Masese 30
1 Tala maloba ya Aguri, mwana mobali ya Yake. Ezali ye nde alobaki yango epai ya Itieli, epai ya Itieli mpe Ukali:
Слова́ Агу́ра, Яке́євого сина, массе́янина: „Слово мужчи́ни: Трудився я, Боже, трудився я, Боже, — і змучився я!
2 Solo, nazali zoba koleka bato nyonso, nazali ata na mayele ya bomoto te;
Бо ду́маю, що немудріший за кожного я, і не маю я лю́дського розуму,
3 nayekolaki bwanya te, mpe nazali na boyebi ya Mosantu te.
і не навчився я мудрости, і не знаю пізна́ння святих....
4 Nani amata na Lola to mpe akita wuta kuna? Nani asangisa mopepe kati na maboko na ye? Nani akanga mayi na kazaka na ye? Nani akata bandelo nyonso ya mabele? Kombo na ye nani? Mpe kombo ya mwana na ye ezali nani? Yebisa ngai soki oyebi!
Хто на небо ввійшов — і зійшов? Хто у жме́ні Свої зібрав вітер? Хто воду в одежу зв'язав? Хто поставив усі кі́нці землі? Яке Йме́ння Його, і яке Йме́ння Сина Його, коли знаєш?
5 Liloba nyonso ya Nzambe ezalaka na libunga te, ezali nguba mpo na bato oyo bazwaka yango lokola ebombamelo na bango.
Кожне Боже слово очи́щене, щит Він для тих, хто в Нім пристановище має.
6 Kobakisa eloko moko te na maloba na Ye, noki te apamela yo mpe abimisa yo mokosi.
До слів Його не додавай, щоб тебе не скартав Він, і щоб неправдомо́вцем не став ти.
7 Oh Yawe, nasengi Yo biloko mibale, kopimela ngai yango te liboso ete nakufa:
Двох речей я від Тебе просив, — не відмов мені, поки помру́:
8 longola mosika na ngai makambo ya pamba mpe ya lokuta, kopesa ngai te bobola to bozwi, kasi pesa ngai kaka, mokolo na mokolo, lipa oyo ekoki na ngai,
віддали́ Ти від мене марно́ту та слово брехли́ве, убо́зтва й багатства мені не давай! Годуй мене хлібом, для ме́не призна́ченим,
9 pamba te soki natondi makasi, nakoki kowangana Yo mpe koloba: « Yawe nde nani? » To soki nazali na bobola, nakoki koyiba mpe koyokisa Kombo ya Nzambe na ngai soni.
щоб я не переси́тився та й не відрікся, і не сказав: „Хто Госпо́дь?“і щоб я не збіднів і не крав, і не знева́жив Ім'я́ мого Бога.
10 Kotonga mowumbu te liboso ya nkolo na ye, noki te alakela yo mabe, mpe omona pasi.
Раба не обмовля́й перед паном його, щоб тебе не прокляв він, і ти винуватим не став.
11 Ezali na bato oyo balakelaka batata na bango mabe mpe bapambolaka te bamama na bango.
Оце поколі́ння, що батька свого проклинає, і не́ньки своєї не благословляє,
12 Ezali na bato oyo bamimonaka peto na miso na bango moko, nzokande bamipetoli na mbindo na bango te.
покоління, що чисте в оча́х своїх, та від бруду свого не обмите,
13 Ezali na bato oyo batonda na lolendo mpe bamonaka bato mosusu pamba.
покоління, — які го́рдісні очі його, а пові́ки його як підне́слися!
14 Ezali na bato oyo minu na bango ezali lokola mipanga, lokola mbeli mpo na koboma babola kati na mokili mpe bato bakelela kati na bato.
Покоління, що в нього мечі — його зуби, а гострі ножі — його ще́лепи, щоб поже́рти убогих із кра́ю й нужде́нних з землі!
