Joba 15
1 Dia namaly Elifaza Temanita ka nanao hoe:
І відповів теманянин Еліфа́з та й сказав:
2 Tokony handahatra hevi-dravina va ny olon-kendry, ka hameno ny kibony amin’ ny rivotra avy any atsinanana va,
„Чи відповідатиме мудра люди́на знання́м вітряни́м, і східнім вітром напо́внить утробу свою?
3 Ary hamaly amin’ ny teny tsy mahasoa sy ny teny tsy mahatsara?
Бу́де виправдуватися тим словом, що не надається, чи тими реча́ми, що пожитку немає від них?
4 Eny, foananao ny fahatahorana an’ Andriamanitra, ary tampenanao ny fivavahana eo anatrehany;
Ти страх Божий руйнуєш тако́ж, і пусто́шиш молитву до Бога,
5 Fa ny helokao no manesika ny vavanao, ary mianatra ny lelan’ ny fetsy ianao.
бо навчає провина твоя — твої уста, і ти вибираєш собі язика хитрунів.
6 Ny vavanao ihany no manameloka anao, fa tsy izaho; Ary ny molotrao ihany no mamely anao.
Оскаржа́ють тебе твої уста, не я, й твої губи свідкують на те́бе:
7 Hianao va no voalohany izay nateraka ho olombelona? Na naloaky ny kibo talohan’ ny tendrombohitra va ianao?
Чи ти народився люди́ною першою, чи раніше, ніж згі́р'я, ти ство́рений?
8 Isan’ ny mpihevitra teo amin’ Andriamanitra va ianao, ka voarombakao ho anao irery ny fahendrena?
Чи ти слухав у Божій таємній нара́ді, та мудрість для себе забрав?
9 Inona no fantatrao, ka tsy mba fantatray koa, na saina azonao, ka tsy ato aminay koa?
Що ти знаєш, чого б ми не знали? Що ти зрозумів, — і не з нами воно?
10 Ny anti-panahy sy ny fotsy volo dia misy ato aminay, eny, olona ela niainana noho ny rainao aza.
Поміж нами і сивий, ото́й і старий, старший днями від ба́тька твого́.
11 Ataonao ho tsinontsinona va ny fampiononana avy amin’ Andriamanitra sy ny teny natao aminao amin’ ny fahalemem-panahy?
Чи мало для тебе — поті́шення Божі та слово, яке Він сховав у тобі́?
12 Nahoana no dia entin’ ny fonao ianao? Ary nahoana no mipipy foana ny masonao,
Чого то підно́сить тебе твоє серце, й які то знаки́ твої очі дають,
13 Ka miefonefona amin’ Andriamanitra ianao, sady miteniteny foana ny vavanao?
що на Бога зверта́єш ти духа свого́, і з своїх уст випускаєш подібні слова́?
14 Inona ny zanak’ olombelona no mba hadio izy? Ary izay tera-behivavy no mba ho marina?
Що таке чоловік, щоб опра́вданим бути, і щоб був справедливим від жінки наро́джений?
15 Indro, ireo anjeliny aza tsy mahatoky Azy, ary ny lanitra aza tsy madio eo imasony;
Таж Він на́віть святим Своїм не довіря́є, і не опра́вдані в о́чах Його небеса́, —
16 Koa mainka fa izay vetaveta sy tena ratsy, dia ny olona izay misotro heloka toa rano!
що ж тоді чоловік той бридки́й та зіпсутий, що п'є кривду, як воду?
17 Hanambara aminao aho, ka mihainoa ahy fa izay efa hitako no holazaiko,
Я тобі розповім, — ти послухай мене, а що бачив, то те розкажу́,
18 Dia zavatra notorin’ ny olon-kendry, fa tsy nafeniny, dia izay azony avy tamin’ ny razany;
про що мудрі доне́сли та від батьків своїх не затаїли того, —
19 Ireny ihany no nomena ny tany, ary tsy nisy olona hafa firenena nisisika teo aminy.
їм самим була да́на земля, і не прихо́див чужий поміж них.
