Joba 32
1 Ary nitsahatra tsy namaly intsony izy telo lahy ireo, satria nanamarin-tena Joba.
І переста́ли ті троє мужів відповідати Йову, бо він був справедливий в оча́х своїх.
2 Ary nirehitra kosa ny fahatezeran’ i Eliho, zanak’ i Barakela, Bozita, avy amin’ ny fokon’ i Rama; eny, tamin’ i Joba no nirehetan’ ny fahatezerany, satria nanao ny tenany ho marina noho Andriamanitra izy.
І запалився гнів Елігу, сина Барах'їлового, бузянина, з роду Рамового, — на Йова запали́вся гнів його за те, що той уважав душу свою справедливішою за Бога.
3 Ary tamin’ ny sakaizany telo lahy koa no nirehetan’ ny fahatezerany, satria tsy nahita teny havaliny izy ireo, kanefa nanameloka an’ i Joba.
Також на трьох при́ятелів його запалився його гнів за те, що не знайшли вони відповіді, а зробили тільки Йова винним.
4 Ary Eliho mbola niandry an-dr’ i Joba aloha vao niteny, fa ireo no ela niainana kokoa noho izy.
А Елігу вичікував Йова та їх із словами, бо вони були ста́рші віком за нього.
5 Ary rehefa hitany fa tsy nanan-kavaly izy telo lahy, dia nirehitra ny fahatezerany;
І побачив Елігу, що нема належної відповіді в устах тих трьох людей, — і запалився його гнів!
6 ka dia niteny Eliho, zanak’ i Barakela, Bozita, ka nanao hoe: Mbola tanora aho, fa ianareo kosa efa fotsy volo, koa dia niaoriandriana aho aloha, fa tsy sahy nanambara aminareo izay fantatro.
І відповів бузянин Елі́гу, син Барах'їлів, та й сказав: „Молодий я літа́ми, ви ж ста́рші, тому́ то я стри́мувався та боявся знання́ своє ви́словити вам
7 Hoy izaho: Aoka ny fahanterana no hiteny, ary aoka ny hamaroan’ ny taona no hampianatra fahendrena.
Я поду́мав: Хай вік промовля́є, і хай розуму вчить многолі́ття!
8 Kanefa ny fanahy izay ao anatin’ ny zanak’ olombelona sy ny fofonoin’ ny Tsitoha no mahahendry azy.
Справді, дух — він у люди́ні, та Всемогутнього по́дих їх мудрими чинить.
9 Tsy dia ny fahalehibiazana no mahahendry, ary tsy dia ny fahanterana no ahalalana ny rariny;
Многолі́тні не за́вжди розумні, і не все розуміються в праві старі́.
10 Ary noho izany dia hoy izaho: Aoka samy hihaino ahy; Izaho koa mba hanambara izay fantatro.
Тому́ я кажу: Послухай мене, — хай знання́ своє ви́словлю й я!
11 Indro, niandry ny teninareo aho, ary nandinika ny teny nalahatrareo, mandra-pihevitrareo izay holazaina;
Тож слів ваших вичі́кував я, наставляв свої уші до вашої мудрости, поки справу ви дослідите́.
12 Eny, nihaino dia nihaino anareo aho, fa he! tsy nisy naharesy lahatra an’ i Joba ianareo, na nahavaly ny teniny akory;
І я приглядався до вас, й ось немає між вами, хто б Йо́ву довів, хто б відповідь дав на слова́ його!
13 Fandrao ianareo hanao hoe: Hitanay ny fotony: Andriamanitra no maharesy azy, fa tsy olona.
Щоб ви не сказали: „Ми мудрість знайшли: не люди́на, а Бог перемо́же його́!“
14 Tsy nandaha-teny hamely ahy anefa izy; Ary tsy araka ny teninareo no havaliko azy.
Не на мене слова́ він скеро́вував, і я не відповім йому мовою вашою.
15 Very hevitra terỳ izy ireo, ka tsy namaly intsony; Efa nanalavitra azy ny teny.
Полякались вони, вже не відповіда́ють, не мають вже слів,
16 Hangina va aho, raha tsy miteny izy ireo, fa mijanona foana izy ka tsy mamaly intsony?
Я чекав, що не бу́дуть вони говорити, що спини́лись, не відповідають уже.
17 Anjarako kosa izao, koa dia hamaly aho; Eny, izaho hanambara izay fantatro;
Відповім також я свою ча́стку, і ви́словлю й я свою ду́мку.
18 Fa feno teny ny foko; Manery ahy ny fanahy ato anatiko.
Бо я повний слова́ми, — дух мойо́го нутра́ докуча́є мені.
19 Endrey! ny ato anatiko dia efa tahaka ny divay izay tsy misy hiainana, efa ho triatra tahaka ny siny hoditra vaovao izy.
Ось утро́ба моя, мов вино невідкри́те, — вона трі́скається, як нові бурдюки́!
20 Hiteny aho mba hisy hiainako tsara; Hiloa-bava aho ka hamaly.
Нехай я скажу́ — й буде легше мені, нехай у́ста відкрию свої — й відповім!
21 Aoka tsy hizaha tavan’ olona akory aho, ary aoka tsy handrobo olona.
На осо́бу не бу́ду уваги звертати, не буду підле́щуватись до люди́ни,
22 Fa tsy mba mahay mandrobo aho; Raha izany, dia halain’ ny Mpanao ahy faingana aho.
бо не вмію підле́щуватись! Коли ж ні, — нехай зараз ві́зьме мене мій Творе́ць!
