Ohabolana 16
1 Ny fikasan’ ny fo no amin’ ny olona; Fa ny famalian’ ny lela dia avy amin’ i Jehovah.
Заміри серця належать люди́ні, та від Господа — відповідь язика.
2 Ataon’ ny olona ho madio avokoa ny lalana rehetra alehany; Fa Jehovah ihany no mpandanja ny fanahy.
Всі дороги люди́ни чисті в очах її, та зважує душі Господь.
3 Ankino amin’ i Jehovah ny asanao, Dia ho lavorary izay kasainao.
Поклади свої чи́ни на Господа, і будуть поста́влені міцно думки́ твої.
4 Ny zavatra rehetra nataon’ i Jehovah dia samy misy antony avokoa; Eny, ny ratsy fanahy koa aza dia nataony ho amin’ ny andro hahitan-doza.
Все Господь учинив ради ці́лей Своїх, — і безбожного на днину зла.
5 Fahavetavetana eo imason’ i Jehovah izay rehetra miavonavona am-po, Azo itompoana tokoa fa tsy maintsy hampijalina izy.
Оги́да для Господа всякий бундю́чний, — ручу́ся: не буде такий без вини!
6 Ny famindram-po sy ny fahamarinana no avotra amin’ ny heloka; Ary ny fahatahorana an’ i Jehovah no analavirana ny ratsy.
Провина вику́плюється через милість та правду, і страх Господній відво́дить від злого.
7 Raha sitrak’ i Jehovah ny alehan’ ny olona, Na dia ny fahavalony aza dia hampihavaniny aminy.
Як дороги люди́ни Господь уподо́бає, то й її ворогів Він зами́рює з нею.
8 Aleo ny kely omban’ ny fahamarinana Toy izay ny harem-bevava azo amin’ ny tsy rariny.
Ліпше мале справедливе, аніж великі прибу́тки з безпра́в'я.
9 Ny fon’ ny olona mihevitra tsara ny halehany; Fa Jehovah ihany no mahalavorary ny diany.
Розум люди́ни обдумує путь її, але кроки її наставля́є Госпо́дь.
10 Ny teny marina dia eo amin’ ny molotry ny mpanjaka, Ary tsy diso teny izy, raha mitsara.
Виріша́льне слово в царя на губа́х, тому в су́ді уста́ його не спроневі́ряться.
11 An’ i Jehovah ny fandanjana sy ny mizana marina, Avy aminy avokoa ireo vato rehetra an-kitapo.
Вага й ша́льки правдиві — від Господа, все каміння ваго́ве в торби́нці — то ді́ло Його.
12 Fahavetavetana eo imason’ ny mpanjaka ny fanaovan-dratsy; Fa fahamarinana no iorenan’ ny seza fiandrianana.
Чинити безбожне — оги́да царям, бо трон змі́цнюється справедливістю.
13 Sitraky ny mpanjaka ny molotra marina, Ary izay miteny mahitsy no tiany.
Уподо́ба царя́м — губи пра́ведности, і він любить того, хто правдиве говорить.
14 Ny fahatezeran’ ny mpanjaka dia iraky ny fahafatesana. Fa ny olon-kendry mampionona izany.
Гнів царя — вісник смерти, та мудра люди́на злагі́днить його́.
15 Amin’ ny fahamiramiranan’ ny tarehin’ ny mpanjaka dia misy fiainana, Ary ny fankasitrahany dia toy ny rahona amin’ ny fararano.
У світлі царсько́го обличчя — життя, а його уподо́ба — мов хмара доще́ва весною.
16 Tsara ny mahazo fahendrena noho ny volamena, Ary tsara ny mahazo fahalalana noho ny volafotsy.
Набува́ння премудрости — як же це ліпше від золота, набува́ння ж розуму — добірні́ше від срі́бла!
17 Ny manalavitra ny ratsy no lalamben’ ny marina, Ary izay mitandrina ny alehany no miaro ny ainy.
Путь справедливих — ухиля́тись від зла; хто дорогу свою береже, той душу свою охоро́нює.
18 Ny fiavonavonana mialoha ny fahasimbana, Ary ny fanahy mirehareha mialoha ny fahalavoana.
Перед загибіллю гордість буває, а перед упа́дком — бундю́чність.
19 Tsara ny malemy fanahy ao amin’ izay manetry tena Noho ny mizara babo amin’ izay miavonavona.
Ліпше бути покі́рливим із ла́гідними, ніж здо́бич ділити з бундю́чними.
20 Izay mandinika ny teny no hahita soa; Ary izay matoky an’ i Jehovah no ho sambatra.
Хто вважає на слово, той зна́йде добро, хто ж надію складає на Господа — буде блаженний.
21 Izay hendry am-po dia lazaina hoe manan-tsaina, Ary ny hamamian’ ny molotra mampandroso fahendrena.
Мудросердого кличуть „розумний“, а со́лодощ уст прибавляє науки.
22 Loharanon’ aina ny fahazavan-tsaina amin’ izay manana izany; Fa ny famaizana ataon’ ny adala dia fahadalana ihany.
Розум — джерело життя власнико́ві його, а карта́ння безумних — глупо́та.
23 Ny fon’ ny hendry mahahendry ny vavany Sady manampy fahendrena eo amin’ ny molony.
Серце мудрого чинить розумними уста його, і на уста його прибавляє навча́ння.
24 Toho-tantely ny teny mahafinaritra, Ka sady mamin’ ny fanahy no mahatsara ny taolana.
Приємні слова́ — щільнико́вий то мед, солодкий душі й лік на кості.
25 Misy lalana ataon’ ny olona ho mahitsy, Kanjo lalana mivarina any amin’ ny fahafatesana no iafarany.
Буває, дорога люди́ні здається просто́ю, та кінець її — стежка до смерти.
26 Ny fahanoanan’ ny mpiasa dia mampiasa azy, Fa ny tendany no manesika azy.
Люди́на трудя́ща працює для себе, бо до того примушує рот її.
27 Ny ratsy fanahy mihady lavaka fanimbana, Sady misy toy ny afo mahamay eo amin’ ny molony.
Нікчемна люди́на копає лихе, а на у́стах її — як палю́чий огонь.
28 Ny mpivadibadika mamafy ady; Ary ny mpibitsibitsika mampisaraka ny tena mpisakaiza.
Лукава людина сварки́ розсіває, а обмо́вник розді́лює дру́зів.
29 Ny lozabe mitaona ny namany Ka mitarika azy amin’ ny lalana tsy tsara.
Насильник підмо́влює друга свого, і провадить його по недобрій дорозі.
30 Izay manakimpy ny masony hieritreritra ny ratsy Sady manaikitraiki-molotra dia efa mikasa hanao ratsy.
Хто прижму́рює очі свої, той круті́йства виду́мує, хто губами знаки подає, той виконує зло.
31 Satroboninahitra tsara tarehy ny volofotsy, Ao amin’ ny lalan’ ny fahamarinana no ahazoana azy.
Сиви́зна — то пишна корона, знахо́дять її на дорозі праведности.
32 Tsara ny mahatsindry fo noho ny mahery, Ary izay mahazaka ny fanahiny noho izay mahafa-bohitra.
Ліпший від силача́, хто не скорий до гніву, хто ж панує над собою самим, ліпший від завойо́вника міста.
33 Ny filokana dia atsipy ao am-pofoany; Fa avy amin’ i Jehovah ihany no isehoan’ ny fitsarany.
За пазуху жереб вкладається, та ввесь його ви́рок — від Господа.
