Joba 33
1 Kanefa, masìna ianao, ry Joba; mihainoa ny alahatro, ary mandrenesa ny teniko rehetra.
Але слухай но, Йо́ве, промови мої, і візьми́ до ушей всі слова́ мої.
2 Indro, fa efa niloa-bava aho, Miteny ato am-bavako ny lelako.
Ось я уста свої відкрива́ю, в моїх устах говорить язик мій.
3 Ny hitsim-poko no hiseho amin’ ny teniko; Ary ny fahalalan’ ny molotro no holazaina tsy hasiana fitaka.
Простота́ мого серця — слова́ мої, і ви́словлять ясно знання́ мої уста.
4 Ny Fanahin’ Andriamanitra no efa nanao ahy, ary ny fofonain’ ny Tsitoha no mamelona ahy.
Дух Божий мене учинив, й оживляє мене Всемогутнього по́дих.
5 Raha hainao, valio ary aho, miomàna ianao, ka miatreha tsara.
Якщо можеш, то дай мені відповідь, ви́шикуйсь передо мною, поста́вся!
6 Indro, izaho koa mba an’ Andriamanitra: tahaka anao ihany; Eny, izaho koa mba nosombinana avy tamin’ ny tanimanga.
Тож Божий і я, як і ти, — з глини ви́тиснений теж і я!
7 Indro, ny fampahatahorako tsy dia hampahatahotra anao, ary ny vesatra avy amiko tsy dia hitambesatra aminao.
Ото страх мій тебе не настра́шить, і не буде тяжко́ю рука моя на тобі.
8 Efa nilaza teo anatrehako mihitsy ianao, ary efa reko ihany ny feon’ ny teninao hoe:
Отож, говорив до моїх ушей ти, і я чув голос слів:
9 Madio tsy manam-pahadisoana aho, ary tsy manan-tsiny aman-keloka;
„Чистий я, без гріха, я невинний, і немає провини в мені!
10 He! mitady izay handrafiany ahy Andriamanitra, ary ataony fahavalony aho;
Оце Сам Він причини на мене знахо́дить, уважає мене Собі ворогом.
11 Mampiditra ny tongotro eo amin’ ny boloky hazo Izy ary mitsikilo ny diako rehetra.
У кайда́ни закув мої но́ги, усі стежки́ мої Він стереже“.
12 He! izany no tsy mahamarina anao, hoy izaho; Fa Andriamanitra dia lehibe loatra ka tsy leon’ ny zanak’ olombelona.
Ось у цьому ти не справедливий! Відповім я тобі, бо більший же Бог за люди́ну!
13 Koa nahoana no manome tsiny Azy ianao noho ny tsy nampisehoany izay antony amin’ ny ataony?
Чого Ти із Ним спереча́єшся, що про всі Свої справи Він відповіді не дає?
14 Kanefa misy fanao iray itenenan’ Andriamanitra, eny, fanao roa aza, nefa tsy tandreman’ ny olona izany,
Бо Бог промовляє і раз, і два ра́зи, та люди́на не бачить того́:
15 Dia ny nofy sy ny tsindrimandry amin’ ny alina, raha sondrian-tory ny olona ka renoka eo am-pandriana,
у сні, у виді́нні нічно́му, коли міцний сой на людей напада́є, в дрімо́тах на ложі, —
16 Dia manokatra ny sofin’ ny olona Izy ka manisy tombo-kase ny fananarany azy,
тоді відкриває Він ухо людей, і настра́шує їх осторо́гою,
17 Mba hampiala ny olona amin’ ny fanaony, sy hampifady azy ny fireharehana.
щоб відве́сти люди́ну від чину її́, і Він гордість від мужа ховає,
18 Miaro ny fanahiny tsy ho any an-davaka Izy, ary ny ainy mba tsy ho voan’ ny fiadiana.
щоб від гро́бу повстримати душу його́, а живая його щоб не впала на ра́тище.
19 Anarina amin’ ny fanaintainana eo am-pandriany koa izy sy amin’ ny fikotrankotran’ ny taolany lalandava;
І карається хворістю він на посте́лі своїй, а в костя́х його сва́рка міцна́.
20 Ary ny ainy marikorikon-kanina, eny, na dia ny hanim-py aza tsy tian’ ny fanahiny.
І жива його бри́диться хлібом, а душа його — стравою влю́бленою.
21 Mihena ny nofony ka tsy hita, ary mitranitrany ny taolany izay tsy hita teo;
Гине тіло його, аж не видно його, і вистають його кості, що пе́рше не видні були́.
22 Dia manakaiky ny lavaka ny fanahiny, ary ny ainy manatona ny mpaka aina.
І до гро́бу душа його збли́жується, а живая його — до померлих іде.
23 Raha misy Anjely ho Mpanalalana ho azy, iray amin’ ny arivo, hanoro izay tokony halehan’ ny olona,
Якщо ж Ангол-засту́пник при нім, один з тисячі, щоб предста́вити люди́ні її правоту,
24 Ary hamindra fo aminy ka nanao hoe: Vonjeo izy mba tsy hidina any an-davaka, fa efa nahita avotra Aho,
то Він буде йому милосердний та й скаже: „Звільни ти його, щоб до гро́бу не йшов він, — Я ви́куп знайшов“.
25 Dia ho tsara noho ny an’ ny tanora ny nofony, hody ho toy ny tamin’ ny andro nahatanorany izy;
Тоді відмоло́диться тіло його, пове́рне до днів його ю́ности.
26 Hivavaka amin’ Andriamanitra izy ka hankasitrahany ary hahita ny havany amin’ ny hafaliana, fa hampodiny amin’ ny zanak’ olombelona ny fahamarinany.
Він благатиме Бога, й його Собі Він уподо́бає, і обличчя його буде бачити з окликом радости, і чоловікові верне його справедливість.
27 Dia hihira izy hilaza amin’ ny olona hoe: Efa nanota aho, fa nanao ny rariny ho heloka, kanefa tsy novaliana araka ny nataoko;
Він диви́тиметься на людей й говоритиме: „Я грішив був і правду кривив, та мені не відплачено.
28 Fa navotany ny fanahiko mba tsy hivarina any an-davaka, ary mifaly ny aiko amin’ ny fahitana ny mazava.
Він викупив душу мою, щоб до гро́бу не йшла, і буде бачити світло живая моя“.
29 Indro, izany rehetra izany no ataon’ Andriamanitra indroa amin’ ny olona, eny, intelo aza,
Бог робить це все дві́чі-три́чі з люди́ною,
30 Mba hamerina ny fanahiny tsy ho any an-davaka, mba hihazavany amin’ ny fahazavan’ aina.
щоб душу її відвернути від гро́бу, щоб він був освітлений світлом живих.
31 Tandremo, ry Joba, ka mihainoa ahy; Mangìna kely aloha ianao, fa izaho mbola hiteny.
Уважай, Йове, слухай мене, мовчи, а я промовля́тиму!
32 Raha manan-kavaly ianao, dia mamalia ahy ihany; Mitenena, fa ta-hanamarina anao aho;
Коли маєш слова́, то дай мені відповідь, говори, бо бажаю твого оправда́ння.
33 Fa raha tsy manan-kavaly ianao, dia mihainoa ahy kosa; Mangìna tsara, fa hampianariko fahendrena ianao.
Якщо ні — ти послухай мене; помовчи, й я навчу́ тебе мудрости!“
