Joba 34
1 Ary mbola niteny ihany Eliho ka nanao hoe:
І говорив Елі́гу та й сказав:
2 Mandrenesa ny teniko, ianareo olon-kendry; Ary mihainoa ahy, ianareo manam-pahalalana.
„Слухайте, мудрі, слова́ ці мої, ви ж, розважні, почуйте мене́!
3 Fa ny sofina no mamantatra teny, Ary ny vava no manandrana hanina.
Бо ухо слова випробо́вує, а піднебі́ння їжу кушту́є.
4 Koa aoka izay rariny no hodinihintsika, ary aoka hiara-mamantatra izay tsara isika.
Виберім право собі, між собою пізнаймо, що́ добре.
5 Fa Joba efa nanao hoe: Marina aho, saingy nesorin’ Andriamanitra tamiko ny rariny;
Бо Йов говорив: „Я був справедливий, та відкинув Бог право моє.
6 Marina ny ahy, nefa ampandaingainy aho; Mahafaty ny zana-tsipìka mitsatoka amiko, na dia tsy manam-pahadisoana aza aho.
Чи буду неправду казати за право своє? Без вини́ небезпечна стріла́ моя“.
7 Aiza moa no misy lehilahy tahaka an’ i Joba, izay manaram-po amin’ ny famingavingana toy ny fisotro rano.
Чи є такий муж, як цей Йов, що п'є глузува́ння, як воду,
8 Ary tonga naman’ ny mpanao ratsy sady miara-mandeha amin’ ny ratsy fanahy?
і товаришу́є з злочинцями, і ходить з людьми́ беззако́нними?
9 Fa hoy izy: Tsy mahasoa ny olona ny mihavana amin’ Andriamanitra.
Бо він каже: „Нема люди́ні ко́ристи, коли її Бог уподо́бає“.
10 Koa amin’ izany mihainoa ahy, ianareo manam-panahy: Lavitra an’ Andriamanitra ny hanao ratsy! Ary lavitra ny Tsitoha ny hanao meloka!
Тож вислухайте, ви розумні, мене: Бог далекий від несправедливости, і Всемогутній від кривди!
11 Fa ny nataon’ ny olona ihany no ampanodiaviny azy, ka mamaly ny olona rehetra araka ny lalany avy Izy.
Бо за чином люди́ни Він їй надолу́жить, і згідно з своє́ю дорогою зна́йде люди́на запла́ту!
12 Eny tokoa, Andriamanitra tsy manao ratsy mihitsy, ary ny Tsitoha tsy mba mamadika ny rariny.
Тож поправді, не чинить Бог несправедливого, і Всемогутній не скривлює пра́ва.
13 Iza moa no nanendry Azy ho Mpiadidy ny tany? Ary iza no nanorina izao tontolo izao?
Хто землю довірив Йому, і хто на Нього вселе́нну поклав?
14 Raha tàhiny ny tenany ihany no heveriny, ka hangoniny ho ao aminy ny fanahiny sy ny fofonainy,
Коли б Він до Себе забрав Своє серце, Свій дух, і Свій по́дих до Себе забра́в, —
15 Dia hiala avokoa ny ain’ ny nofo rehetra, ary hiverina amin’ ny vovoka ny olona.
всяке тіло поги́нуло б вмить, а люди́на поверну́лася б на по́рох!
16 Raha manam-pahalalana ianao, dia mandrenesa izao, ka mihainoa ny teniko
Коли маєш ти розум, послухай же це, почуй голос оцих моїх слів:
17 Moa mahay mifehy va izay tsy tia rariny? Ary Ilay marina sady mahery va no hohelohinao?
Хіба стри́мувати може нена́висник право? І хіба́ осудити ти зможеш Всеправедного?
18 (Mety va ny miteny amin’ ny mpanjaka hoe: Olom-poana ianao! Ary amin’ ny zanak’ andriana: Ry ilay ratsy!),
Хіба можна сказати царе́ві: „Негідний“, а вельможним: „Безбожний“?
19 Dia Ilay tsy mizaha ny tavan’ ny lehibe, ary tsy manaja ny ambony mihoatra noho ny ambany, satria samy asan’ ny tànany avokoa izy rehetra.
