Matayo 22
1 Yesu n’addamu n’ayogera nabo mu ngero ng’agamba nti,
Ісус у відповідь продовжив говорити притчами:
2 “Obwakabaka obw’omu ggulu bufaanana nga, kabaka eyategekera omwana we embaga ey’obugole.
―Царство Небесне подібне до Царя, який приготував весілля для свого сина.
3 N’atuma abaddu be okuyita abaayitibwa ku mbaga, ne batayagala kujja.
Він надіслав своїх рабів покликати запрошених на весілля, але ті не захотіли прийти.
4 “Kabaka n’abatumira abaddu abalala babategeeze nti, ‘Mutegeeze abayite nti nteeseteese, ekijjulo, zisseddume zange n’ente ensavuwazze zittiddwa, era buli kimu kitegekeddwa. Mujje ku mbaga.’
Тоді надіслав інших рабів сказати запрошеним: «Ось я приготував обід, моїх волів та вгодовану худобу вже забито, усе готове. Приходьте на весілля!»
5 “Naye ne batassaayo mwoyo, omu n’alaga mu nnimiro ye, omulala n’alaga mu bya busuubuzi bye.
Але вони знехтували й пішли: один – на своє поле, інший – торгувати.
6 Abalala ne babakwata ne bababonyaabonya ne babatta.
Інші ж, схопивши його рабів, познущалися над ними та вбили їх.
7 Awo Kabaka n’asunguwala, n’ayungula ekibinja ky’abaserikale n’azikiriza abatemu abo, n’ayokya ekibuga kyabwe.
Тоді цар обурився та надіслав своє військо, знищив тих убивць і спалив їхнє місто.
8 “Awo kabaka n’agamba abaddu be nti, ‘Ekijjulo ky’embaga kiteekeddwateekeddwa, naye abaayitibwa ne batasaanira.
І сказав своїм рабам: «Весілля вже готове, а запрошені виявились недостойними.
9 Noolwekyo mugende mu nguudo z’omu kibuga muyite abantu bonna be munaasangayo bajje ku mbaga.’
Отже, ідіть на перехрестя доріг та запрошуйте, кого зустрінете, на весілля».
10 Abaddu bwe baagenda mu nguudo, ne bakuŋŋaanya buli gwe baasanga, ababi n’abalungi, ekisenge ky’embaga ne kijjula abagenyi.
Ті раби вийшли на дороги та покликали всіх, кого зустріли, – як поганих, так і добрих; і весільна зала наповнилася гостями.
11 “Kabaka bwe yayingira okulaba abaali batudde ku mmeeza, n’alaba omusajja eyali tayambadde kyambalo kya mbaga.
Але коли цар прийшов подивитися на гостей, то побачив там чоловіка, який не був одягнений у весільний одяг.
12 Kabaka n’amubuuza nti, ‘Munnange, oyingidde otya wano nga toyambadde kyambalo kya mbaga?’ Omusajja nga talina ky’addamu.
І сказав йому: «Друже, як ти зайшов сюди, не маючи весільного одягу?» Проте той мовчав.
13 “Awo kabaka n’alagira basajja be nti, ‘Mumusibe emikono n’amagulu mumukasuke ebweru mu kizikiza ekikutte be zigizigi, eri okukaaba n’okuluma obujiji.’
Тоді Цар сказав слугам: «Зв’яжіть йому руки та ноги й викиньте до зовнішньої тьми. Там буде плач та скрегіт зубів.
14 “Abayitibwa bangi, naye abalondemu batono.”
Адже багато покликаних, та мало обраних».
15 Awo Abafalisaayo ne bagenda ne bateesa engeri gye banaategamu Yesu bamukwase mu bigambo.
Тоді фарисеї пішли та радились, як спіймати Ісуса на слові.
16 Ne bamutumira abayigirizwa baabwe awamu n’Abakerodiyaani nga bagamba nti, “Omuyigiriza, tumanyi ng’oli mulungi, era oyigiriza mazima awatali kutya muntu yenna, kubanga tososola mu bantu.
І надіслали до Нього своїх учнів разом з іродіанами, які запитали: ―Учителю, ми знаємо, що Ти праведний і правдиво навчаєш Божого шляху, ні на кого не зважаєш, адже не дивишся на людське обличчя.
17 Kale tutegeeze, olowooza ekituufu kye kiri wa? Kituufu okuwa Kayisaali omusolo oba si kituufu?”
Отже, скажи нам, як Ти вважаєш: чи годиться платити податок Кесареві, чи ні?
18 Naye Yesu bwe yamanya obutali butuukirivu bwabwe, n’abagamba nti, “Bannanfuusi mmwe, Lwaki mungezesa?
Але Ісус, зрозумівши їхнє лукавство, сказав: ―Чому ви випробовуєте Мене, лицеміри?
19 Kale, mundeetere wano ku nsimbi ze muweesa omusolo ndabe.” Ne bamuleetera eddinaali.
Покажіть Мені монету для податку. Вони принесли Йому динарій.
20 N’ababuuza nti, “Kino ekifaananyi n’obuwandiike ebiriko by’ani?”
Він сказав їм: ―Чиє це зображення та напис?
21 Ne bamuddamu nti, “Bya Kayisaali.” N’abagamba nti, “Kale ebya Kayisaali mubiwenga Kayisaali, n’ebya Katonda mubiwenga Katonda.”
Вони відповіли: ―Кесаря! Тоді Він сказав їм: ―Тож віддайте Кесареві – Кесареве, а Богові – Боже!
22 Bwe baawulira ebigambo ebyo ne beewuunya ne bamuleka ne bagenda.
Почувши це, вони здивувалися й, залишивши Його, пішли геть.
