< Ohabolana 26 >

1 Toy ny oram-panala amin’ ny lohataona, Ary toy ny ranonorana amin’ ny taom-pijinjana, Dia toy izany ny voninahitra tsy tandrifiny ho an’ ny adala.
Як літом той сніг, і як дощ у жнива́, — та́к не лицю́є глупце́ві пошана.
2 Toy ny vorona mivezivezy sy ny sidintsidina manidina, Dia toy izany ny fanozonam-poana: tsy mba hihatra izany.
Як пташка літає, як ла́стівка лине, так невинне прокля́ття не спо́вниться.
3 Ny karavasy ho amin’ ny soavaly ny lamboridy ho amin’ ny boriky, Ary ny tsorakazo kosa ho amin’ ny lamosin’ ny adala.
Батіг на коня, обро́ть на осла, а різка на спи́ну глупці́в.
4 Aza mamaly ny adala araka ny hadalany, Fandrao mba adala tahaka azy koa ianao.
Нерозумному відповіді не дава́й за нерозум його, щоб і ти не став рівний йому.
5 Valio ny adala araka ny hadalany, Fandrao dia manao azy ho hendry izy
Нерозумному відповідь дай за безумством його, щоб він в о́чах своїх не став мудрим.
6 Manapaka ny tongony sady misotro loza Izay mampitondra teny ny adala.
Хто через глупця́ посилає слова́, той ноги собі обтинає, отру́ту він п'є.
7 Mikepikepika ny tongotry ny malemy tongotra, Dia toy izany ny ohabolana eo am-bavan’ ny adala.
Як воло́чаться но́ги в кульга́вого, так у безумних уста́х припові́стка.
8 Toy ny manisy vato eo amin’ ny antsamotady, Dia toy izany ny manome voninahitra ny adala.
Як прив'я́зувати камінь коштовний до пра́щі, так глупце́ві пошану давати.
9 Toy ny tsilo eny an-tànan’ ny olona mamo, Dia toy izany ny ohabolana eo am-bavan’ ny adala.
Як те́рен, що влізе у руку, отак припові́стка в уста́х нерозумного.
10 Ny mpiasa mahay dia mahavita ny zavatra isan-karazany; Fa izay manakarama ny adala dia toy ny manakarama izay sendra mandalo.
Як стрілець, що все ра́нить, так і той, хто наймає глупця́, і наймає усяких прохо́жих.
11 Toy ny amboa miverina amin’ ny loany, Dia toy izany ny adala miverina amin’ ny hadalany.
Як вертається пес до своєї блюво́тини, так глупо́ту свою повторяє глупа́к.
12 Hitanao va ny olona manao azy ho hendry? Ny adala misy hantenaina kokoa noho izy.
Чи ти бачив люди́ну, що мудра в очах своїх? Більша надія глупце́ві, ніж їй.
13 Hoy ny malaina: Misy liona any an-dalana, Misy liona atsy an-dalambe.
Лінивий говорить: „Лев на дорозі! Лев на майда́ні!“
14 Toy ny varavarana mihodìna amin’ ny saviliny, Dia toy izany ny kamo eo amin’ ny fandriany,
Двері обе́ртаються на своєму чопі́, а лінивий — на лі́жку своїм.
15 Ny malaina mangarona ny eo an-doviany, Nefa ny hampakatra azy ho amin’ ny vavany dia mahasasatra azy.
Свою руку лінивий стромля́є до миски, — та підне́сти до рота її йому тяжко.
16 Ny kamo manao ny tenany ho hendry mihoatra noho ny olona fito izay mahavaly tsara.
Лінивий мудріший ув очах своїх за сімох, що відповідають розумно.
17 Izay mandalo ka mitsaraingona amin’ ny ady tsy azy Dia mandroritra amboa amin’ ny sofiny.
Пса за ву́ха хапає, хто, йдучи́, устрява́є до сварки чужої.
18 Toy ny adala izay manely afo sy zana-tsipìka ary fahafatesana,
Як той, хто вдає божевільного, ки́дає і́скри, стрі́ли та смерть,
19 Dia toy izany ny olona mamitaka ny namany ka manao hoe: Tsy vosobosotra ihany va no ataoko?
так і люди́на, що обманює друга свого та каже: „Таж це́ я жартую!“
20 Raha tsy misy kitay intsony, dia maty ny afo; Ary raha tsy misy mpifosafosa intsony, dia mitsahatra ny fifandirana.
З браку дров огонь гасне, а без пліткаря́ мовкне сварка.
21 Toy ny arina atao amin’ ny vainafo sy ny kitay hazo atao amin’ ny afo, Dia toy izany, ny olona tia ady mandrehitra fifandirana.
Вугі́лля для жару, а дро́ва огне́ві, а люди́на сварли́ва — щоб сварку розпа́лювати.
22 Ny tenin’ ny mpifosafosa dia toy ny hanim-py ka mikorotsaka ao anaty kibo indrindra.
Слова́ обмо́вника — мов ті присма́ки, й у нутро́ живота вони схо́дять.
23 Tavim-bilany misy ankosotra taim-bolafotsy ny molotra mihatsaravelatsihy sy ny fo ratsy.
Як срі́бло з жу́желицею, на горшкові накла́дене, так полу́м'яні уста, а серце лихе, —
24 Ny mpandrafy dia mody ho hafa amin’ ny molony Sady manafim-pitaka ao am-pony;
устами своїми маску́ється ворог, і ховає оману в своє́му нутрі́:
25 Koa na dia miteny soa aza izy, aza mino azy; Fa fahavetavetana fito no ao am-pony.
коли він говорить лагі́дно — не вір ти йому, бо в серці його сім оги́д!
26 Ny lolompo dia miafina ao amin’ ny fitaka; Nefa ny haratsiany dia haharihary eo am-pahibemaso.
Як нена́висть прикрита ома́ною, — її зло відкривається в зборі.
27 Izay mihady lavaka no ho latsaka ao, Ary izay manakodiadia vato no hikodiavany kosa.
Хто яму копа́є, той в неї впаде́, а хто ко́тить камі́ння — на нього воно поверта́ється.
28 Halan’ ny lela mandainga izay efa nampahoriny, Ary ny vava mandrobo dia mampidi-doza.
Брехливий язик нена́видить своїх ути́скуваних, і уста гладе́нькі до згуби прова́дять.

< Ohabolana 26 >