Fitomaniana 3
1 Izaho ilay lehilahy nahita fahoriana tamin’ ny tsorakazon’ ny fahatezerany.
Я той муж, який бачив біду́ від жезла́ Його гніву, —
2 Izaho no notarihiny sy nampandehaniny ho amin’ ny maizina, fa tsy ho amin’ ny mazava.
Він прова́див мене й допрова́див до те́мряви, а не до світла.
3 Izaho ihany no asian’ ny tànany mandritra ny andro mandrakariva.
Лиш на мене все зно́ву обе́ртає руку Свою́ цілий день.
4 Nataony antitra ny nofoko sy ny hoditro, notapatapahiny ny taolako.
Він ви́снажив тіло моє й мою шкіру, мої кості сторо́щив,
5 Manorina izay hamelezany ahy Izy ary manemitra ahy amin’ ny zava-mangidy sy ny fahoriana.
обгородив Він мене, і мене оточи́в гіркото́ю та му́кою,
6 Ampitoeriny ao amin’ ny maizina toy izay efa maty fahagola aho.
у темно́ті мене посадив, мов померлих давно́.
7 Nofefeny manodidina aho ka tsy afa-nivoaka, nataony mavesatra ny gadrako.
Обгороди́в Він мене — і не ви́йду, тяжки́ми вчинив Він кайда́ни мої.
8 Ary na dia mitaraina sy minananana aza aho, dia tampenany ny fivavako.
І коли я кричу́ й голошу́, затикає Він вуха Свої на молитву мою,
9 Vato voapaika no narafiny natampiny ny lalako, naolikoliny ny alehako.
Камінням обте́саним обгородив Він доро́ги мої, повикри́влював стежки́ мої.
10 Tonga bera manotrika ahy Izy, ary toy ny liona ao amin’ ny fierena;
Він для мене ведме́дем чату́ючим став, немов лев той у схо́вищі!
11 Namily ny alehako Izy, ary noviravirainy aho ka nataony mahatsiravina.
Поплутав доро́ги мої та розша́рпав мене́, учинив Він мене опусто́шеним!
12 Nanenjana ny tsipìkany Izy ka nanangana ahy ho toy ny marika hokendrena zana-tsipìka.
Натягнув Свого лука й поставив мене, наче ціль для стріли́, —
13 Nampitsatoka ny zana-tsipìkany tamin’ ny voako Izy.
пустив стрі́ли до ни́рок моїх з Свого сагайдака́
14 Tonga fihomehezan’ ny fireneko rehetra aho sady ataony an-kira mandritra ny andro.
Для всього наро́ду свого я став посміхо́виськом, глумли́вою піснею їхньою цілий день.
15 Novokisany zava-mangidy aho ary nobobohany zava-mahafaty.
Наси́тив мене гіркото́ю, мене напоїв полино́м.
16 Ary notorotoroiny tamin’ ny sila-bato ny nifiko, sady natsinkasinkasiny tamin’ ny lavenona aho.
І стер мені зу́би жорство́ю, до по́пелу кинув мене,
17 Ary noroahinao tsy hahita fiadanana ny fanahiko, ka efa hadinoko ny tsara.
і душа моя спо́кій згубила, забув я добро́.
18 Dia hoy izaho: Levona ny faharetako sy ny fanantenako an’ i Jehovah.
І сказав я: Загублена сила моя, та моє сподіва́ння на Господа.
19 Tsarovy ny fahoriako sy ny fanjenjenako, dia ny zava-mahafaty sy ny rano mangidy.
Згадай про біду́ мою й му́ку мою, про поли́н та отру́ту, —
20 Tsaroan’ ny fanahiko indrindra izany, ka mitanondrika ato anatiko izy.
душа моя згадує безпереста́нку про це, і гнеться в мені.
21 Izany no ho eritreretiko ato am-poko, ka dia hanantena aho.
Оце я нага́дую серцеві своєму, тому то я маю надію:
22 Ny famindram-pon’ i Jehovah no tsy nahalany ritra antsika, fa tsy mitsahatra ny fiantrany.
Це милість Господня, що ми не поги́нули, бо не нокінчи́лось Його милосердя, —
23 Vaovao isa-maraina izany; lehibe ny fahamarinanao.
нове́ воно кожного ра́нку, велика бо вірність Твоя!
