Ohabolana 5
1 Anaka, tandremo ny fahendreko, Ary atongilano ny sofinao ho amin’ ny fahalalako,
Мій сину, на мудрість мою уважа́й, нахили своє ухо до мого розуму,
2 Hiheveranao tsara ny fisainana mazava Sy hitandreman’ ny molotrao ny fahalalana.
щоб розважність ти міг стерегти́, а пізна́ння — хай у́ста твої стережу́ть!
3 Fa ny molotry ny vehivavy jejo dia mitete toy ny tantely avy amin’ ny tohotra, Ary ny vavany dia malama noho ny diloilo;
Бо кра́пають со́лодощ губи блудни́ці, а у́ста її від оливи масні́ші,
4 Nefa ny farany mangidy tahaka ny hazo mahafaty Ary maranitra hoatra ny sabatra roa lela.
та гірки́й їй кінець, мов поли́н, гострий, як меч обосі́чний, —
5 Ny tongony midìna ho any amin’ ny fahafatesana, Ary ny diany mizotra ho any amin’ ny fiainan-tsi-hita. (Sheol h7585)
її ноги до смерти спускаються, шео́лу тримаються кроки її! (Sheol h7585)
6 Tsy mahazo mandia ny lalan’ aina mihitsy izy, Fa manjenjena, ka tsy fantany akory izay halehany.
Вона путь життя не урі́внює, її стежки непевні, і цього не знає вона.
7 Koa mihainoa ahy, ry zanaka, Ary aza miala amin’ ny teny aloaky ny vavako.
Тож тепер, мої діти, мене ви послухайте, не відхо́дьте від слів моїх уст:
8 Ampanalaviro azy ny alehanao, Ary aza manakaiky ny varavaran’ ny tranony;
віддали́ ти від неї дорогу свою, і не зближа́йсь до дверей її дому,
9 Fandrao omenao ho an’ ny sasany ny voninahitrao, Ary ny taonanao ho an’ izay lozabe;
щоб слави своєї ти іншим не дав, а роки свої — для жорстокого,
10 Fandrao hivokisan’ ny vahiny ny fanananao; Ary izay nisasaranao ho tonga ao an-tranon’ ny vahiny;
щоб чужі не наси́тились сили твоєї й маєтку твого́ в чужім домі!
11 Ka dia hitoloko ianao any am-parany, Raha mihalevona ny nofonao sy ny tenanao;
І будеш стогнати при своєму кінці́, як знемо́жеться тіло твоє й твої сили,
12 Dia hanao hoe ianao: Nahoana re no nankahala famaizana aho? Ary nahoana no naniratsira fanaranana ny foko,
і скажеш: „Як нена́видів я те напу́чування, а карта́ння те серце моє відкидало!
13 Ka tsy nihaino ny tenin’ ny mpanoro hevitra ahy, Ary tsy nanongilana ny sofiko hihaino ny mpampianatra ahy?
І не слухав я голосу своїх учителі́в, і уха свого не схиля́в до наставників.
14 Efa saiky azon’ ny ratsy rehetra aho Tao amin’ ny fiangonana sy ny fivoriana.
Тро́хи не був я при кожному злому, в сере́дині збору й громади!“
15 Misotroa rano avy amin’ ny lavaka famorian-dranonao ihany Sy rano miboiboika avy amin’ ny fantsakanao.
Пий воду з криниці своєї, і теку́че з свого коло́дязя:
16 Hipasaka eny ivelany va ny rano avy amin’ ny loharanonao, Ary eny an-dalambe ny rano velonao?
чи ж мають на вулицю вилиті бути джере́ла твої, а на площі — потоки твоєї води? —
17 Aoka ho anao irery ihany izany, Fa aza iombonana amin’ ny hafa.
Нехай вони будуть для тебе, для тебе самого, а не для чужих із тобою!
18 Aoka hotahina ny loharanonao, Ary mifalia amin’ ny vadin’ ny fahatanoranao.
Хай твоє джерело́ буде благослове́нне, і радій через жінку твоїх юних літ, —
19 Fa dieravavy mahate-ho-tia sy osi-dia tsara bika izy, Dia aoka ny tratrany no hahafeno fifaliana anao mandrakariva, Ary aoka ho feno faharavoravoana lalandava amin’ ny fitiavany ianao.
вона ла́ня любовна та се́рна прекрасна, її пе́рса напоять тебе кожноча́сно, — впивайся ж наза́вжди коха́нням її!
20 Nahoana ianao, anaka, no ho renoka amin’ ny fitiavana vehivavy jejo Ka hanohona ny tratran’ ny vahiny janga?
І на́що, мій сину, ти маєш впиватись блудни́цею, і на́що ти бу́деш приго́ртати груди чужи́нки?
21 Fa eo imason’ i Jehovah ny alehan’ ny olona, Ary ny diany rehetra dia dinihiny avokoa.
Бож перед очима Господніми всі дороги люди́ни, і стежки́ її всі Він рівняє:
22 Ny heloky ny ratsy fanahy dia mahazo ny tenany ihany, Ary ny kofehin’ ny fahotany no itanana azy
власні провини безбожного схо́плять його, і поворо́ззям свого гріха буде зв'я́заний він,
23 Maty noho ny tsi-fahazoany famaizana izy, Eny, mikorapaka noho ny haben’ ny fahadalany.
помиратиме він без напу́чування, і буде блукати в великій глупо́ті своїй!
