Engero 31
1 Ebigambo bya kabaka Lemweri bye yayogera, nnyina bye yamuyigiriza.
Слова Лемуїла, царя Масси́, що ними навчала його його мати:
2 Ggwe mutabani wange, ggwe mutabani w’enda yange, ggwe mutabani w’obweyamo bwange.
„Що, сину мій, і що, сину утро́би моєї, і що, сину обі́тниць моїх?
3 Tomaliranga maanyi go ku bakazi, newaakubadde amaanyi go ku abo abazikiriza bakabaka.
Не давай жінкам сили своєї, ні доріг своїх для руйнува́льниць царів!
4 Ggwe Lemweri, si kya bakabaka, si kya bakabaka okunywanga omwenge, so si kya balangira okwegombanga omwenge,
Не царя́м, Лемуїле, вино, не царям, і на́пій той п'янки́й не князя́м,
5 si kulwa nga bagunywa ne beerabira amateeka, ne batalamula mu bwenkanya abantu baabwe abatulugunyizibwa.
щоб не впився він та не забув про Зако́на, і щоб не змінив для всіх гно́блених пра́ва!
6 Ekitamiiza mukiwenga oyo ayagala okufa, n’omwenge oyo alina emmeeme eriko obuyinike.
Дайте напо́ю п'янко́го тому, хто гине, а вина — гіркоду́хим:
7 Mumuleke anywenga yeerabire obwavu bwe, alemenga kujjukira nate buyinike bwe.
він вип'є й забуде за бідність свою, і му́ки своєї вже не пам'ята́тиме!
8 Yogereranga abo abatasobola kweyogerera, otunulenga mu nsonga z’abo bonna abaasigala ettayo.
Відкривай свої уста немо́ві, для суда́ всім нещасним.
9 Yogera olamulenga n’obwenkanya, olwanirirenga abaavu n’abali mu bwetaavu.
Відкрива́й свої уста, й суди справедливо, і правосу́ддя зроби для убогого та для нужде́нного.
10 Omukazi omwegendereza ani ayinza okumulaba? Wa muwendo nnyo okusinga amayinja ag’omuwendo ennyo.
Хто жінку чесно́тну зна́йде? а ціна її більша від пе́рел:
11 Bba amwesiga n’omutima gwe gwonna, era bba talina kyonna kya muwendo ky’abulwa.
довіря́є їй серце її чоловіка, і йому не забра́кне прибутку!
12 Aleetera bba essanyu so tamukola kabi, obulamu bwe bwonna.
Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі́ дні свого життя.
13 Anoonya ebyoya by’endiga n’anoonya ne ppamba, n’akola emirimu gye mu ssanyu eritayogerekeka.
Шукає вона вовни й льо́ну, і робить охоче своїми руками.
14 Ali ng’ebyombo by’abasuubuzi, aleeta emmere okuva mu nsi ezeewala.
Вона, немов кораблі́ ті купе́цькі, здале́ка спроваджує хліб свій.
15 Agolokoka tebunnakya, n’awa ab’omu nnyumba ye ebyokulya, n’agabira abaweereza be abawala be abaweereza emirimu egy’okukola.
І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а поря́док служни́цям своїм.
16 Alowooza ku nnimiro n’agigula; asimba ennimiro ey’emizabbibu n’ebibala by’emikono gye.
Про поле вона намишляла, і його набула́, із пло́ду долоней своїх засадила вона виноградинка.
17 Omukazi oyo akola n’amaanyi omulimu gwe, emikono gye gikwata n’amaanyi emirimu gye.
Вона підпері́зує силою сте́гна свої та зміцня́є раме́на свої.
18 Ayiiya ebyamaguzi ebirimu amagoba n’abisuubula, era n’ettabaaza ye ekiro tezikira.
Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не пога́сне вночі.
19 Anyweza omuti oguluka ppamba mu mukono gwe, engalo ze ne zikwata akati akalanga.
Вона ру́ки свої простя́гає до пря́дки, а долоні її верете́но тримають.
20 Ayanjululiza abaavu omukono gwe, n’agololera omukono gwe oyo ali mu bwetaavu.
Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного.
21 Mu biseera by’obutiti taba na kutya, kubanga ab’omu nnyumba ye bonna baba n’engoye ez’okwambala.
Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одя́гнений ввесь її дім.
22 Yeekolera ebibikka obuliri bwe, era engoye ze za linena omulungi, za ffulungu.
Килими́ поробила собі, віссо́н та кармази́н — убра́ння її.
23 Bba amanyibbwa, y’omu ku bakulu abakulembera ensi, era ateeseza mu nkiiko enkulu.
Чоловік її зна́ний при брамах, як сидить він із старшими краю.
24 Omukazi atunga ebyambalo ebya linena n’abitunda, n’aguza abasuubuzi enkoba.
Тонку ту́ніку робить вона й продає, і купце́ві дає пояси́.
25 Amaanyi n’ekitiibwa bye byambalo bye, era tatya ebiro ebigenda okujja.
Сила та пи́шність — одежа її, і сміється вона до прийде́щнього дня.
26 Ayogera n’amagezi, era ayigiriza ebyekisa.
Свої уста вона відкриває на мудрість, і милости́ва наука їй на язиці́.
27 Alabirira nnyo empisa z’ab’omu nnyumba ye, era talya mmere ya bugayaavu.
Доглядає вона ходи дому свого́, і хліба з ліни́вства не їсть.
28 Abaana be bagolokoka ne bamuyita wa mukisa, ne bba n’amutendereza ng’ayogera nti,
Устають її діти, і хвалять її, чоловік її — й він похваля́є її:
29 “Abakazi bangi abakola eby’ekitiibwa naye bonna ggwe obasinga.”
„Багато було́ тих чесно́тних дочо́к, та ти їх усіх переви́щила!“
30 Obubalagavu bulimba n’endabika ennungi teriiko kyegasa, naye omukazi atya Mukama anaatenderezebwanga.
Краса — то ома́на, а врода — марно́та, жінка ж богобоя́зна — вона буде хва́лена!
31 Mumusasule empeera gy’akoleredde, n’emirimu gye gimuweesenga ettendo ku miryango gy’ekibuga.
Дайте їй з плоду рук її, і нехай її вчи́нки її вихваляють при брамах!“