24 Jehovah no anjarako, hoy ny fanahiko, ka dia hanantena Azy aho.
Господь — це мій у́діл, — говорить душа моя, — тому́ я надію на Нього склада́ю!
25 Tsara Jehovah amin’ izay manantena Azy, dia amin’ ny olona izay mitady Azy.
Господь добрий для тих, хто наді́ю на Нього кладе́, для душі, що шукає Його́!
26 Tsara ny miandry ny famonjen’ i Jehovah amin’ ny fanginana.
Добре, коли люди́на в мовча́нні надію кладе́ на спасі́ння Господнє.
27 Tsara amin’ ny olona ny mitondra zioga, raha mbola tanora izy.
Добре для мужа, як носить ярмо́ в своїй мо́лодості, —
28 Aoka hanjokaiky irery izy ka hangina, raha ampitondraina izany.
нехай він самі́тно сидить і мовчить, як поклав Він на нього його́;
29 Aoka hanohoka ny vavany eo amin’ ny vovoka izy, angamba hisy hantenaina.
хай закриє він по́рохом у́ста свої, може є ще надія;
30 Aoka hanolotra ny takolany ho amin’ izay mamely azy izy ka ho feno latsa.
хай що́ку тому підставля́є, хто його б'є, своєю ганьбою наси́чується.
31 Fa tsy hanary mandrakizay ny Tompo;
Бо Господь не наві́ки ж покине!
32 Eny fa na dia mampahory aza Izy, dia mbola hiantra ihany araka ny haben’ ny famindram-pony.
Бо хоч Він і засму́тить кого, проте зми́лується за Своєю великою ми́лістю, —
33 Fa tsy sitrany ny mampahory na mampalahelo ny zanak’ olombelona.
бо не мучить Він з серця Свого́, і не засмучує лю́дських синів.
34 Ny fanitsakitsahana ny mpifatotra rehetra ambonin’ ny tany ho eo ambanin’ ny tongotra,
Щоб топта́ти під своїми ногами всіх в'я́знів землі,
35 Ny familiana ny rariny amin’ ny olona eo anatrehan’ ny Avo Indrindra,
щоб перед обличчям Всевишнього право люди́ни зігнути,
36 Ny famadihana ny adin’ ny olona, dia samy tsy sitraky ny Tompo.
щоб гноби́ти люди́ну у справі судо́вій його́, — оцьо́го не має на оці Госпо́дь!
37 Iza moa no miteny, ka dia mahatonga izany, raha tsy zavatra efa nodidian’ ny Tompo?
Хто то скаже — і станеться це, як Господь того не наказав?
38 Tsy avy amin’ ny vavan’ ny Avo Indrindra va no ivoahan’ ny soa sy ny loza?
Хіба не виходить усе з уст Всевишнього, — зле та добре?
39 Koa ahoana no imonomononan’ ny olona mbola velona, fa no tsy aleo misento noho ny amin’ ny fahotany avy?
Чого ж нарікає люди́на жива? Нехай ска́ржиться кожен на гріх свій.
40 Aoka isika handinika sy hamantatra ny alehantsika ka hiverina indray amin’ i Jehovah.
Пошукаймо доріг своїх та досліді́мо, і верні́мось до Господа!
41 Aoka hasandratsika amin’ Andriamanitra any an-danitra ny fontsika sy ny tanantsika.
підіймі́мо своє серце та руки до Бога на небі!
42 Izahay efa nanota sy nanao ditra, ary Hianao kosa tsy namela heloka.
Спроневі́рились ми й неслухня́ними стали, тому́ не пробачив Ти нам,
43 Nisarona fahatezerana Hianao ka nanenjika anay; eny, novonoinao izahay, fa tsy niantranao.
закрився Ти гнівом і гнав нас, убивав, не помилував,
44 Nisarona rahona Hianao, ka dia voasakana ny vavaka.
закрив Себе хмарою, щоб до Тебе молитва моя не дійшла.
