Joba 17
1 Efa ho ritra ny aiko; Efa milopilopy ny androko; Efa miandry ahy ny fasana.
Мій дух залама́всь, мої дні погаса́ють, — зоста́лись мені самі гроби!
2 Eny, fanesoana tokoa no manodidina ahy, ary tsy maintsy mijery ny filany ady amiko aho.
Дійсно, насмі́шки зо мною, й моє око в розгі́рченні їхнім ночує.
3 Masìna Hianao, aoka ny tenanao ihany no hiantoka ahy aminao; Fa iza moa no hety hiantoka ahy?
Поклади, дай заста́ву за мене Ти Сам, — хто ж то той, що умову зо мною заб'є по рука́х?
4 Fa ny fon’ ireto dia voahidinao tsy hidiran’ ny fahalalana; koa izany no tsy hanandratanao azy.
Бо від розуміння закрив Ти їх серце тому не звели́чуєш їх.
5 Izay manolotra ny sakaizany ho babo, dia ho pahina kosa ny mason’ ny zanany.
Він призна́чує ближніх на по́діл, а очі синів його те́мніють,
6 Ary efa nanao ahy ho ambentinteny amin’ ny firenena Izy, ka rorany mandrakariva ny tavako.
Він поставив мене за прислі́в'я в наро́дів, і став я таким, на якого плюють.
7 Efa pahina ny masoko noho ny alahelo; Ary efa toy ny aloka ny momba ny tenako rehetra.
З безтала́ння поте́мніло око моє, а всі члени мої — як та тінь...
8 Ankona noho izany ny olona mahitsy, ary ny tsy manan-tsiny mihendratra mahita ny mpihatsaravela-tsihy.
Праведники остовпі́ють на це, і невинний встає на безбожного.
9 Fa ny marina mifikitra tsara amin’ ny halehany, ary izay madio tanana no hitombo hery.
І праведний буде держа́тись дороги своєї, а хто чистору́кий — побі́льшиться в силі.
10 Avia avokoa indray ary ianareo rehetra tsy mahita izay olon-kendry eo aminareo aho.
Але всі ви пове́рнетеся, — і прихо́дьте, та я не зиахо́джу між вами розумного.
11 Mihelina ny androko, voaongotra ny fikasako. Dia izay hevitra fikirin’ ny foko indrindra;
Мої дні проминули, порвалися ду́ми мої, мого серця маєток, —
12 Ny alina ataon’ ireny ho antoandro, ary ny mazava ho efa akaiky, nefa tamy ihany ny maizina.
вони мені ніч оберта́ють на день, набли́жують світло при те́мряві!
13 Raha mbola misy antenaiko, dia ny fiainan-tsi-hita fonenako ihany; Ao amin’ ny maizina no hamelarako ny fandriako. (Sheol h7585)
Якщо сподіва́юсь, то тільки шео́лу, як дому свого, в темноті постелю́ своє ло́же. (Sheol h7585)
14 Ny fasana no nantsoiko hoe: Raiko ianao; Ary ny kankana: Reniko sy anabaviko ianao.
До гро́бу я кличу: „О батьку ти мій!“До черви́: „Моя мамо та се́стро моя!“
15 Fa aiza ary ny fanantenako? Ary iza no mahita azy?
Де ж тоді та наді́я моя? А надія моя, — хто побачить її?
