Masese 31
1 Maloba ya mokonzi Lemweli, mateya oyo mama na ye ateyaki ye:
Слова Лемуїла, царя Масси́, що ними навчала його його мати:
2 Eh mwana na ngai ya mobali, mwana oyo abimi na libumu na ngai, mwana mobali oyo nalapelaka ndayi:
„Що, сину мій, і що, сину утро́би моєї, і що, сину обі́тниць моїх?
3 Kosilisa makasi na yo na basi te, komitika te na basi oyo bapengwisaka bakonzi!
Не давай жінкам сили своєї, ні доріг своїх для руйнува́льниць царів!
4 Eh Lemweli, ebongi te mpo na bakonzi; te, ebongi te mpo na bato minene kotuna: « Wapi masanga ya makasi? »
Не царя́м, Лемуїле, вино, не царям, і на́пій той п'янки́й не князя́м,
5 Noki te soki bameli yango, bakobosana mibeko mpe bakokata na bosembo te makambo ya banyokolami.
щоб не впився він та не забув про Зако́на, і щоб не змінив для всіх гно́блених пра́ва!
6 Pesa masanga ya makasi epai ya bato oyo balingi kokufa, mpe vino epai ya bato oyo bazali kotungisama na motema.
Дайте напо́ю п'янко́го тому, хто гине, а вина — гіркоду́хим:
7 Tika bango bamela mpo ete babosana pasi na bango mpe batika kokanisa lisusu minyoko na bango.
він вип'є й забуде за бідність свою, і му́ки своєї вже не пам'ята́тиме!
8 Fungola monoko na yo mpo na kolobela bato oyo bazali na makoki ya koloba te, mpe mpo na kolongisa bato oyo bazanga basungi.
Відкривай свої уста немо́ві, для суда́ всім нещасним.
9 Fungola monoko na yo mpe sambisa na bosembo, bundela babola mpe bato oyo bakelela.
Відкрива́й свої уста, й суди справедливо, і правосу́ддя зроби для убогого та для нужде́нного.
10 Nani akoki komona mwasi ya lokumu? Azali na motuya koleka babiju ya talo.
Хто жінку чесно́тну зна́йде? а ціна її більша від пе́рел:
11 Mobali na ye atielaka ye motema mpe azangaka te biloko ya motuya.
довіря́є їй серце її чоловіка, і йому не забра́кне прибутку!
12 Tango nyonso ya bomoi na ye, apesaka mobali na ye esengo, kasi mawa te;
Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі́ дні свого життя.
13 alukaka bapwale ya meme mpe basinga ya lino, bongo maboko na ye etongaka yango na esengo.
Шукає вона вовни й льо́ну, і робить охоче своїми руками.
14 Azali lokola masuwa ya bato ya mombongo, akendaka koluka bilei na ye mosika;
Вона, немов кораблі́ ті купе́цькі, здале́ка спроваджує хліб свій.
15 alamukaka wana butu ezali nanu, abongisaka bilei mpo na ndako na ye mpe akabolelaka basali na ye ya basi misala.
І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а поря́док служни́цям своїм.
16 Soki asepeli na elanga, asombaka yango; mpe na mbuma ya misala na ye, alonaka elanga ya vino.
Про поле вона намишляла, і його набула́, із пло́ду долоней своїх засадила вона виноградинка.
17 Akangaka loketo na ye makasi mpe akembisaka maboko na ye na mosala.
Вона підпері́зує силою сте́гна свої та зміцня́є раме́на свої.
18 Amonaka ete mombongo na ye etambolaka malamu; mpe kino na butu, mwinda na ye ekokufa te.
Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не пога́сне вночі.
19 Maboko na ye esimbaka mitonga oyo batongelaka, mpe misapi na ye etongaka bilamba.
Вона ру́ки свої простя́гає до пря́дки, а долоні її верете́но тримають.
20 Afungolaka loboko na ye mpo na kokabela babola, mpe asembolaka yango mpo na kosunga bato bakelela.
Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного.
21 Tango mvula ya pembe ekitaka, abangaka eloko moko te mpo na ndako na ye, pamba te bato nyonso kati na ndako na ye balataka bilamba ya malili.
Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одя́гнений ввесь її дім.
22 Asalaka babulangeti mpo na mbeto na ye mpe alataka bilamba na ye ya lino ya kitoko mpe ya motane.
Килими́ поробила собі, віссо́н та кармази́н — убра́ння її.
23 Bapesaka mobali na ye lokumu, na ekuke ya engumba, tango avandaka elongo na bakambi ya mokili.
Чоловік її зна́ний при брамах, як сидить він із старшими краю.
24 Asalaka bilamba ya lino mpe atekaka yango, asalaka mombongo ya mikaba.
Тонку ту́ніку робить вона й продає, і купце́ві дає пояси́.
25 Alataka lokola elamba: molende na mosala mpe lokumu; mikolo ya lobi ebangisaka ye te, asekaka nde yango.
Сила та пи́шність — одежа її, і сміється вона до прийде́щнього дня.
26 Alobaka na bwanya, mpe lolemo na ye epesaka malakisi na bolingo.
Свої уста вона відкриває на мудрість, і милости́ва наука їй на язиці́.
27 Azalaka na bokebi na makambo nyonso oyo elekaka na ndako na ye, mpe aliaka lipa na bogoyigoyi te.
Доглядає вона ходи дому свого́, і хліба з ліни́вства не їсть.
28 Bana na ye bakotelema mpo na kokumisa ye, mpe tala ndenge mobali na ye mpe akumisaka ye:
Устають її діти, і хвалять її, чоловік її — й він похваля́є її:
29 « Basi ebele basalaka makambo ya lokumu; kasi yo, oleki bango nyonso! »
„Багато було́ тих чесно́тних дочо́к, та ти їх усіх переви́щила!“
30 Bonzenga ya elongi ekosaka, mpe kitoko ya nzoto ezalaka pamba; kasi mwasi oyo atosaka Yawe, ye nde abongi na lokumu.
Краса — то ома́на, а врода — марно́та, жінка ж богобоя́зна — вона буде хва́лена!
31 Bopesa ye bambuma ya misala na ye! Tika ete bapesa ye lokumu, na bikuke ya engumba, mpo na misala nyonso oyo asalaka!
Дайте їй з плоду рук її, і нехай її вчи́нки її вихваляють при брамах!“
