Joba 28
1 Fa misy tany fihadiana volafotsy, ary misy tany fahazoana volamena, izay diovina.
Отож, має срі́бло своє джерело́, і є місце для золота, де його чи́стять,
2 Ny vy dia alaina avy amin’ ny tany, ary ny varahina arendrika avy amin’ ny vato.
залізо береться із по́роху, з ка́меня мідь виплавляється.
3 Ny mpihady vola mampisava ny maizina ka mizaha hatramin’ ny faran’ ny zavatra rehetra ao, dia ny vaton’ ny aizim-pito sy ny aloky ny fahafatesana;
Люди́на кладе для темно́ти кінця́, і докра́ю досліджує все, і шукає камі́ння у те́мряві та в смертній тіні:
4 Mihady lavaka mihalavitra amin’ izay itoeran’ olona izy ka tsy ampoizin’ ny tongotra akory, ary mihantona sy mitsingevaheva any ambany lavitra ny olona izy.
ламає в копа́льні далеко від ме́шканця; забуті ногою люди́ни, ви́сять місця́, відда́лені від чоловіка.
5 Ny tany no ihavian’ ny hanina; Ary ny ao ambaniny dia avadika tahaka ny afo.
Земля — хліб із неї похо́дить, а під нею пори́то, немов би огнем,
6 Fitoeran’ ny safira ny vatony, ary misy akoram-bolamena ao aminy
місце сапфі́ру — каміння її, й порох золота в ній.
7 Làlana tsy fantatry ny vorona mpihaza ary tsy hitan’ ny mason’ ny voromahery,
Стежка туди — не знає її хижий птах, її око орли́не не бачило,
8 Sady tsy nodiavin’ ny zanaky ny bibi-dia ary tsy mba nalehan’ ny liona masiaka.
не ступала по ній молода звірина́, не ходив нею лев.
9 Maninjitra ny tànany amin’ ny vatokaranana ireo ary mamadika ny tendrombohitra hatramin’ ny fotony;
Чоловік свою руку по кре́мінь витя́гує, гори від кореня переверта́є,
10 Ny vatolampy tatahany hatao lalan-drano, ary izay zava-tsoa rehetra dia hitan’ ny masony avokoa.
пробива́є у скелях канали, і все дороге бачить око його!
11 Tampenany ny lalan-drano mba tsy hisy mitete. Ary izay zava-miafina dia avoakany ho amin’ ny mazava.
Він зага́чує рі́ки від ви́ливу, а захо́вані речі виво́дить на світло.
12 Fa aiza kosa no hahitana ny fahendrena? ary aiza no fitoeran’ ny fahalalana?
Та де мудрість знахо́диться, і де́ місце розуму?
13 Tsy misy zanak’ olombelona mahalala ny vidiny, ary tsy hita eo amin’ ny tanin’ ny velona izy.
Люди́на не знає ціни їй, і вона у країні живих не знахо́диться.
14 Hoy ny lalina: Tsy ato anatiko izy; Ary, tsy ato amiko izy, hoy ny ranomasina.
Безо́дня говорить: „Вона не в мені!“і море звіщає: „Вона не зо мною!“
15 Ny volamena tsara tsy mahatakalo azy, ary ny volafotsy tsy azo lanjaina ho vidiny;
Щирого золота дати за неї не можна, і не ва́житься срі́бло ціною за неї.
16 Ny volamena avy any Ofira tsy ampy ho tombany, na ny beryla saro-bidy sy ny safira aza.
Не важать за неї офі́рського золота, ні дорогого оні́ксу й сапі́ру.
17 Ny volamena sy ny fitaratra tsy azo ampitahaina aminy, ary tsy azo takalozana firavaka tena volamena izy.
Золото й скло — не рівня́ються в ва́ртості їй, і її не зміня́ти на по́суд із щирого золота.
18 Tsy tokony hotsaroana akory ny voahangy sy ny vato krystaly, fa ny fahazoana fahendrena dia mihoatra noho ny voahangy.
Кора́лі й кришта́ль і не зга́дуються, а набу́ток премудрости — ліпший за пе́рли!
19 Ny topaza avy any Etiopia dia tsy azo ampitahaina aminy, ary tsy mahatakalo azy ny tena volamena tsara
Не рівня́ється їй етіо́пський топа́з, і не ва́житься золото щире за неї.
20 Dia avy aiza ary ny fahendrena? Ary aiza no fitoeran’ ny fahalalana?
А мудрість ізвідки прихо́дить, і де́ місце розуму?
21 Miafina amin’ ny mason’ ny velona rehetra izany ary takona amin’ ny voro-manidina.
Бо вона від очей усьо́го живого захо́вана, і від птаства небесного скрита вона.
22 Hoy Abadona sy Ifahafatesana: Ny sofinay ihany no nandrenesany ny filazana azy.
Аваддо́н той і смерть промовляють: Ушима своїми ми чули про неї лиш чутку!
23 Andriamanitra ihany no mahalala ny lalana ho any aminy, ary Izy no mahafantatra ny itoerany;
Тільки Бог розуміє дорогу її, й тільки Він знає місце її!
24 Fa Izy no mitsinjo hatramin’ ny faran’ ny tany ary mahatazana manerana izao ambanin’ ny lanitra rehetra izao,
Бо Він аж на кінці землі придивля́ється, ба́чить під небом усім.
25 Ka manendry ny lanjan’ ny rivotra ary mamatra ny rano amin’ ny famarana.
Коли́ Він чинив вагу ві́трові, а воду утво́рював мірою,
26 Raha nanao lalana ho an’ ny ranonorana Izy sy lalana halehan’ ny helatry ny kotrokorana,
коли Він уста́ву складав для дощу та дороги для бли́скавки грому,
27 Dia nahita ka nanambara azy Izy; Eny, nanorina azy Izy sady namantatra azy;
тоді Він побачив її та про неї повів, міцно поставив її та її дослідив!
28 Dia hoy Izy tamin’ ny olona: Indro, ny fahatahorana ny Tompo no fahendrena. Ary ny fialàna amin’ ny ratsy no fahalalana.
І сказав Він люди́ні тоді: „Таж страх Господній — це мудрість, а ві́дступ від злого — це розум!“
