Jeremia 3

1 Fa hoy Izy: Raha misy lehilahy misao-bady, ary efa miala ravehivavy ka vadin’ olon-kafa, moa mahazo miverina aminy indray va ralehilahy? Tsy haloto tokoa va izany tany izany? Fa ianao dia efa nijangajanga tamin-tsakaiza maro, ka moa hahazo miverina amiko va ianao? hoy Jehovah.

І було мені слово Господнє, гово́рячи: „Як відпу́стить хто жінку свою, й вона пі́де від нього, та стане за жінку для іншого чоловіка, — чи ве́рнеться ще він до неї? Чи ж не стане зовсі́м обезче́щеною оця жінка? Ти ж пере́люб чинила з коха́нцями багатьома́, і тобі поверта́тись до Мене? говорить Господь.

2 Andrandrao amin’ ny tendrombohitra mangadihady ny masonao, ka jereo. Taiza no tsy nandrian’ olona taminao? Teny an-dalambe no niandrasanao azy toy ny Arabo any an-efitra; Ary ny fijangajanganao sy ny faharatsianao no nandotoanao ny tany,

Зведи́ свої очі на го́ри порожні й дивися, — де пере́любу ти не чинила? Ти для них по доро́гах сиділа, немов той араб на пустині, — і збезче́стився край твоїм блу́дом та лихом твоїм!

3 Ka dia voasakana ny orana mivatravatra, sady tsy tonga ny fara-orana; Ary ny handrinao dia handrin’ ny vehivavy janga ka tsy manan-kenatra.

І дощі були стри́мувані, і не було́ дощу пі́знього, проте мала ти чо́ло блудни́ці, і стратила сором,

4 Moa tsy hitaraina amiko va ianao amin’ izao sisa izao hoe: Ry Raiko ô, Hianao no nahazatra ahy, hatry ny fony aho mbola tanora?

Чи ж кли́кати відни́ні не бу́деш до Мене: „Отче мій, Ти юна́цтва мого Провідни́к!

5 Ho tezitra mandrakizay va Izy? Hitahiry fahatezerana hatamin’ ny farany va Izy? Indro, efa niteny toy izany ianao, nefa nanao izany ratsy izany ihany ka nahatanteraka izany.

Чи Він пам'ята́тиме вічно про гнів, чи наза́вжди його стерегти́ме?“Таке ти говориш, і безме́жно зло чиниш.

6 Ary hoy Jehovah tamiko tamin’ ny andro nanjakan’ i Josia mpanjaka: Moa efa hitanao va izay nataon’ Isiraely mpiodina? Niakatra ho eny amin’ ny tendrombohitra avo rehetra sy ho eny ambanin’ ny hazo maitso rehetra izy ka nijangajanga teny.

І сказав до мене Господь за днів царя Йосії: „Чи ти бачив, що зробила невірна дочка́ Ізраїлева? Вона ходила на кожну високу го́ру, і під кожне зелене дерево, — і блудоді́яла там.

7 Ary nataoko fa rehefa nanao izany rehetra izany izy, dia hiverina amiko. Kanjo tsy niverina izy. Ary Joda mpivadika rahavaviny dia nahita izany.

Я думав: Як зро́бить вона все оце, то до Мене пове́рнеться; та вона не верну́лась, і бачила це сестра її зра́дниця, Юдея.

8 Ary hitako fa na dia efa nisaorako aza Isiraely mpiodina ka nomeko taratasy fisaorana noho ny fijangajangana, dia tsy nety natahotra Joda mpivadika rahavaviny na dia izany aza, fa nandeha nijangajanga koa izy.

І побачила Юдея, що за все те, що пере́люб чинила невірна дочка Ізраїлева, відпустив Я її, і дав їй листа розводо́вого. Та зрадли́ва сестра її, дочка Юдина, не побоялася й пішла, і блудли́вою стала й вона.

9 Ary tamin’ ny fihorakorahan’ ny fijangajangany no nandotoany ny tany, ary nijangajanga tamin’ ny vato sy ny hazo izy.

І сталось від ро́зголосу про пере́люб її, збезче́стила вона землю, і пере́люб чинила з камі́нням та з деревом.

10 Fa na dia izany rehetra izany aza dia tsy nety niverina tamiko tamin’ ny fony rehetra Joda mpivadika rahavaviny, fa tamin’ ny fihatsaram-belatsihy ihany, hoy Jehovah.

І також при всьому цьому не вернулась до Мене зрадли́ва сестра її, дочка Юди, усім своїм серцем, а тільки вдава́ла, говорить Господь“.

11 Ary hoy Jehovah tamiko: Isiraely mpiodina dia hita fa marimarina kokoa noho Joda mpivadika.

І промовив до мене Господь: „Невірна дочка́ Ізраїлева всправедли́вила душу свою більш від зрадли́вої дочки Юди.

12 Mandehana, ka torio manatrika ny avaratra izao teny izao hoe: Miverena ianao, ry Isiraely mpiodina, hoy Jehovah; Tsy hampanjombona ny tavako aminareo Aho; Fa mamindra fo Aho, hoy Jehovah, ka tsy hitahiry fahatezerana mandrakizay.

Піди, і проголо́сиш слова ці на пі́вніч та й скажеш: Вернися, відсту́пна дочко Ізраїлева! говорить Госпо́дь. Не зверну́ Я Свого обличчя у гніві на вас, бо Я милости́вий, — говорить Госпо́дь, і не бу́ду повік стерегти́ Свого гніву.

13 Kanefa kosa ekeo ny helokao, fa tamin’ i Jehovah Andriamanitrao no niodinanao, ary nivezivezy nankany amin’ ny hafa ianao. Teny ambanin’ ny hazo maitso rehetra, fa tsy mba nihaino ny feoko ianareo, hoy Jehovah.