45 Nataonao tahaka ny fakofako sy ny zavatra nariana teo afovoan’ ny firenena izahay.
Сміття́м та оги́дою нас Ти вчинив між наро́дами,
46 Ny fahavalonay rehetra misanasana vava aminay.
наші всі вороги́ пороззявля́ли на нас свого рота,
47 Mahavoa anay ny tahotra sy ny lavaka ary ny fandringanana sy ny fahatorotoroana.
страх та яма на нас поприхо́дили, руїна й погибіль.
48 Rano mandriaka no mijononoka amin’ ny masoko noho ny faharatran’ ny oloko zanakavavy.
Моє око сплива́є пото́ками во́дними через нещастя дочки́ мого люду.
49 Ny masoko mandrotsa-dranomaso ka tsy mijanona, eny, tsy misy fiatoana,
Виливається око моє безупи́нно, нема бо пере́рви,
50 Ambara-pitazan’ i Jehovah ka ho tsinjony any an-danitra.
аж поки не згля́неться та не побачить Госпо́дь із небе́с, —
51 Ny masoko mampiditra fahoriana ho an’ ny fanahiko noho ny amin’ ny zanakavavin’ ny tanànako rehetra.
моє око вчиняє журбу́ для моєї душі через до́чок усіх мого міста.
52 Izay fahavaloko tsy ahoan-tsy ahoana dia nanenjika ahy mafy hoatra ny fanenjika voron-kely.
Ло́влячи, ло́влять мене, немов птаха, мої вороги безпричи́нно,
53 Nanjera ahy tao an-davaka famoriandrano izy ka nitady hahafaty ahy sady nitora-bato ahy.
життя моє в яму замкну́ли вони, і камі́ннями кинули в мене.
54 Mandifotra ny lohako ny rano, ka dia hoy izaho: Maty aho ity!
Пливуть мені во́ди на го́лову, я говорю́: „ Вже погу́блений я!“
55 Jehovah ô, niantso ny anaranao tany an-davaka lalina indrindra aho.
Кликав я, Господи, Йме́ння Твоє́ із найглибшої ями,
56 Ny feoko dia efa renao, aza tampenana ny sofinao, raha mitaraina mitady izay mba hiainana kely aho.
Ти чуєш мій голос, — не захо́вуй же ву́ха Свого від зо́йку мого́, від блага́ння мого!
57 Nanakaiky Hianao tamin’ ny andro niantsoako Anao, ka dia hoy Hianao: Aza matahotra.
Ти близьки́й того дня, коли кличу Тебе, Ти говориш: „Не бійся!“
58 Tompo ô, Hianao nandahatra ny adiko izay nikasika ny aiko, eny, nanavotra ny aiko Hianao.
За душу мою Ти змагався, о Господи, життя моє викупив Ти.
59 Jehovah ô, hitanao ny fitsarana miangatra natao tamiko, ka mba tsarao ny adiko.
Ти бачиш, о Господи, кривду мою, — розсуди ж Ти мій суд!
60 Hitanao ny famalian-dratsy rehetra ataon’ ireo, dia ny saina rehetra entiny mamely ahy
Усю їхню по́мсту ти бачиш, всі за́думи їхні на мене,
61 Jehovah ô, efa renao ny latsa ataony, dia ny saina rehetra entiny mamely ahy,
Ти чуєш, о Господи, їхні нару́ги, всі за́думи їхні на ме́не,
62 Dia ny molotr’ izay mitsangana hanohitra ahy sy ny saina ataony mandritra ny andro hamelezana ahy.
мову повста́нців на мене та їхнє буркоті́ння на мене ввесь день.
63 Jereo ny fipetrany sy ny fitsangany, fa ataony an-kira aho.
Побач їхнє сиді́ння та їхнє встава́ння, — як за́вжди глумли́ва їхня пісня!
64 Hovalianao araka ny asan’ ny tànany izy, Jehovah ô.
Заплати їм, о Господи, згідно з чином їхніх рук!
65 Eny, hohamaizininao ny fony, hihatra aminy ny ozonao.
Подай їм темно́ту на серце, прокля́ття Твоє нехай буде на них!
66 Henjehinao amin’ ny fahatezerana izy ka haringanao tsy ho etỳ ambanin’ ny lanitr’ i Jehovah.
Своїм гнівом жени їх, і ви́губи їх з-під Господніх небе́с!
