Engero 23
1 Bw’otuulanga okulya n’omufuzi, weetegerezanga ebiri mu maaso go;
Коли сядеш хліб їсти з воло́дарем, то пильно вважай, що́ перед тобою, —
2 era weegendereze bw’obanga omanyi ng’olulunkanira ebyokulya.
і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненаже́ра:
3 Tolulunkanira mmere ye ennungi, kubanga erimbalimba.
не жадай його ласощів, бо вони — хліб обма́нливий!
4 Teweemalangako mirembe ng’oyaayaanira obugagga; weefuge obeere mukkakkamu.
Не мордуйся, щоб мати багатство, — відступи́ся від ду́мки своєї про це, —
5 Eby’obugagga obikubako eriiso limu nga by’agenze dda, kubanga ddala bimera ebiwaawaatiro ne bibuuka mu bbanga ng’empungu.
свої очі ти зве́рнеш на нього, — й нема вже його: бо конче змайструє воно собі кри́ла, і полетить, мов орел той, до неба.
6 Tolyanga mmere ya muntu mukodo, wadde okwegomba ebirungi by’alya.
не їж хліба в злоокого, і не пожада́й лакоми́нок його,
7 Kubanga ye muntu abalirira ensimbi z’asaasaanyizza, n’akugamba nti, “Weeriire, weenywere,” naye ng’omutima gwe tegukusanyukira.
бо як у душі своїй він обрахо́вує, такий є. Він скаже тобі: „їж та пий!“, але серце його не з тобою, —
8 Akatono k’onooba olidde onookasesema, ebigambo byo ebirungi eby’okwebaza bibe bya bwereere.
той кава́лок, якого ти з'їв, із себе ви́кинеш, і свої гарні слова́ надаремно потра́тиш!
9 Totegana kubuulirira musirusiru, kubanga ajja kunyooma ebigambo byo eby’amagezi.
Не кажи до ушей нерозумному, бо пого́рдить він мудрістю слів твоїх.
10 Tojjululanga nsalo ey’edda, so toyingiriranga nnimiro za bamulekwa,
Не пересува́й віково́ї границі, і не входь на сирі́тські поля́,
11 kubanga abalwanirira w’amaanyi, alikuggulako omusango.
бо їхній Визволи́тель міцни́й, — Він за справу їхню буде суди́тись з тобою!
12 Ossangayo omwoyo eri okuyigirizibwa, n’amatu go eri ebigambo by’okutegeera.
Своє серце зверни до навча́ння, а уші свої — до розумних рече́й.
13 Tolekangayo kukangavvula mwana, bw’omubonereza n’akaggo tekimutta.
Не стримуй напу́чування юнака́, — коли різкою ви́б'єш його, не помре:
ти різкою виб'єш його, — і душу його від шео́лу врятуєш. (Sheol h7585)
15 Mwana wange, bw’oba n’omutima ogw’amagezi, kinsanyusa.
Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,
16 Nnaajjaguzanga okuva ku ntobo y’omutima gwange, bw’onooyogeranga ebituufu.
і нутро́ моє буде ті́шитись, коли уста твої говори́тимуть слу́шне.
17 Omutima gwo gulemenga okukwatirwa aboonoonyi obuggya, kyokka nyiikira okutya Mukama ebbanga lyonna.
Нехай серце твоє не зави́дує грішним, і повся́кчас пильнуй тільки стра́ху Господнього,
18 Mazima ddala onoobanga n’essuubi mu biseera eby’omu maaso, n’essuubi lyo eryo teririggwaawo.
бо існує майбутнє, і наді́я твоя не загине.
19 Mwana wange wulirizanga, obeerenga n’amagezi, okumenga omutima gwo mu kkubo ettuufu.
Послухай, мій сину, та й помудрі́й, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.
20 Teweegattanga ku abo abeekamirira omwenge, n’abalulunkanira ennyama:
Не будь поміж тими, що жлу́ктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожира́ють,
21 Kubanga omutamiivu n’omuluvu baavuwala, n’okubongoota olutata kubambaza enziina.
бо п'яни́ця й жеру́н збідні́ють, а сонли́вий одя́гне лахмі́ття.
22 Wulirizanga kitaawo eyakuzaala, so togayanga nnyoko ng’akaddiye.
Слухай ба́тька свого, — він тебе породив, і не горду́й, як поста́ріла мати твоя.
23 Gula amazima so togatunda, ffuna amagezi, n’okuyigirizibwa n’okutegeera.
Купи собі й не продавай правду, мудрість, і карта́ння та розум.
24 Kitaawe w’omutuukirivu alina essanyu lingi, n’oyo azaala omwana ow’amagezi amwenyumiririzaamu.
Буде ве́льми радіти ба́тько праведного, і родитель премудрого вті́шиться ним.
25 Leka kitaawo ne nnyoko basanyuke, omukazi eyakuzaala ajaguzenga.
Хай радіє твій ба́тько та мати твоя, хай поті́шиться та, що тебе породила.
26 Mwana wange mpa omutima gwo, n’amaaso go geekalirize amakubo gange,
Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають доро́ги мої.
27 kubanga omukazi omwenzi lukonko luwanvu, n’omukazi omubambaavu luzzi lufunda.
Бо блудни́ця — то яма глибока, а крини́ця тісна́ — чужа жінка.
28 Ateega ng’omutemu, n’ayongera ku muwendo gw’abasajja abatali beesigwa eri bakazi baabwe.
І вона, мов грабі́жник, чату́є, і примно́жує зра́дників поміж людьми́.
29 Ani alina obuyinike? Ani alina ennaku? Ani alina ennyombo? Ani alina okwemulugunya? Ani alina ebiwundu eby’obwereere? Ani amyuse amaaso?
В кого „ой“, в кого „ай“, в кого сва́рки, в кого кло́піт, в кого рани даре́мні, в кого о́чі червоні? —
30 Abo abatava ku mwenge, nga bagenda baloza ku mwenge omutabule.
У тих, хто запі́знюється над вином, у тих, хто прихо́дить попро́бувати вина змі́шаного.
31 Totunuulira wayini ng’amyuse, bw’atemaganira mu ggiraasi ng’akka empolampola;
Не дивись на вино, як воно рум'яні́є, як вибли́скує в келіху й рі́вненько ллється, —
32 ku nkomerero aluma ng’omusota, wa busagwa ng’essalambwa.
кінець його буде кусати, як гад, і вжа́лить, немов та гадюка, —
33 Amaaso go galiraba ebyewuunyo, n’omutwe gwo ne gulowooza ebitategeerekeka.
пантрува́тимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говори́тиме ду́рощі...
34 Oliba ng’omuntu eyeebase wakati mu nnyanja, obanga oyo alengejjera waggulu ku mulongooti.
І ти будеш, як той, хто лежить у сере́дині моря, й як той, хто лежить на щогло́вім верху́.
35 Olyogera nti, “Bankubye, naye sirumiddwa. Bankubye naye sirina kye mpuliddemu. Nnaazuukuka ddi, neeyongere okunywa?”
І скажеш: „Побили мене, та мені не боліло, мене шту́рхали, я ж не почув, — коли я прокинусь, шукатиму далі того ж“.