23 Ku lunaku olwo lwe lumu, Abasaddukaayo, abagamba nti, “Tewali kuzuukira,” ne bajja eri Yesu, ne bamubuuza nti,
Того ж дня прийшли до Нього садукеї, які кажуть, що не існує воскресіння з мертвих, і запитали Його:
24 “Omuyigiriza Musa yagamba nti, ‘Singa omusajja afa nga tazadde mwana, muganda w’omufu awase nnamwandu oyo azaalire muganda we abaana.’
―Учителю, Мойсей сказав: «Якщо хтось помре, не маючи дітей, то нехай його брат одружиться з дружиною померлого та підніме нащадка своєму братові».
25 Twalina abooluganda musanvu. Owooluganda ow’olubereberye n’awasa, kyokka n’afa nga tazadde mwana, bw’atyo mukazi we n’afumbirwa muganda we.
Було ж у нас семеро братів. Перший одружився та помер, і, не маючи дітей, залишив дружину своєму братові.
26 Ekintu kye kimu ne kituuka ku wookubiri ne ku wookusatu, okutuusa ku w’omusanvu.
Так само другий і третій – аж до сьомого.
27 Oluvannyuma n’omukazi oyo naye n’afa.
Після всіх померла й жінка.
28 Kale okuzuukira nga kutuuse omukazi oyo aliba muka ani ku abo omusanvu? Kubanga bonna abooluganda omusanvu yabafumbirwako.”
Отже, при воскресінні дружиною котрого з семи вона буде? Адже всі мали її [за дружину].
29 Naye Yesu n’abagamba nti, “Olw’obutamanya byawandiikibwa n’obutategeera maanyi ga Katonda kyemuvudde mukyama.
Ісус у відповідь сказав їм: ―Помиляєтеся, бо не знаєте ані Писання, ані сили Божої.
30 Kubanga mu kuzuukira teriiyo kuwasa wadde okufumbirwa, naye abantu bonna baba nga bamalayika mu ggulu.
При воскресінні не одружуються й не виходять заміж, а є як ангели на небі.
31 Naye ebikwata ku kuzuukira kw’abafu, temusomanga ku kigambo ekyayogerwa Katonda ng’agamba nti,
А щодо воскресіння з мертвих, хіба ви не читали, що сказав вам Бог:
32 ‘Nze, ndi Katonda wa Ibulayimu era ndi Katonda wa Isaaka era ndi Katonda wa Yakobo?’ Noolwekyo Katonda si Katonda wa bafu wabula Katonda wa balamu.”
«Я – Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова»? Він є Богом не мертвих, а живих!
33 Ebibiina ne biwuniikirira bwe baawulira okuyigiriza kwe.
Почувши це, люди були здивовані Його вченням.
34 Abafalisaayo bwe baawulira nga Yesu Abasaddukaayo abamazeeko eby’okwogera, ne bakuŋŋaana.
Фарисеї, почувши, що Він змусив садукеїв замовкнути, зібралися разом.
35 Omu ku bo eyali munnamateeka n’amubuuza ekibuuzo ng’amugezesa nti,
Один із них, учитель Закону, запитав Його, випробовуючи:
36 “Omuyigiriza, tteeka ki erisinga obukulu mu mateeka.”
―Учителю, яка заповідь найбільша в Законі?
37 Yesu n’addamu nti, “‘Yagalanga Mukama Katonda wo n’omutima gwo gwonna, n’obulamu bwo bwonna, n’amagezi go gonna.’
Він відповів йому: ―«Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, усією своєю душею і всім своїм розумінням!»
38 Eryo ly’etteeka ery’olubereberye era lye Iisingira ddala obukulu.
Це перша та найбільша заповідь.
39 N’eryokubiri eririfaananako lye lino nti, ‘Yagalanga muliraanwa wo nga gwe bwe weeyagala wekka.’
А друга подібна до неї: «Люби ближнього свого, як самого себе».
40 Amateeka amalala gonna gasinziira mu mateeka ago gombi ne bya bannabbi.”
На ці дві заповіді спираються весь Закон та Пророки.
41 Awo mu kiseera ekyo Abafalisaayo nga bakuŋŋaanye, Yesu n’ababuuza nti,
Коли зібралися фарисеї, Ісус запитав їх:
42 “Kristo mumulowoozako mutya? Mwana waani?” Ne baddamu nti, “Mwana wa Dawudi.”
―Що ви думаєте про Христа? Чий Він Син? Вони відповіли: ―Давидів!
43 Yesu kyeyava ababuuza nti, “Dawudi ng’ajjudde Omwoyo bw’ayogera ku Kristo, lwaki ate amuyita ‘Mukama we’, ng’agamba nti,
Він сказав: ―Як же тоді Давид у Дусі називає Його Господом, коли каже:
44 “‘Mukama yagamba Mukama wange nti: “Tuulira wano ku mukono gwange ogwa ddyo, okutuusa lwe ndifufuggaza abalabe bo ne mbassa wansi w’ebigere byo?”’
«Господь сказав Господеві моєму: „Сядь праворуч від Мене, доки Я не покладу ворогів Твоїх, як підніжок для Твоїх ніг“».
45 Noolwekyo obanga Dawudi amuyita ‘Mukama we,’ kale, ate abeera atya omwana we?”
Отже, якщо Давид називає Його Господом, як Він може бути його Сином?
46 Ne wataba n’omu amuddamu, era okuva olwo ne watabaawo ayaŋŋanga kwongera kumubuuza bibuuzo birala.
І ніхто не міг Йому відповісти ані слова. Від того дня ніхто не наважувався запитувати Його.
