< Masese 26 >

1 Ndenge mvula ya pembe elimwaka na tango ya molunge, mpe mvula enokaka te na tango ya elanga, ndenge wana mpe lokumu oyo bapesi na zoba ekowumela na ye te.
Як літом той сніг, і як дощ у жнива́, — та́к не лицю́є глупце́ві пошана.
2 Ndenge ndeke ya moke oyo babengaka mwano ekendaka bipai na bipai to mbilambila epumbwaka-pumbwaka, ndenge wana mpe elakeli mabe ezwaka te moto oyo asali na ye mabe te.
Як пташка літає, як ла́стівка лине, так невинне прокля́ття не спо́вниться.
3 Ndenge fimbu ezalaka malamu mpo na mpunda, mpe ekangiseli ezalaka malamu mpo na monoko ya ane, ndenge wana mpe fimbu ezalaka malamu mpo na mokongo ya zoba.
Батіг на коня, обро́ть на осла, а різка на спи́ну глупці́в.
4 Kozongisela zoba te kolanda bozoba na ye, noki te okokokana na ye.
Нерозумному відповіді не дава́й за нерозум його, щоб і ти не став рівний йому.
5 Zongisela zoba kolanda bozoba na ye, noki te akomimona moto ya bwanya na miso na ye moko.
Нерозумному відповідь дай за безумством його, щоб він в о́чах своїх не став мудрим.
6 Moto oyo atindaka sango na nzela ya zoba azali lokola moto oyo amikati makolo mpe amilukeli makambo.
Хто через глупця́ посилає слова́, той ноги собі обтинає, отру́ту він п'є.
7 Ndenge makolo ya ebosono ezalaka makasi te, ndenge wana mpe masese ezalaka na nguya te kati na monoko ya zoba.
Як воло́чаться но́ги в кульга́вого, так у безумних уста́х припові́стка.
8 Kopesa zoba lokumu ezali lokola kotia libanga na ebambelo mabanga.
Як прив'я́зувати камінь коштовний до пра́щі, так глупце́ві пошану давати.
9 Lisese kati na monoko ya zoba ezali lokola etape ya banzube kati na loboko ya moto oyo alangwe masanga.
Як те́рен, що влізе у руку, отак припові́стка в уста́х нерозумного.
10 Moto oyo azwaka zoba to moleki nzela na mosala azali lokola soda oyo azokisaka moto nyonso na likonga.
Як стрілець, що все ра́нить, так і той, хто наймає глупця́, і наймає усяких прохо́жих.
11 Ndenge kaka mbwa ezongelaka kolia biloko oyo yango moko esanzi, ndenge wana mpe zoba azongelaka bozoba na ye.
Як вертається пес до своєї блюво́тини, так глупо́ту свою повторяє глупа́к.
12 Eleki malamu kotia elikya na zoba, na esika ete otia elikya na moto oyo amimonaka moto ya bwanya na miso na ye moko.
Чи ти бачив люди́ну, що мудра в очах своїх? Більша надія глупце́ві, ніж їй.
13 Moto ya goyigoyi alobaka: « Nkosi ekangi nzela! Nyama moko ya mabe ezali na kati-kati ya balabala! »
Лінивий говорить: „Лев на дорозі! Лев на майда́ні!“
14 Moto ya goyigoyi abalukaka na mbeto na ye ndenge ekuke ebalukaka na biloko oyo efungolaka yango.
Двері обе́ртаються на своєму чопі́, а лінивий — на лі́жку своїм.
15 Moto ya goyigoyi akotisaka loboko na ye kati na bilei, kasi akokaka te kozongisa yango na monoko.
Свою руку лінивий стромля́є до миски, — та підне́сти до рота її йому тяжко.
16 Moto ya goyigoyi amimonaka ete azali na bwanya koleka bato sambo ya mayele.
Лінивий мудріший ув очах своїх за сімох, що відповідають розумно.
17 Moto oyo akotaka makambo oyo etali ye te azali lokola moto oyo akangi mbwa na matoyi.
Пса за ву́ха хапає, хто, йдучи́, устрява́є до сварки чужої.
18 Ndenge moto ya liboma abwakaka moto, makonga mpe kufa,
Як той, хто вдає божевільного, ки́дає і́скри, стрі́ли та смерть,
19 ndenge wana mpe moto oyo akosi moninga na ye alobaka: « Ezalaki kaka mpo na kosala maseki! »
так і люди́на, що обманює друга свого та каже: „Таж це́ я жартую!“
20 Soki bakoni ezali te, moto ekokufa; soki bato ya songisongi bazali te, koswana ekokita.
З браку дров огонь гасне, а без пліткаря́ мовкне сварка.
21 Ndenge makala engalaka na mbabola, mpe bakoni epelisaka moto, ndenge wana mpe moto oyo alinga koswana ayeisaka matata.
Вугі́лля для жару, а дро́ва огне́ві, а люди́на сварли́ва — щоб сварку розпа́лювати.
22 Maloba ya moto ya songisongi ezalaka lokola bilei ya kitoko, ekitaka na esengo kino na libumu.
Слова́ обмо́вника — мов ті присма́ки, й у нутро́ живота вони схо́дять.
23 Maloba ya sukali ya moto ya motema mabe ezalaka lokola palata ya mbindo oyo bapakoli na mbeki basala na mabele.
Як срі́бло з жу́желицею, на горшкові накла́дене, так полу́м'яні уста, а серце лихе, —
24 Moto oyo ayinaka moninga na ye amibombaka na maloba na ye, kasi atondi na lokuta kati na motema na ye.
устами своїми маску́ється ворог, і ховає оману в своє́му нутрі́:
25 Ata soki abimisi maloba ya esengo, kondimela ye te, pamba te makambo sambo ya mbindo ebombama kati na motema na ye.
коли він говорить лагі́дно — не вір ти йому, бо в серці його сім оги́д!
26 Akoki solo kobomba makanisi na ye ya mabe na maloba ya lokuta, kasi motema mabe na ye ekosuka se na koyebana na miso ya bato nyonso.
Як нена́висть прикрита ома́ною, — її зло відкривається в зборі.
27 Moto oyo atimolaka libulu akweyaka ye moko kati na yango; mpe moto oyo atindikaka libanga, libanga yango ekozongela kaka ye moko.
Хто яму копа́є, той в неї впаде́, а хто ко́тить камі́ння — на нього воно поверта́ється.
28 Lolemo ya lokuta eyinaka bato oyo ezokisi, mpe maloba ya sukali ememaka libebi.
Брехливий язик нена́видить своїх ути́скуваних, і уста гладе́нькі до згуби прова́дять.

< Masese 26 >