Ohabolana 10
1 Ohabolan’ i Solomona. Ny zanaka hendry mahafaly ny rainy; Fa ny zanaka adala mampalahelo ny reniny.
Син мудрий — потіха для батька, а син нерозумний — то смуток для неньки його.
2 Ny harena azo amin’ ny tsy marina dia tsy mahasoa na inona na inona; Fa ny fahamarinana no mamonjy amin’ ny fahafatesana.
Не поможуть неправедні скарби, а справедливість від смерти визво́лює.
3 Tsy avelan’ i Jehovah ho mosarena ny fanahin’ ny marina; Fa foanany ny fanirian’ ny ratsy fanahy.
Не допустить Господь голодува́ти душу праведного, а набу́ток безбожників згине.
4 Ho tonga malahelo ny miraviravy tanana amin’ ny asany; Fa mampanan-karena ny tanan’ ny mazoto.
Ледача рука до убо́зтва веде, рука ж роботя́ща збагачує.
5 Izay manangona amin’ ny fararano no zanaka hendry; Fa izay sondrian-tory amin’ ny taom-pijinjana no zanaka mampahamenatra.
Хто літом збирає — син мудрий, хто ж дрімає в жнива́ — син безпутній.
6 Fitahiana no ho ao amin’ ny lohan’ ny marina; Fa loza no mandrakotra ny vavan’ ny ratsy fanahy.
Благослове́нства на голову праведного, а уста безбожним прикриє наси́льство.
7 Hankasitrahana ny fahatsiarovana ny marina; Fa ho lò ny anaran’ ny ratsy fanahy.
Пам'ять про праведного — на благослове́ння, а йме́ння безбожних загине.
8 Izay hendry am-po no handray ny didy; Fa ho lavo ny adala maro vava.
Заповіді мудросердий приймає, але́ дурногу́бий впаде́.
9 Izay mandeha tsy misy tsiny no mandeha matoky; Fa izay maniasia amin’ ny alehany dia fantatra.
Хто в невинності ходить, той ходить безпечно, а хто кривить дороги свої, буде ви́явлений.
10 Izay mami-maso manome alahelo; Fa ho lavo ny adala maro vava.
Хто оком моргає, той смуток дає, але дурногу́бий впаде́.
11 Loharanon’ aina ny vavan’ ny marina; Fa loza no mandrakotra ny vavan’ ny ratsy fanahy.
Уста праведного — то джерело життя, а уста безбожним прикриє насильство.
12 Ny fankahalana dia manetsika ady; Fa ny fitiavana manarona ny ota rehetra.
Нена́висть побуджує сва́рки, а любов покриває всі ви́ни.
13 Amin’ ny molotry ny manan-tsaina no ahitam-pahendrena; Fa tsorakazo no ho amin’ ny lamosin’ ny tsy ampy saina.
В устах розумного мудрість знахо́диться, а різка — на спину безтя́много.
14 Ny hendry mirakitra fahalalana; Fa ny vavan’ ny adala eo akaikin’ ny fandringanana.
Прихо́вують мудрі знання́, а уста нерозумного — близькі́ до загибелі.
15 Ny haren’ ny manan-karena no vohiny mafy; Fa ny tsi-fananan’ ny ory no fandringanana azy.
Маєток багатого — місто тверди́нне його, поги́біль убогих — їхні зли́дні.
16 Ho fiainana ny asan’ ny marina; Fa ho ota ny fitomboan’ ny haren’ ny ratsy fanahy.
Дорібок праведного — на життя, прибу́ток безбожного — в гріх.
17 Izay mino anatra dia ho tonga eo amin’ ny lalan’ ny fiainana; Fa mivily izay mandà anatra.
Хто напу́чування стереже́ — той на сте́жці життя, а хто нехту́є карта́ння, той блу́дить.
18 Izay mitahiry lolompo dia manana molotra mandainga, Ary izay mampiely endrikendrika dia adala.
Хто нена́висть ховає, в того губи брехли́ві, а хто на́клепи ширить, той дурнове́рхий.
19 Ny teny maro tsy ilaozan’ izay ota; Fa izay mahatana ny molony no hendry.
Не бракує гріха в многомо́вності, а хто стримує губи свої, той розумний.
20 Volafotsy voafantina ny lelan’ ny marina; Fa ny fon’ ny ratsy fanahy tsy misy vidiny.
Язик праведного — то добі́рне срібло́, а розум безбожних — мізе́рний.
21 Ny molotry ny marina mamelona ny maro; Fa maty ny adala noho ny tsi-fananany fahalalana.
Пасу́ть багатьох губи праведного, безглузді ж умирають з неро́зуму.
22 Ny fitahian’ i Jehovah no mampanan-karena, Ary tsy azon’ ny fisasarana ampiana izany.
Благослове́ння Господнє — воно збагачає, і сму́тку воно не прино́сить з собою.
23 Toa laolaon’ ny adala ny fanaovan-dratsy Fa raha ny manan-tsaina, dia fahendrena kosa.
Нешляхе́тне робити — заба́ва неві́гласа, а мудрість — люди́ні розумній.
24 Ny tahotry ny ratsy fanahy hihatra aminy; Fa ny irin’ ny marina no homena azy.
Чого нечести́вий боїться, те при́йде на нього, а пра́гнення праведних спо́вняться.
25 Rehefa mipaoka ny tafio-drivotra, dia tsy ao intsony ny ratsy fanahy; Fa ny marina voaorina ho mandrakizay.
Як буря, яка пронесе́ться, то й гине безбожний, а праведний має дові́чну осно́ву.
26 Toy ny vinaingitra amin’ ny nify sy ny setroka amin’ ny maso. Dia mba toy izany koa ny malaina amin’ izay maniraka azy.
Як о́цет зубам, і як дим для оче́й, так лінивий для тих, хто його посилає.
27 Ny fahatahorana an’ i Jehovah no mahela velona; Fa ny taonan’ ny ratsy fanahy hohafohezina.
Страх Господній примножує днів, а ро́ки безбожних вкоро́тяться.
28 Ny fanantenan’ ny marina dia fifaliana; Fa ny fanantenan’ ny ratsy fanahy ho foana.
Сподіва́ння для праведних — радість, а наді́я безбожних загине.
29 Ny lalan’ i Jehovah dia fiarovana mafy ho an’ izay tsy misy tsiny, Fa fandringanana kosa ho an’ ny mpanao ratsy.
Дорога Господня — тверди́ня неви́нним, а заги́біль — злочинцям.
30 Ny marina tsy hangozohozo mandrakizay; Fa ny ratsy fanahy tsy honina amin’ ny tany.
Повік праведний не захита́ється, а безбожники не поживуть на землі.
31 Eo amin’ ny vavan’ ny marina no itsimohan’ ny fahendrena; Fa ny lela fandainga hofongorana.
Уста праведного дають мудрість, а лукавий язик буде втятий.
32 Ny molotry ny marina mahalala izay ankasitrahana; Fa ny vavan’ ny ratsy fanahy dia feno fitaka.
Уста праведного уподо́бання знають, а уста безбожних — лука́вство.
