1 Tantara 13
1 Ary Davida naka saina tamin’ ny mpifehy arivo sy ny mpifehy zato, dia ny mpifehy rehetra,
І ра́дився Давид із тисячниками та з сотниками, зо всіма́ значни́ми.
2 Ka hoy Davida tamin’ ny Isiraely rehetra izay tafangona: Raha ataonareo ho mety, sady avy amin’ i Jehovah Andriamanitsika izany, dia andeha isika haniraka faingana any amin’ ny rahalahintsika rehetra izay sisa amin’ ny tanin’ ny Isiraely rehetra ary amin’ ny mpisorona sy ny Levita koa, izay any amin’ ny tanànany sy ny tany manodidina azy, mba hivory atỳ amintsika;
І сказав Давид до всієї Ізраїлевої грома́ди: „Якщо вам це добре, а від Господа, Бога нашого вподо́бане, пошлі́мо до наших братів, позосталих по всіх Ізраїлевих края́х, а з ними до священиків та Левитів, по містах та по їхніх пасовиськах, і нехай зберу́ться до нас.
3 Ary aoka ho entintsika atỳ amintsika indray ny fiaran’ Andriamanitsika; fa tsy nahoantsika tamin’ ny andron’ i Saoly izany.
І вернімо ковчега нашого Бога до нас, бо не зверта́лися ми до нього за Саулових днів“.
4 Ary ny olona rehetra izay tafangona dia nanaiky hanao izany, satria marina teo imason’ ny olona rehetra izany.
І сказала вся громада, щоб зробити так, бо слу́шна була та річ в оча́х усього народу.
5 Dia novorin’ i Davida ny Isiraely rehetra hatrany Sihora any Egypta ka hatrany akaikin’ i Hamata haka ny fiaran’ Andriamanitra avy any Kiriata-jearima.
І зібрав Давид усього Ізраїля від єгипетського Шіхору й аж туди, де йде́ться до Хамату, щоб спрова́дити Божого ковчега з Кір'ят-Єаріму.
6 Dia niakatra Davida sy ny Isiraely rehetra hankany Bala any Joda (Kiriata-jearima izany) hampakatra ny fiaran’ i Jehovah Andriamanitra, Izay mipetraka amin’ ny kerobima, dia ilay niantsoany ny anarany.
І пішов Давид та ввесь Ізра́їль у Баалу, в Юдин Кір'ят-Єарім, щоб ви́нести звідти ковчега Бога, Господа, що сидить на херувимах, що ім'я́ Його приклика́ється.
7 Ary nentiny tamin’ ny sariety vaovao niala tao an-tranon’ i Abinadaba ny fiaran’ Andriamanitra, ary Oza sy Ahio no nampandeha ny sariety.
І пове́зли Божого ковчега на ново́му возі з Авінадавового дому, а Узза та Ахйо прова́дили того воза.
8 Ary Davida sy ny Isiraely rehetra dia nitsinjaka fatratra teo anatrehan’ Andriamanitra tamin’ ny hira sy ny lokanga sy ny valiha sy ny ampongatapaka sy ny kipantsona ary ny trompetra.
А Давид та ввесь Ізраїль грали перед Божим лицем з усієї сили, — із пісня́ми, і на ци́трах, і на а́рфах, і на бу́бнах, і на цимба́лах, і на су́рмах.
9 Ary nony tonga teo amin’ ny famoloan’ i Kidona izy, dia naninjitra ny tànany hihazona ny fiara Oza, satria nazeran’ ny omby izany.
І прийшли вони аж до Кідонового то́ку, і простяг Узза свою руку, щоб підхопи́ти ковчега, бо воли нахили́ли його.
10 Dia nirehitra tamin’ i Oza ny fahatezeran’ i Jehovah, ka namely azy Izy noho ny naninjirany ny tànany tamin’ ny fiara, dia maty teo anatrehan’ Andriamanitra izy.
І запалився на Уззу гнів Господній, і Він убив його за те, що простяг руку свою до ковчега. І помер він там перед Господнім лицем...
11 Ary dia tezitra Davida noho ny namelezan’ i Jehovah an’ i Oza, ka dia nataony hoe Perez-oza no anaran’ izany tany izany mandraka androany.
І зажури́вся Давид тим, що Господь убив Уззу, і він назвав ім'я тому місцю: Перец-Узза, і так воно зветься аж до цього дня.
12 Ary Davida natahotra an’ Andriamanitra tamin’ izany andro izany ka nanao hoe: Nahoana aho no hitondra ny fiaran’ Andriamanitra ho atỳ amiko?
І того дня Давид злякався Бога, говорячи: „Як я внесу́ до се́бе Божого ковчега?“
13 Dia tsy nafindran’ i Davida ho ao aminy ao an-tanànan’ i Davida ny fiara, fa naviliny ho ao an-tranon’ i Obed-edoma Gatita.
І не повіз Давид ковчега до се́бе, до Давидового Міста, а напра́вив його до дому гатянина Овед-Едома.
14 Ary nipetraka telo volana tao amin’ ny ankohonan’ i Obed-edoma tao an-tranony ny fiaran’ Andriamanitra; ka dia notahin’ i Jehovah ny ankohonan’ i Obed-edoma sy izay rehetra nananany.
І пробува́в Божий ковчег із домом Овед-Едома в його домі три місяці. А Господь поблагослови́в дім Овед-Едома, та все, що було його́.