20 Ny ratsy fanahy mijalijaly amin’ ny androny rehetra, dia amin’ ny taona rehetra voatendry ho an’ ny lozabe.
Безбожний тремти́ть по всі дні, а наси́льникові мало років захо́вано.
21 Feo mampitahotra no ren’ ny sofiny; Ary na dia miadana aza izy, dia avy hamely azy ihany ny mpandroba.
Вереск жа́хів — у нього в уша́х, серед ми́ру прихо́дить на нього грабі́жник.
22 Tsy manantena ho afaka amin’ ny maizina izy; Andrasan’ ny sabatra izy.
Він не вірить, що ве́рнеться від темноти́, й він вичі́кується для меча́.
23 Mirenireny hitady izay hohaniny izy ka manao hoe: Aiza re? Fantany fa antomotra azy ny andro maizina.
Він мандру́є за хлібом, — та де він? Знає він, що для нього встано́влений день темноти́.
24 Fahoriana sy fahaporitana no mampitahotra azy; Mandresy azy ireo tahaka ny mpanjaka efa vonona ho amin’ ny ady,
Страша́ть його у́тиск та гно́блення, хапають його, немов цар, що готовий до бо́ю,
25 Satria naninjitra ny tanany hanohitra an’ Andriamanitra izy Ary nirehareha hanohitra ny Tsitoha.
бо руку свою простягав він на Бога, і повставав на Всемогу́тнього,
26 Mimaona amin’ ny fahamafian-katoka hamely Azy izy, dia amin’ ny foitran’ ampingany matevina,
проти Нього твердо́ю він шиєю бігав, товсти́ми хребта́ми щитів своїх.
27 Satria efa matavitavy tarehy izy, ary mivalon-kotraka ny valahany;
Бо закрив він обличчя своє своїм салом, і бо́ки обклав своїм жиром,
28 Ary monina ao an-tanana rava izy, dia ao an-trano tokony tsy hitoeran’ olona, izay efa voatendry ho korontam-bato.
і сидів у міста́х поруйно́ваних, у дома́х тих, що в них не сидять, що на купи каміння призна́чені.
29 Tsy hanan-karena izy, sady tsy haharitra ny heriny, ka tsy ho vokatra ambonin’ ny tany ny fananany.
Він не буде багатий, і не всто́їться сила його, і по землі не поши́ряться їхні маєтки.
30 Tsy ho afaka amin’ ny maizina izy; ny solofony hikainkona azon’ ny lelafo; ho levon’ ny fofonain’ Andriamanitra izy.
Не всту́питься з те́мности він, по́лум'я висушить па́рост його, й духом уст Його буде він схо́плений.
31 Aoka tsy ho voafitaka hatoky zava-poana izy; fa zava-poana no ho valiny homena azy.
Хай не вірить в марно́ту заблу́каний, бо марно́тою буде заплата йому́, —
32 Raha mbola tsy tonga aza ny androny, dia manjo azy izany, ary tsy ho maitso ny sampany.
вона ви́повниться не за днів його, а його верхові́ття не буде зелене!
33 Ho tahaka ny voaloboka manintsana ny voany manta izy ary ho tahaka ny hazo oliva mampiraraka ny voniny.
Поскидає наси́ллям, немов виноград, недозрілість свою, поро́нить він квіття своє, як оливка, —
34 Fa tsy ho vanona ny ankohonan’ ny mpihatsaravelatsihy, ary ho lanin’ ny afo ny tranon’ ny mpitoroka.
бо збори безбожних спусто́шені будуть, а огонь пожере́ дім хаба́рника:
35 Torontoronina fampahoriana izy ka miteraka fandozana, ary ny kibony mamorom-pitaka.
він злом вагітні́є, й породить марно́ту, й ома́ну готує утро́ба його“.
