Joba 39

1 Fantatrao va ny fotoana fiterahan’ ny osi-dia any amin’ ny harambato? Voahevitrao va ny fiterahan’ ny dieravavy?

Хіба́ ти пізнав час наро́дження ске́льних кози́ць? Хіба ти пильнував час мук по́роду ла́ні?

2 Mahisa ny andro ahatanterahany va ianao? Ary fantatrao va ny fotoana fiterahany?

Чи на місяці лічиш, що спо́внитись мусять, і ві́даєш час їх наро́дження,

3 Miondrika izy ka teraka, sady alefany ny faharariany.

коли прикляка́ють вони, випускають дітей своїх, і звільняються від болів по́роду?

4 Donga ny zanany, mihalehibe any an-efitra ireny; Mivoaka izy ka tsy mety miverina intsony.

Набираються сил їхні діти, на полі зростають, відхо́дять і більше до них не вертаються.

5 Iza moa no nandefa ny boriki-dia ho karenjy? Ary iza no namaha ny fatoran’ ny boriki-dia,

Хто пусти́в осла дикого вільним, і хто розв'язав ослу дикому пу́та,

6 Izay nomeko ny tani’ hay ho fitoerany ary ny tanin-tsira ho fonenany?

якому призначив Я степ його домом, а місцем його пробува́ння — соло́ну пустиню?

7 Ihomehezany ny fitabatabana ao an-tanàna; Tsy ahoany akory ny fiantsoantson’ ny mpampandeha;

Він сміється із га́ласу міста, не чує він крику пого́нича.

8 Any an-tendrombohitra rehetra any no fihinanany, ary mitady ny zava-maitso rehetra izy.

Що знахо́дить по го́рах, то паша його, і шукає він усього зеленого.

9 Mba mety manompo anao va ny ombimanga na handry ao am-pahitrao amin’ ny alina?

Чи захоче служити тобі однорі́г? Чи при я́слах твоїх ночуватиме він?

10 Mahafatotra ny ombimanga amin’ ny mahazaka ho ao am-bavasanao va ianao? Na mety manaraka anao handravona bainga any an-dohasaha va izy?

Чи ти одноро́га прив'я́жеш до його борозни́ поворо́ззям? Чи буде він боронува́ти за тобою долини?

11 Azonao itokiana va izy satria lehibe ny heriny? Ary havelanao hataony va ny asanao?

Чи повіриш йому через те, що має він силу велику, — і свою працю на нього попу́стиш?

12 Azonao itokiana hitondra ny varinao mody va izy sy hanangona izany ho eo am-pamoloanao?

Чи повіриш йому, що він ве́рне насіння твоє, і збере тобі тік?

13 Mikopakopaka noho ny fifaliana ny elatry ny ostritsa; Nefa mahalemy fanahy azy va ny elany sy ny volony?

Крило стру́севе радісно б'ється, чи ж крило це й пір'ї́на леле́ки?

14 Tsia, fa mandao ny atodiny ao amin’ ny tany izy ka mamela azy ho afanain’ ny vovoka,

Бо я́йця свої він на землю кладе́ та в поросі їх вигріва́є,

15 Ary tsy ahiny izay ho voaporitry ny tongotra ireo. Na ho voahitsaky ny bibi-dia.

і забува́, що нога може їх розчави́ти, а звір польови́й може їх розтопта́ти.

16 Tsy tia ny zanany izy fa ataony hoatra ny tsy azy ireny; Efa very foana izay nisasarany, nefa tsy ahoany akory izany;

Він жорстокий відно́сно дітей своїх, ніби вони не його, а що праця його може бути надаре́мна, того не боїться,

17 Fa efa nampanadinoin’ Andriamanitra ny fahendrena izy, ary Tsy nomeny anjara fahalalana.

бо Бог учинив, щоб забув він про мудрість, і не наділив його розумом.

18 Raha mikopakopak’ elatra toa hanidina izy, dia ihomehezany ny soavaly sy ny mpitaingina azy.

А за ча́су надхо́ду стрільців ударяє він кри́льми повітря, — і сміється з коня та з його верхівця́!

19 Moa manome hery ny soavaly va ianao, na manarona vombo mihofahofa ny vozony?

Чи ти силу коне́ві даси, чи шию його ти зодя́гнеш у гриву?

20 Mahay mampitsipika azy tahaka ny valala va ianao? Mahatsiravina ny hamafin’ ny fiefonefony!

Чи ти зробиш, що буде скакати він, мов сарана́? Величне іржа́ння його страшеле́зне!

21 Mihehy ao amin’ ny lohasaha izy ka mifalifaly noho ny heriny; Mandroso hanetra ny ady izy.

Б'є ногою в долині та ті́шиться силою, іде він насупроти зброї,

22 Mihomehy ny tahotra izy, fa tsy mety mivadi-po. Ary tsy mianotra amin’ ny sabatra.

— сміється з страху́ й не жахається, і не верта́ється з-перед меча,

23 Mifioka eny amboniny ny zana-tsipìka sy ny lefona manelatselatra ary ny lefom-pohy.

хоч дзво́нить над ним сагайда́к, ві́стря списо́ве та ра́тище!

24 Miriotra mafy amin’ ny fahavinirana sy ny fahatezerana izy ka tsy mety mijanona intsony, rehefa maneno ny anjomara.

Він із шале́ністю та лютістю землю ковтає, і не вірить, що чути гук рогу.

25 Na oviana na oviana no anenoan’ ny anjomara dia mihiaka izy. Ary manimbolo ny ady izy, raha mbola lavitra, dia ny akoralava sy ny fitabataban’ ny manamboninahitra.

При кожному розі кричить він: „І-га!“і винюхує зда́лека бій, грім гетьма́нів та крик.

26 Ny fahendrenao va no mampanidina ny hitsikitsika sy mampamelatra ny elany hianatsimo?

Чи я́струб літає твоєю премудрістю, на пі́вдень простягує кри́ла свої?

27 Noho ny didinao va no iakaran’ ny voromahery sy anaovany ny akaniny eny an-dringiringy?

Чи з твойо́го нака́зу орел підіймається, і мо́стить кубло́ своє на висоті?

28 Eny amin’ ny harambato no itoerany sy anaovany ny akaniny, dia eo an-tampon’ ny harambato sy ao amin’ ny fiarovana.

На скелі заме́шкує він та ночує, на ске́льнім вершку́ та тверди́ні, —

29 Any no itazanany remby; Mahatsinjo lavitra ny masony.

ізвідти визо́рює ї́жу, дале́ко вдивляються очі його,

30 Mitsentsitra rà ny zanany, ary izay itoeran’ ny faty dia any izy.

а його пташеня́та п'ють кров. Де ж забиті, там він“.