoiko ny ranomasoko,
Я їм попіл замість хліба й питво моє зі сльозами змішую
10 Noho ny fahaviniranao sy ny fahatezeranao; Fa naingainao aho, kanefa natontanao indray.
через гнів Твій і лють, бо Ти підняв мене й кинув додолу.
11 Ny androko dia tahaka ny aloka efa mandroso; Ary efa malazo tahaka ny ahitra aho.
Дні мої – немов нахилена тінь, я сохну, наче трава.
12 Nefa Hianao, Jehovah ô, mipetraka manjaka mandrakizay; Ary ny fahatsiarovana Anao mihatra amin’ ny taranaka fara mandimby.
А Ти, Господи, житимеш повіки, і пам’ять про Тебе – із роду в рід.
13 Hianao hitsangana ka hamindra fo amin’ i Ziona; Fa efa andro hamindram-po aminy izao; Eny, tonga ny fotoana.
Ти встанеш, змилуєшся над Сіоном, бо настав час помилувати його, бо прийшла пора.
14 Fa sitraky ny mpanomponao ny vatony, Sady malahelo ny vovo-taniny izy.
Адже слуги Твої уподобали [навіть] каміння його, і милим став для них його пил.
15 Hatahotra ny anaran’ i Jehovah ny jentilisa, Ary ny mpanjaka rehetra amin’ ny tany hatahotra ny voninahitrao;
Тоді будуть боятися народи імені Господа, і всі царі землі – слави Твоєї.
16 Fa Jehovah nanangana an’ i Ziona; Niseho tamin’ ny voninahiny Izy;
Бо відбудує Господь Сіон, з’явиться Він у славі Своїй.
17 Nijery ny fivavaky ny mahantra Izy Ka tsy nanevateva ny fivavany.
Зглянеться на молитву нужденних і не знехтує благаннями їхніми.
18 Hosoratana ho an’ ny taranaka mandimby izany; Ary izay firenena mbola hoforonina no hidera an’ i Jehovah;
Нехай записано це буде для прийдешнього покоління, і народ майбутнього прославлятиме Господа.
19 Fa Izy nitazana tany amin’ ny fitoerany masìna any amin’ ny avo. Tany an-danitra no nitsinjovan’ i Jehovah ny tany,
Бо Він поглянув із висот святині Своєї, Господь із небес подивився на землю,
20 Mba hihaino ny fisentoan’ ny mpifatotra Sy hanafaka izay voatendry ho faty,
щоб почути стогони в’язня й звільнити приречених на смерть,
21 Mba hotorina any Ziona ny anaran’ i Jehovah, Ary ny fiderana Azy any Jerosalema,
щоб сповістити на Сіоні ім’я Господа й хвалу Його – в Єрусалимі,
22 Rehefa tafangona ny firenena Sy ny fanjakana maro hanompo an’ i Jehovah.
коли зберуться народи й царства разом, щоб служити Господеві.
23 Efa nahaketraka ny heriko tany an-dalana Izy; Efa nahafohy ny androko Izy;
Він виснажив силу мою в дорозі, скоротив мої дні.
24 Hoy izaho: Andriamanitro ô; aza maka ahy an-tenatenan’ ny androko; Ny taonanao mihatra amin’ ny taranaka fara mandimby.
Я сказав: «Боже мій, не забирай мене в середині днів моїх, Той, Чиї роки – із роду в рід.
25 Tany aloha no nanorenanao ny tany; Ary asan’ ny tananao ny lanitra.
На початку Ти заклав основи землі, і небеса – діяння рук Твоїх.
26 Ireo dia ho levona, fa Hianao no maharitra; Izy rehetra ho rovitra toy ny fitafiana; Toy ny lamba no hanovanao azy, ka hovana izy;
Вони згинуть, а Ти існуватимеш завжди; усі вони, як одяг, зносяться, і Ти поміняєш їх, немов [старі] шати, і вони зміняться.
27 Fa Hianao no tsy miova, Ary ny taonanao no tsy ho tapitra.
Але Ти – Той самий, і роки Твої нескінченні.
28 Ny zanaky ny mpanomponao handry fahizay, Ary ny taranany hampitoerina eo anatrehanao.
Сини рабів Твоїх житимуть, і нащадки їхні міцно стоятимуть перед Твоїм обличчям».
