Engero 16
1 Omuntu ateekateeka by’ayagala okukola mu mutima gwe, Naye okuddamu kuva eri Mukama.
Заміри серця належать люди́ні, та від Господа — відповідь язика.
2 Amakubo g’omuntu gonna gaba matuufu mu maaso ge ye, naye Mukama y’apima ebigendererwa.
Всі дороги люди́ни чисті в очах її, та зважує душі Господь.
3 Emirimu gyo gyonna gikwasenga Mukama, naye anaatuukirizanga entegeka zo.
Поклади свої чи́ни на Господа, і будуть поста́влені міцно думки́ твої.
4 Mukama buli kimu akikola ng’alina ekigendererwa, n’abakozi b’ebibi y’abakolera olunaku lwe batuukibwako ebizibu.
Все Господь учинив ради ці́лей Своїх, — і безбожного на днину зла.
5 Buli muntu alina omutima ogw’amalala wa muzizo eri Mukama; weewaawo talirema kubonerezebwa.
Оги́да для Господа всякий бундю́чний, — ручу́ся: не буде такий без вини!
6 Olw’okwagala n’olw’obwesigwa, ekibi kisasulibwa, n’okutya Mukama kuleetera omuntu okwewala okukola ebibi.
Провина вику́плюється через милість та правду, і страх Господній відво́дить від злого.
7 Amakubo g’omuntu bwe gaba gasanyusa Mukama, aleetera abalabe b’omuntu oyo okubeera naye mu mirembe.
Як дороги люди́ни Господь уподо́бає, то й її ворогів Він зами́рює з нею.
8 Akatono akafune mu butuukirivu, kasinga obugagga obungi obufune mu bukyamu.
Ліпше мале справедливе, аніж великі прибу́тки з безпра́в'я.
9 Omutima gw’omuntu guteekateeka ekkubo lye, naye Mukama y’aluŋŋamya bw’anaatambula.
Розум люди́ни обдумує путь її, але кроки її наставля́є Госпо́дь.
10 Kabaka ky’ayogera kiba ng’ekiva eri Katonda, n’akamwa ke tekasaanye kwogera bitali bya bwenkanya.
Виріша́льне слово в царя на губа́х, тому в су́ді уста́ його не спроневі́ряться.
11 Ebipimo ne minzaani ebituufu bya Mukama, ebipimo byonna ebikozesebwa y’abikola.
Вага й ша́льки правдиві — від Господа, все каміння ваго́ве в торби́нці — то ді́ло Його.
12 Kya muzizo bakabaka okukola ebibi, kubanga entebe ye ey’obwakabaka enywezebwa butuukirivu.
Чинити безбожне — оги́да царям, бо трон змі́цнюється справедливістю.
13 Akamwa akogera eby’amazima bakabaka ke basanyukira, era baagala oyo ayogera amazima.
Уподо́ба царя́м — губи пра́ведности, і він любить того, хто правдиве говорить.
14 Obusungu bwa kabaka buli ng’ababaka abaleese okufa, omusajja ow’amagezi alibukkakkanya.
Гнів царя — вісник смерти, та мудра люди́на злагі́днить його́.
15 Kabaka bw’asanyuka kireeta obulamu; n’okuganza kwe, kuli nga ekire eky’enkuba mu biseera ebya ttoggo.
У світлі царсько́го обличчя — життя, а його уподо́ба — мов хмара доще́ва весною.
16 Okufuna amagezi nga kusinga nnyo okufuna zaabu, era n’okufuna okutegeera kikira ffeeza!
Набува́ння премудрости — як же це ліпше від золота, набува́ння ж розуму — добірні́ше від срі́бла!
17 Ekkubo ly’abagolokofu kwe kwewala ebibi, n’oyo eyeekuuma mu kutambula kwe, awonya emmeeme ye.
Путь справедливих — ухиля́тись від зла; хто дорогу свою береже, той душу свою охоро́нює.
18 Amalala gakulembera okuzikirira, n’omwoyo ogwegulumiza gukulembera ekigwo.
Перед загибіллю гордість буває, а перед упа́дком — бундю́чність.
19 Okubeera n’omwoyo ogwetoowaza era n’okubeera n’abaavu, kisinga okugabana omunyago n’ab’amalala.
Ліпше бути покі́рливим із ла́гідними, ніж здо́бич ділити з бундю́чними.
20 Oyo assaayo omwoyo ku kuyigirizibwa alikulaakulana, era alina omukisa oyo eyeesiga Mukama.
Хто вважає на слово, той зна́йде добро, хто ж надію складає на Господа — буде блаженний.
21 Abalina emitima egy’amagezi baliyitibwa bategeevu, n’enjogera ennungi eyongera okuyamba okutegeera.
Мудросердого кличуть „розумний“, а со́лодощ уст прибавляє науки.
22 Amagezi nsulo ya bulamu eri oyo agalina, naye obusirusiru buleetera abasirusiru okubonerezebwa.
Розум — джерело життя власнико́ві його, а карта́ння безумних — глупо́та.
23 Omutima gw’omuntu ow’amagezi gumuwa enjogera ennungi, era akamwa ke kayigiriza abalala.
Серце мудрого чинить розумними уста його, і на уста його прибавляє навча́ння.
24 Ebigambo ebirungi biri ng’ebisenge by’omubisi gw’enjuki, biwoomera emmeeme, ne biwonya n’amagumba.
Приємні слова́ — щільнико́вий то мед, солодкий душі й лік на кості.
25 Wabaawo ekkubo erirabika ng’ettuufu eri omuntu, naye ku nkomerero limutuusa mu kufa.
Буває, дорога люди́ні здається просто́ю, та кінець її — стежка до смерти.
26 Okwagala okulya kuleetera omuntu okukola n’amaanyi, kubanga enjala emukubiriza okweyongera okukola.
Люди́на трудя́ща працює для себе, бо до того примушує рот її.
27 Omuntu omusirusiru ategeka okukola ebitali bya butuukirivu, era n’ebigambo bye, biri ng’omuliro ogwokya ennyo.
Нікчемна люди́на копає лихе, а на у́стах її — як палю́чий огонь.
28 Omuntu omubambaavu asiikuula entalo, n’ow’olugambo ayawukanya ab’omukwano enfirabulago.
Лукава людина сварки́ розсіває, а обмо́вник розді́лює дру́зів.
29 Omuntu omukyamu asendasenda muliraanwa we n’amutwala mu kkubo eritali ttuufu.
Насильник підмо́влює друга свого, і провадить його по недобрій дорозі.
30 Omuntu atemya ku liiso ateekateeka kwonoona, n’oyo asongoza emimwa ategeka kukola bitali birungi.
Хто прижму́рює очі свої, той круті́йства виду́мує, хто губами знаки подає, той виконує зло.
31 Omutwe ogw’envi ngule ya kitiibwa, gufunibwa abo abatambulira mu bulamu obutuukirivu.
Сиви́зна — то пишна корона, знахо́дять її на дорозі праведности.
32 Omuntu omugumiikiriza asinga omutabaazi, n’oyo afuga obusungu bwe akira awamba ekibuga.
Ліпший від силача́, хто не скорий до гніву, хто ж панує над собою самим, ліпший від завойо́вника міста.
33 Akalulu kayinza okukubibwa, naye okusalawo kwa byonna kuva eri Mukama.
За пазуху жереб вкладається, та ввесь його ви́рок — від Господа.
