Engero 10
1 Engero za Sulemaani: Omwana ow’amagezi asanyusa kitaawe; naye omwana omusirusiru anakuwaza nnyina.
Син мудрий — потіха для батька, а син нерозумний — то смуток для неньки його.
2 Eby’obugagga ebifuniddwa mu makubo amakyamu tebirina kye bigasa, naye abatuukirivu banunulwa okuva mu kufa.
Не поможуть неправедні скарби, а справедливість від смерти визво́лює.
3 Mukama taalekenga mutuukirivu we kufa njala, naye aziyiza abakozi b’ebibi okufuna bye beetaaga.
Не допустить Господь голодува́ти душу праведного, а набу́ток безбожників згине.
4 Emikono emigayaavu gyavuwaza, naye emikono eminyiikivu gireeta obugagga.
Ледача рука до убо́зтва веде, рука ж роботя́ща збагачує.
5 Omuvubuka ow’amagezi akungulira mu biseera ebituufu, naye oyo eyeebakira mu biro eby’okukunguliramu mwana aswaza ennyo.
Хто літом збирає — син мудрий, хто ж дрімає в жнива́ — син безпутній.
6 Omukisa gubeera ku mutwe gw’omutuukirivu, naye akamwa k’omukozi w’ebibi kajjula obukambwe.
Благослове́нства на голову праведного, а уста безбожним прикриє наси́льство.
7 Omutuukirivu anajjukirwanga n’essanyu, naye erinnya ly’omubi linaavundanga.
Пам'ять про праведного — на благослове́ння, а йме́ння безбожних загине.
8 Alina omutima ogw’amagezi agondera ebiragiro, naye omusirusiru ayogerayogera, azikirizibwa.
Заповіді мудросердий приймає, але́ дурногу́бий впаде́.
9 Atambulira mu bwesimbu y’atambula emirembe, naye akwata amakubo amakyamu alitegeerebwa.
Хто в невинності ходить, той ходить безпечно, а хто кривить дороги свої, буде ви́явлений.
10 Oyo atta ku liiso ng’akweka amazima aleeta ennaku, n’omusirusiru ayogerayogera alizikirizibwa.
Хто оком моргає, той смуток дає, але дурногу́бий впаде́.
11 Akamwa ak’omutuukirivu nsulo ya bulamu, naye akamwa k’omukozi w’ebibi kajjula bulabe.
Уста праведного — то джерело життя, а уста безбожним прикриє насильство.
12 Obukyayi buleeta enjawukana, naye okwagala kubikka ku bibi bingi.
Нена́висть побуджує сва́рки, а любов покриває всі ви́ни.
13 Amagezi gasangibwa ku mimwa gy’oyo alina okutegeera, naye omuggo gukangavvula oyo atamanyi kusalawo bulungi.
В устах розумного мудрість знахо́диться, а різка — на спину безтя́много.
14 Abantu ab’amagezi batereka okumanya, naye akamwa k’omusirusiru kaaniriza kuzikirira.
Прихо́вують мудрі знання́, а уста нерозумного — близькі́ до загибелі.
15 Obugagga bw’omugagga kye kibuga kye ekiriko ebigo, naye obwavu kwe kuzikirira kw’omwavu.
Маєток багатого — місто тверди́нне його, поги́біль убогих — їхні зли́дні.
16 Empeera y’omutuukirivu bulamu, naye empeera y’omukozi w’ebibi emuleetera kubonerezebwa.
Дорібок праведного — на життя, прибу́ток безбожного — в гріх.
17 Oyo assaayo omwoyo eri okubuulirirwa aba mu kkubo ery’obulamu, naye oyo atassaayo mwoyo ku kunenyezebwa aleetera abalala okuwaba.
Хто напу́чування стереже́ — той на сте́жці життя, а хто нехту́є карта́ння, той блу́дить.
18 Oyo akisa obukyayi alina emimwa egirimba, era omuntu akonjera, musirusiru.
Хто нена́висть ховає, в того губи брехли́ві, а хто на́клепи ширить, той дурнове́рхий.
19 Mu bigambo ebingi temubula kwonoona, naye akuuma olulimi lwe aba wa magezi.
Не бракує гріха в многомо́вності, а хто стримує губи свої, той розумний.
20 Olulimi lw’omutuukirivu ffeeza ya muwendo, naye omutima gw’omukozi w’ebibi gugasa katono.
Язик праведного — то добі́рне срібло́, а розум безбожних — мізе́рний.
21 Ebigambo by’omutuukirivu biriisa abantu bangi, naye abasirusiru bazikirira olw’okubulwa amagezi.
Пасу́ть багатьох губи праведного, безглузді ж умирають з неро́зуму.
22 Omukisa gwa Mukama guleeta obugagga era tagwongerako buyinike.
Благослове́ння Господнє — воно збагачає, і сму́тку воно не прино́сить з собою.
23 Omusirusiru asanyukira okukola ebibi, naye omuntu alina okutegeera asanyukira eby’amagezi.
Нешляхе́тне робити — заба́ва неві́гласа, а мудрість — люди́ні розумній.
24 Omukozi w’ebibi ky’atayagala kirimutuukako, naye abatuukirivu bye baagala biribaweebwa.
Чого нечести́вий боїться, те при́йде на нього, а пра́гнення праведних спо́вняться.
25 Embuyaga bw’ejja, abakozi b’ebibi batwalibwa, naye abatuukirivu banywera emirembe gyonna.
Як буря, яка пронесе́ться, то й гине безбожний, а праведний має дові́чну осно́ву.
26 Ng’omususa bwe gunyeenyeza amannyo, n’omukka nga bwe gubalagala mu maaso, n’omugayaavu bw’abeera bw’atyo eri abamutuma.
Як о́цет зубам, і як дим для оче́й, так лінивий для тих, хто його посилає.
27 Okutya Mukama kuwangaaza omuntu, naye emyaka gy’ababi girisalibwako.
Страх Господній примножує днів, а ро́ки безбожних вкоро́тяться.
28 Essuubi ly’abatuukirivu livaamu ssanyu, naye okusuubira kw’abakozi b’ebibi tekulivaamu kantu.
Сподіва́ння для праведних — радість, а наді́я безбожних загине.
29 Ekkubo lya Mukama kye kiddukiro ky’abatuukirivu, naye abakozi b’ebibi libasaanyaawo.
Дорога Господня — тверди́ня неви́нним, а заги́біль — злочинцям.
30 Abatuukirivu tebajjululwenga ennaku zonna, naye abakozi b’ebibi tebalisigala mu nsi.
Повік праведний не захита́ється, а безбожники не поживуть на землі.
31 Akamwa k’omutuukirivu koogera eby’amagezi, naye olulimi olwogera eby’obubambavu lulisalibwamu.
Уста праведного дають мудрість, а лукавий язик буде втятий.
32 Emimwa gy’omutuukirivu gyogera ebisaanidde; naye emimwa gy’omukozi w’ebibi gyogera eby’obubambavu.
Уста праведного уподо́бання знають, а уста безбожних — лука́вство.
