Ohabolana 23
1 Raha mipetraka hiara-komana amin’ ny mpanapaka ianao, Dia hevero tsara izay eo anatrehanao,
Коли сядеш хліб їсти з воло́дарем, то пильно вважай, що́ перед тобою, —
2 Ka andraso antsy ny tendanao, Raha dia liana loatra ianao.
і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненаже́ра:
3 Aza mitsiriritra ny hanim-piny, Fa hani-mamitaka izany.
не жадай його ласощів, бо вони — хліб обма́нливий!
4 Aza manasa-tena hanan-karena, Aza entina amin’ izany ny fahendrenao.
Не мордуйся, щоб мати багатство, — відступи́ся від ду́мки своєї про це, —
5 Moa hampanarahinao azy va ny masonao, nefa tsy ao intsony izy? Fa maniry elatra tokoa izy Ka manidina toy ny voromahery ho eny amin’ ny lanitra.
свої очі ти зве́рнеш на нього, — й нема вже його: бо конче змайструє воно собі кри́ла, і полетить, мов орел той, до неба.
6 Aza homana ny mofon’ izay ratsy fijery, Ary aza mitsiriritra ny hanim-piny;
не їж хліба в злоокого, і не пожада́й лакоми́нок його,
7 Fa tahaka ny heviny ao am-pony ihany no toetrany: Hoy izy aminao: Mihinàna, misotroa; Kanjo tsy sitrany ianao.
бо як у душі своїй він обрахо́вує, такий є. Він скаже тобі: „їж та пий!“, але серце його не з тобою, —
8 Izay sombiny kely voatelinao aza dia mbola haloanao, Ka ho very foana ny teny mahafinaritra nataonao.
той кава́лок, якого ти з'їв, із себе ви́кинеш, і свої гарні слова́ надаремно потра́тиш!
9 Aza miteny amin’ny adala; Fa hohamavoiny foana ny fahendren’ ny teninao.
Не кажи до ушей нерозумному, бо пого́рдить він мудрістю слів твоїх.
10 Aza manakisaka ny fari-tany ela, Ary aza manitatra mankamin’ ny sahan’ ny kamboty;
Не пересува́й віково́ї границі, і не входь на сирі́тські поля́,
11 Fa mahery ny Mpanavotra azy, Izy no hisolo vava azy amin’ ny adiny aminao.
бо їхній Визволи́тель міцни́й, — Він за справу їхню буде суди́тись з тобою!
12 Ampiekeo famaizana ny fonao, Sy tenim-pahalalana ny sofinao.
Своє серце зверни до навча́ння, а уші свої — до розумних рече́й.
13 Aza tsy manafay zanaka, Fa tsy dia ho faty izy tsy akory na dia asianao ny hazo aza;
Не стримуй напу́чування юнака́, — коли різкою ви́б'єш його, не помре:
14 Raha mamely azy amin’ ny hazo ianao, Dia ho voavonjinao tsy ho any amin’ ny fiainan-tsi-hita ny fanahiny. (Sheol h7585)
ти різкою виб'єш його, — і душу його від шео́лу врятуєш. (Sheol h7585)
15 Anaka, raha hendry ny fonao, Dia ho faly koa ny foko, dia ny foko;
Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,
16 Eny, ho ravoravo ny fanahiko, Raha miteny marina ny molotrao.
і нутро́ моє буде ті́шитись, коли уста твої говори́тимуть слу́шне.
17 Aoka tsy hialona ny mpanota ny fonao; Fa matahora an’ i Jehovah mandritra ny andro;
Нехай серце твоє не зави́дує грішним, і повся́кчас пильнуй тільки стра́ху Господнього,
18 Fa raha mbola hisy koa ny farany, Dia tsy ho foana ny fanantenanao.
бо існує майбутнє, і наді́я твоя не загине.
19 Mihainoa ianao, anaka, ka hendre, Ary ampizory amin’ ny lalana ny fonao.
Послухай, мій сину, та й помудрі́й, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.
20 Aza misakaiza amin’ izay mpiboboka divay Sy izay fatra-pitia hena;
Не будь поміж тими, що жлу́ктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожира́ють,
21 Fa halahelo izay mpiboboka sy izay fatra-pitia hena; Ary ny fitiavan-torimaso mampitafy voro-damba.
бо п'яни́ця й жеру́н збідні́ють, а сонли́вий одя́гне лахмі́ття.
22 Maneke ny rainao izay niteraka anao. Ary aza manamavo ny reninao, saingy efa antitra izy.
Слухай ба́тька свого, — він тебе породив, і не горду́й, як поста́ріла мати твоя.
23 Vidio ny marina, ka aza amidy, Dia ny fahendrena sy ny fananarana ary ny fahazavan-tsaina.
Купи собі й не продавай правду, мудрість, і карта́ння та розум.
24 Hifaly dia hifaly ny rain’ ny marina, Ary izay miteraka zaza hendry hanampifaliana aminy.
Буде ве́льми радіти ба́тько праведного, і родитель премудрого вті́шиться ним.
25 Aoka ho faly ny rainao sy ny reninao, Eny, aoka ho ravoravo ny reninao izay niteraka anao.
Хай радіє твій ба́тько та мати твоя, хай поті́шиться та, що тебе породила.
26 Anaka, atolory ahy ny fonao, Ary aoka ny masonao ho faly mijery ny lalako;
Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають доро́ги мої.
27 Fa ny vehivavy jejo dia hady lalina, Ary ny vahiny janga lavaka etỳ;
Бо блудни́ця — то яма глибока, а крини́ця тісна́ — чужа жінка.
28 Eny, manotrika toy ny jiolahy ireny Ary mahamaro ny olona mpivadika.
І вона, мов грабі́жник, чату́є, і примно́жує зра́дників поміж людьми́.
29 An’ iza ny Indrisy? An’ iza ny Endrey? An’ iza ny fifandirana? An’ iza ny fitolokoana? An’ iza ny ratra tsy ahoan-tsy ahoana? An’ iza ny maso mivoara-mena?
В кого „ой“, в кого „ай“, в кого сва́рки, в кого кло́піт, в кого рани даре́мні, в кого о́чі червоні? —
30 An’ izay mikikitra amin’ ny divay, Eny, an’ izay mandeha hanandrana divay voaharoharo zavatra.
У тих, хто запі́знюється над вином, у тих, хто прихо́дить попро́бувати вина змі́шаного.
31 Aza mijery ny divay noho ny hamenany Sy ny fanganohanony eo anaty gilasy Ary ny fikoriany mahafinaritra;
Не дивись на вино, як воно рум'яні́є, як вибли́скує в келіху й рі́вненько ллється, —
32 Fa amin’ ny farany dia hanaikitra toy ny bibilava izy Ary hanindrona toy ny menarana.
кінець його буде кусати, як гад, і вжа́лить, немов та гадюка, —
33 Koa ny masonao dia hijery vehivavy jejo, Ary ny fonao hieritreri-dratsy.
пантрува́тимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говори́тиме ду́рощі...
34 Eny, ho sahala amin’ izay mandry ao amin’ ny ranomasina ianao Sady ho tahaka izay mandry eo an-tendron’ ny andrin-tsambo.
І ти будеш, як той, хто лежить у сере́дині моря, й як той, хто лежить на щогло́вім верху́.
35 Nokapohiny aho, hoy ianao, fa tsy reko naharary ahy, Nandalasiny aho, fa tsy tsaroako; Rahoviana ange aho no hifoha mba hitadiavako azy indray?
І скажеш: „Побили мене, та мені не боліло, мене шту́рхали, я ж не почув, — коли я прокинусь, шукатиму далі того ж“.