Тільки пізнай же прови́ну свою́, бо ти проти Господа, Бога свого повстала, і грішила з чужими під деревом кожним зеленим, і Мого голосу ви не почули, говорить Господь.

14 Miverena, ry zaza mpiodina, hoy Jehovah, fa Izaho ihany no vadinareo; Ary hangalako iray isan-tanàna ianareo Sy roa isam-pokony, ka ho entiko ho any Ziona ianareo;

Верніться, діти невірні, говорить Господь, бо Я вам Госпо́дар, та візьму́ вас по о́дному з міста, а з роду по два, і вас поведу́ до Сіону!

15 Dia homeko mpitondra araka ny sitrapoko ianareo. Izay hitondra anareo amin’ ny fahalalana sy ny fahendrena.

І дам па́стирів вам згідно з серцем Своїм, і вони будуть па́сти вас умі́нням та ро́зумом.

16 Koa rehefa mitombo sy mihamaro amin’ ny tany ianareo, dia amin’ izany andro izany, hoy Jehovah, no tsy hanaovany intsony hoe: Ny fiaran’ ny faneken’ i Jehovah; Ary tsy hosaintsaininy akory izany, sady tsy hahatsiaro na ho manina izany izy, na hanao fiara intsony.

І буде, коли ви розмно́житеся та розпло́дитеся на землі за цих днів, — говорить Госпо́дь, — не скажуть уже: „ковче́г заповіту Господнього“, і він вже не при́йде на серце, і його пам'ятати не бу́дуть, і більше не буде він зро́блений.

17 Amin’ izany andro izany no hanononana an’ i Jerosalema hoe Seza fiandrianan’ i Jehovah; Ary hivory any ny jentilisa rehetra noho ny anaran’ i Jehovah any Jerosalema, ary izy tsy handeha intsony araka ny ditry ny fo ratsiny.

Того ча́су назвуть Єрусалима: Господній престо́л, і до нього, до Єрусалиму згрома́джені будуть наро́ди усі ради Йме́ння Господнього, і більше не пі́дуть вони за впертістю серця лихого свого́,

18 Amin’ izany andro izany ny taranak’ i Joda sy ny taranak’ Isiraely dia hiara-mandeha, ka hiara-tonga avy any amin’ ny tany avaratra izy ho any amin’ ny tany nomeko ny razanareo ho lovany.

Тими днями дім Юдин із домом Ізраїля пі́дуть і ра́зом прибу́дуть з півні́чного кра́ю до кра́ю, що вашим батькам на спа́док Я дав.

19 Ary Izaho efa nanao hoe: He! fa hataoko isan-janako ianao ka homeko tany mahafinaritra, dia lova izay tena endriky ny firenena. Eny, hoy Izaho: Hianao hanao Ahy hoe Raiko, ka tsy hiala amin’ ny fanarahana Ahy.

І Я був поду́мав: як поставлю тебе Я посе́ред синів і дам тобі край пожада́ний, найкращу спа́дщину народів? І Я ду́мав: ви будете звати Мене: „Мій Отче“, і не відве́рнетеся ви від Мене.

20 Kanefa toy ny vehivavy misintaka miala amin’ ny lahy, dia toy izany tokoa no nisintahanareo niala tamiko, ry taranak’ Isiraely, hoy Jehovah.

Справді, як зраджує жінка свого чоловіка, так ви Мене зра́дили, доме Ізраїлів! каже Господь.

21 Injay! feo re any an-tendrombohitra mangadihady, dia fitomaniana amam-pitarainan’ ny Zanak’ Isiraely; Fa nivilivily tamin’ ny nalehany izy ary nanadino an’ i Jehovah Andriamaniny.

Чути голос на ли́сих гора́х, плач блага́льний синів Ізраїлевих, вони бо скривили доро́гу свою, забули про Господа, Бога свого́:

22 Miverena ianao, ry zaza mpiodina, fa hositraniko ny fiodinanareo. Indreto, manatona Anao izahay, fa Hianao Jehovah no Andriamanitray.

„Верніться, невірні сини, усі ваші відсту́пства Я ви́лікую!“„Ось прийшли ми до Тебе, бо Ти Господь, Бог наш!

23 Foana tokoa ny horakoraka any amin’ ny tendrombohitra sy ny havoana; Marina fa ao amin’ i Jehovah Andriamanitray ny famonjena ny Isiraely.

Справді, неправда ті па́гірки, той го́мін на го́рах, — справді, в Господі, Богові нашім, спасі́ння Ізраїлеве!

24 Fa lanin’ ilay mampahamenatra hatramin’ ny fahazazanay ny zavatra efa nisasaran’ ny razanay, dia ny ondry aman’ osiny sy ny ombiny, ny zananilahy sy ny zananivavy.

А той сором пожер працю наших батьків від нашої мо́лодости, їхню худобу дрібну́ й їхню худобу велику, синів їхніх та їхніх дочо́к.

25 Aoka handry ao amin’ ny henatray izahay. Ary aoka hanarona anay ny fahafaham-boninahitray, satria tamin’ i Jehovah Andriamanitray no efa nanotanay dia izahay sy ny razanay, hatramin’ ny fahazazanay ka ambaraka androany sady tsy nihaino ny feon’ i Jehovah Andriamanitray izahay.

Лежимо́ ми у со́ромі нашому, і нас покриває ця наша неслава, бо ми прогріши́лися Господу, Богові нашому, ми й батьки наші, від нашої мо́лодости й до сьогодні, і не слухали голосу Господа, нашого Бога!“