Masese 22
1 Kokende sango ya malamu ezali malamu koleka kozala na bomengo mingi; lokumu ezali malamu koleka palata mpe wolo.
Ліпше добре ім'я́ за багатство велике, і ліпша милість за срі́бло та золото.
2 Mozwi mpe mobola bazali na likambo moko ya lisanga: ezali Yawe nde azali Mokeli na bango mibale.
Багатий та вбогий стрічаються, — Господь їх обох створив.
3 Moto ya mayele amonaka likama na mosika mpe amibombaka, kasi moto oyo azangi mayele akoleka wana mpe akokutana na pasi.
Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть і кара́ються.
4 Komikitisa mpe kotosa Yawe ememaka bozwi, lokumu mpe bomoi.
Заплата покори і стра́ху Господнього, — це багатство, і слава, й життя.
5 Nzela ya bato mabe ezalaka na banzube mpe mitambo, kasi moto oyo abatelaka molimo na ye azalaka mosika na yango.
Терни́на й пастки́ на дорозі лукавого, а хто стереже́ свою душу, віді́йде далеко від них.
6 Lakisa mwana nzela oyo asengeli kotambola wuta na bomwana na ye; ezala tango akokoma mokolo, akobunga yango te.
Привчай юнака́ до дороги його, і він, як поста́ріється, не усту́питься з неї.
7 Mozwi azalaka mokonzi ya mobola, mpe modefi azalaka mowumbu ya modefisi.
Багатий панує над бідними, а боржни́к — раб позича́льника.
8 Moto oyo alonaka masumu abukaka pasi, mpe makasi ya kanda na ye nyonso ekosuka.
Хто сіє кри́вду, той жа́тиме лихо, а бич гніву його покінчи́ться.
9 Moto oyo akabaka na esengo akopambolama, pamba te akabolaka bilei na ye na mobola.
Хто доброго ока, той поблагосло́влений буде, бо дає він убогому з хліба свого́.
10 Bengana motioli, bongo kowelana, koswana mpe kofingana ekosila.
Глумли́вого вижени, — й вийде з ним сварка, і суперечка та га́ньба припи́няться.
11 Moto oyo alingaka kozala peto na motema, oyo ngolu ezalaka na bibebu na ye, mokonzi azalaka molingami na ye.
Хто чистість серця кохає, той має хороше на устах, і другом йому буде цар.
12 Miso na Yawe ebatelaka boyebi, kasi akweyisaka maloba ya moto oyo azangi mayele.
Очі Господа оберігають знання́, а лукаві слова́ Він відкине.
13 Moto ya goyigoyi alobaka: « Nkosi ezali kuna na libanda, ekoboma ngai na kati-kati ya balabala. »
Лінивий говорить: „На вулиці лев, — серед майда́ну я буду забитий!“
14 Monoko ya mwasi ya ndumba ezalaka lokola libulu ya mozindo; moto oyo Yawe asilikeli akweyaka kuna.
Уста коха́нки — яма глибока: на ко́го Господь має гнів, той впадає туди.
15 Motema ya mwana moke ezalaka na bozoba, bongo fimbu ya pamela elongolaka yango kati na ye.
До юнако́вого серця глупо́та прив'язана, та різка карта́ння відда́лить від нього її.
16 Moto oyo anyokolaka mobola mpo ete akoma na bomengo mingi mpe oyo apesaka mozwi bakado bakokweya na bobola.
Хто тисне убогого, щоб собі́ збагати́тись, і хто багаче́ві дає, — той певно збідніє.
17 Pesa matoyi mpe yoka toli ya bato ya bwanya, mpe tika ete motema na yo endima mateya na ngai.
Нахили своє вухо, і послухай слів мудрих, і серце зверни до мого знання́,
18 Pamba te ekozala esengo soki obombi yango na motema na yo, mpe soki yango nyonso ezali pene ya bibebu na yo.
бо гарне воно, коли будеш ти їх у своєму нутрі́ стерегти́, — хай стануть на устах твоїх вони ра́зом!
19 Nateyi yo yango lelo mpo ete elikya na yo ezala kati na Yawe.
Щоб надія твоя була в Го́споді, я й сьогодні навчаю тебе.
20 Boni, lobi eleki, nakomelaki yo te batoli koleka tuku misato, batoli ya bwanya mpe ya boyebi,
Хіба ж не писав тобі три́чі з порадами та із знання́м,
21 batoli oyo epesaka mateya ya solo mpe maloba ya solo mpo ete okoka kozongisa biyano ya solo na moto oyo atindi yo?
щоб тобі завідо́мити правду, правдиві слова́, щоб ти істину міг відпові́сти тому, хто тебе запитає.
22 Kobotola te na makasi biloko ya mobola, pamba te azali mobola, konyokola te moto ya pasi na esambiselo,
Не грабу́й незамо́жнього, бо він незамо́жній, і не тисни убогого в брамі,
23 pamba te Yawe akobundela bango mpe akobebisa bomoi ya bato oyo bakobebisa bomoi na bango.
бо Господь за їхню справу суди́тиметься, і грабіжникам їхнім ограбує Він душу.
24 Kozala molingami te ya moto ya kanda, mpe kosangana te na moto ya motema moto-moto,
Не дружись із чоловіком гнівли́вим, і не ходи із люди́ною лютою,
25 noki te okoyekola nzela na ye mpe okokangama na motambo na ye.
щоб доріг її ти не навчи́вся, і тене́та не взяв для своєї душі.
26 Kozala te na molongo ya bato oyo batombolaka maboko mpo na kondima kofuta baniongo ya bato mosusu,
Не будь серед тих, хто пору́ку дає́, серед тих, хто пору́чується за борги́:
27 pamba te soki ozali na yo na makoki ya kofuta te, mpo na nini okolinga ete babotola ata mbeto na yo ya kolala?
коли ти не матимеш чим заплатити, — нащо ві́зьмуть з-під тебе посте́лю твою?
28 Kozongisa na sima te mondelo ya kala oyo batata na yo bakataki.
Не пересува́й віково́ї границі, яку встановили батьки́ твої.
29 Osila komona moto oyo ayebi mosala na ye malamu? Akosala kaka liboso ya bakonzi, akosala te liboso ya bato ya molili.
Ти бачив люди́ну, мото́рну в занятті своїм? Вона перед царя́ми спокійно стоятиме, та не всто́їть вона перед про́стими.