15 Sonzo ezalaka na bana basi mibale, egangaka kaka: « Pesa! Pesa! » Ezali na biloko misato oyo etondaka te, minei oyo elobaka te: « Ekoki! »
Дві дочки́ в кровоже́рця: „Дай, дай!“Оці три не наси́тяться, чотири не скажуть „до́сить":
16 Mboka ya bakufi, libumu ya mwasi oyo abotaka te, mabele oyo etondaka mayi te, mpe moto oyo elobaka te: « Ekoki! » (Sheol h7585)
шео́л та утро́ба неплідна, водою земля не наси́титься, і не скаже „до́сить“огонь! (Sheol h7585)
17 Liso oyo etiolaka tata mpe ezanga botosi epai ya mama, ekotobolama na bayanganga ya lubwaku, mpe bana ya mpongo ekolia yango.
Око, що з батька сміється й пого́рджує по́слухом матері, — нехай ви́дзьобають його кру́ки пото́чні, і нехай орленя́та його пожеру́ть!
18 Ezali na biloko misato oyo nasosolaka te, ata kutu minei oyo nayebaka te:
Три речі оці дивови́жні для мене, і чотири, яких я не знаю:
19 Nzela ya mpongo na likolo, nzela ya nyoka na likolo ya libanga, nzela ya masuwa kati na ebale, mpe nzela ya elenge mobali epai ya elenge mwasi.
дорога орли́на в повітрі, дорога змії́на на скелі, корабельна дорога в сере́дині моря, і дорога мужчи́ни при дівчині!.
20 Tala ndenge mwasi ya ndumba asalaka: Soki alie, apangusaka monoko; mpe na sima, akoloba: « Nasali na ngai mabe te! »
Така ось дорога блудли́вої жінки: наїлась та витерла уста свої й повіла́: „Не вчинила я злого!“
21 Ezali na makambo misato oyo eningisaka mokili, ata kutu minei oyo mokili ekokaka kondima te:
Трясе́ться земля під трьома, і під чотирма́, яких зне́сти не може вона:
22 Mowumbu oyo akomi mokonzi, zoba oyo atondi na bomengo,
під рабом, коли він зацарю́є, і під нерозумним, як хліба наїсться,
23 mwasi oyo balingaka te, kasi abali; mpe mwasi mosali oyo azwi bomengo ya nkolo na ye ya mwasi.
під розпу́стницею, коли взята за жінку, і неві́льницею, коли вижене пані свою́!.
24 Ezali na banyama mike minei na mokili, oyo, nzokande, ezalaka na bwanya mingi:
Оці ось чотири малі на землі, та вони ве́льми мудрі:
25 Bafurmi: ezali bikelamu oyo ezanga makasi, kasi ebongisaka bilei na yango na tango ya elanga;
мура́шки, — не сильний наро́д, та пожи́ву свою загото́влюють літом;
26 bampanya ya zamba: ezali bikelamu oyo ezanga nguya, kasi etongaka bandako na yango kati na mabanga;
борсуки́, — люд не сильний, та в скелі свій дім вони ставлять;
27 mabanki: ezalaka na mokonzi te, kasi nyonso etambolaka nzela moko na molongo;
немає царя в сарани́, — але вся вона в стро́ї бойо́вім вихо́дить;
28 moselekete: loboko ekoki kokanga yango, kasi ezalaka kati na bandako ya bakonzi.
паву́к тільки ла́пками пнеться, та він і в пала́тах царськи́х!
29 Ezali na banyama misato oyo etambolaka malamu, ata kutu minei oyo edendaka soki ezali kotambola:
Добре ступають ці троє, і добре хо́дять чотири:
30 Nkosi: nyama ya makasi kati na banyama, ezongaka sima te ata liboso ya nani;
лев, найсильніший поміж звірино́ю, який не вступа́ється ні перед ким,
31 soso ya mobali, ntaba mobali, mpe mokonzi oyo azali kotambola liboso ya mampinga na ye.
осі́дланий кінь, і козел, та той цар, що з ним ві́йсько!
32 Soki osali bozoba mpo na komikumisa, mpe soki ozali na makanisi mabe, tia loboko na monoko na yo,
Якщо ти допусти́вся глупо́ти пихою, й якщо заміря́єш лихе, — то руку на уста!
33 pamba te kobeta-beta mabele ebimisaka manteka, kobeta zolo ebimisaka makila, mpe kotumbola kanda eyeisaka koswana.
Бо збива́ння молока дає масло, і дає кров вдар по носі, тиск же на гнів дає сварку“.