Таж Він не звертає уваги на зве́рхників, і не вирі́знює мо́жного перед убогим, бо всі вони — чин Його рук,
20 Maty amin’ ny indray mipi-maso monja amin’ ny mamatonalina ireny; Eny, ringana ny olona ka tsy ao intsony; Ary ny mahery dia lasa tsy esorin-tanana.
за хвилину вони помирають, опі́вночі. Доторкне́ться Він мо́жних — і гинуть вони, сильний усу́нений буде рукою не лю́дською.
21 Fa ny mason’ Andriamanitra dia mijery ny alehan’ ny olona, ary mahita ny diany rehetra Izy.
Бо очі Його на дорогах люди́ни, і Він бачить всі кро́ки її, —
22 Tsy misy aizina na alim-pito, Izay hieren’ ny mpanao ratsy.
немає темно́ти, немає і те́мряви, де б злочинці схова́лись.
23 Fa Andriamanitra tsy mba miandry aloha vao mandinika ny olona Izay tonga hotsaraina eo anatrehany.
Бо люди́ні Він не призначає озна́чений час, щоб ходила до Бога на суд.
24 Manorotoro ny olona mahery Izy, na dia tsy manadina aza, ka manangana olon-kafa hisolo azy.
Він сильних ламає без до́сліду, і ставить на місце їх інших.
25 Koa hita amin’ izany fa fantany ny asan’ ireo, ka dia mamono azy amin’ ny alina ho torotoro Izy.
Бож знає Він їхні діла́, — обе́рне вночі — і поча́влені будуть!
26 Tehafiny tanana tahaka ny fanao amin’ ny ratsy fanahy ireo eo imason’ ny vahoaka.
Як несправедливих ура́зить Він їх, на видному місці,
27 Izao no nialan’ ireo tamin’ Andriamanitra ka tsy nitandremany ny lalany akory,
за те, що вони відступи́ли від Нього, і не розуміли доріг Його всіх,
28 Dia ny mba hahatonga ny fitarainan’ ny malahelo eo anatrehany ka hampandre Azy ny fitarainan’ ny ory.
щоб зойк сірома́хи спрова́дити до Нього, бо Він чує блага́ння пригнічених.
29 Mangìna Izy, ka iza no mahay manameloka? Ary manafin-tava Izy (ka iza no mahajery Azy?), na amin’ ny firenena, na amin’ ny olona tsirairay,
Коли Він заспоко́їть, то хто винува́тити буде? Коли Він закриє лице, хто побачить Його? А це робиться і над наро́дом, і над люди́ною ра́зом,
30 Mba tsy hanjakan’ ny ratsy fanahy, ary tsy ho voafandrika ny vahoaka.
щоб не панував чоловік нечести́вий із тих, що правлять за па́стку народові.
31 Fa moa mba efa nisy niteny tamin’ Andriamanitra va nanao hoe: Efa nanandra-tena aho ka tsy hanao ratsy intsony;
Бо Богові треба отак говорити: „Несу я заслужене, — злого робити не буду!
32 Izay tsy hitako mba ampianaro ahy; Raha nanao ratsy aho, dia tsy hanao intsony?
Чого я не бачу, навчи Ти мене; коли кривду зробив я, то більше не бу́ду чинити!“
33 Moa araka ny hevitrao va no hamaliany ny ataon’ ny olona, no efa nandà ianao? Fa ianao no mifidy, fa tsy izaho, koa izay fantatrao no ambarao.
Чи на думку твою надолу́жить Він це, бо відкинув ти те? Бо вибереш ти, а не я, а що знаєш, кажи!
34 Ny olona manam-panahy hilaza amiko, ary ny olon-kendry izay mihaino ahy hanao hoe:
Мені скажуть розумні та муж мудрий, який мене слухає:
35 Miteny tsy amim-pahalalana Joba, ary ny teniny tsy amim-pahendrena.
„Йов говорить немудро, а слова́ його без розуміння.
36 Enga anie ka hizahan-toetra mandrakariva Joba noho ny famaliana ataony araka ny fanaon’ ny ratsy fanahy!
О, коли б Йов дослі́джений був аж навіки за відповіді, як злі люди,
37 Fa ampiany fihaikana koa ny fahotany; Miteha-tanana eto amintsika izy ka manao teny maro ho enti-miady amin’ Andriamanitra.
бо він додає до свойого гріха́ ще провину, — між нами він пле́ще в долоні та мно́жить на Бога промови свої“.
