Masese 18
1 Moyimi alukaka kaka kosepelisa baposa na ye, atelemelaka bososoli nyonso.
Примхли́вий шукає сваволі, стає проти всього розумного.
2 Moto oyo azangi mayele asepelaka te kozwa tango ya kokanisa, kasi asepelaka kaka kotalisa makanisi ya motema na ye.
Нерозумний не хоче навчатися, а тільки свій ум показати.
3 Soki moto mabe ayei, kotiola mpe eyaka; soki soni eyei, kofinga mpe eyaka.
З прихо́дом безбожного й га́ньба приходить, а з легкова́женням — сором.
4 Maloba ya monoko ya moto ezalaka lokola mayi ya mozindo; etima ya bwanya ezalaka lokola mayi ya ebale oyo etondi makasi.
Слова́ уст люди́ни — глибока вода, джерело премудрости — бризкотли́вий поті́к.
5 Ezali malamu te kolongisa moto mabe mpe kokweyisa moyengebene, kati na kosambisama.
Не добре вважа́ти на обличчя безбожного, щоб праведного повалити на суді.
6 Bibebu ya moto oyo azangi mayele eyeisaka koswana, mpe monoko na ye eyeisaka fimbu.
Уста́ нерозумного тя́гнуть до сварки, а слова́ його кличуть бійки́.
7 Monoko ya moto oyo azangi mayele ememelaka ye kufa, mpe bibebu na ye ezalaka motambo mpo na molimo na ye moko.
Язик нерозумного — загибіль для нього, а уста його — то тене́та на душу його.
8 Maloba ya moto ya songisongi ezalaka lokola bilei ya kitoko, ekitaka na esengo kino na libumu.
Слова обмо́вника — мов ті присма́ки, і вони сходять у нутро утро́би.
9 Moto oyo azongaka sima na mosala na ye azali ndeko ya mobebisi.
Теж недбалий у праці своїй — то брат марнотра́тнику.
10 Kombo ya Yawe ezali lokola ndako molayi batonga makasi; moyengebene akimelaka kuna mpe azwaka ebombamelo ya makasi.
Господнє Ім'я́ — сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний.
11 Bomengo ya mozwi ezali engumba na ye, oyo batonga makasi; akanisaka ete ezali lokola mir ya molayi.
Маєток багатому — місто тверди́нне його, і немов міцний мур ув уяві його.
12 Liboso ete moto akweya, motema na ye ekomaka na lolendo; kasi komikitisa eyaka liboso ya nkembo.
Перед загибіллю серце люди́ни висо́ко несеться, перед славою ж — скромність.
13 Kopesa eyano liboso ya koyoka ezali liboma mpe bozoba.
Хто відповідає на слово, ще поки почув, — то глупо́та та сором йому!
14 Kimia kati na motema elendisaka moto na tango ya bokono, kasi nani akokoka kolendisa motema oyo etutami?
Дух дійсного мужа вино́сить терпі́ння своє, а духа приби́того хто піднесе́?
15 Motema ya moto ya mayele ezwaka mayele, mpe litoyi ya moto ya bwanya elukaka boyebi.
Серце розумне знання́ набуває, і вухо премудрих шукає знання́.
16 Kado efungolelaka moto oyo apesi yango nzela mpe ekotisaka ye liboso ya bato minene.
Дару́нок люди́ни виводить із у́тиску, і провадить її до великих людей.
17 Moto ya liboso na kosamba amonanaka lokola nde alongi; kasi soki moto oyo azali kosamba na ye ayei, akotelemela ye.
Перший у сварці своїй уважає себе справедливим, але при́йде противник його та й дослі́дить його.
18 Zeke esilisaka koswana mpe ekataka makambo kati na bato ya makasi.
Жереб перериває сварки́, та відділює сильних один від одно́го.
19 Kokota lisusu na motema ya ndeko oyo osali mabe ezalaka pasi koleka kokota na engumba batonga makasi; mpe koswana na moto ezali lokola kokanga bikuke ya ndako batonga makasi na bibende ya minene.
Розлючений брат протиставиться більше за місто тверди́нне, а сварки́, — немов за́суви за́мку.
20 Moto atondisaka libumu na ye na nzela ya mbuma ya monoko na ye mpe akotonda na lifuti ya bibebu na ye.
Із плоду уст люди́ни наси́чується її шлунок, вона наси́чується плодом уст своїх.
21 Kufa mpe bomoi ezali na se ya nguya ya lolemo; moto oyo alingaka lolemo akolia mbuma na yango.
Смерть та життя — у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає.
22 Mobali oyo azwi mwasi ya malamu azwi bomengo, azwi ngolu kowuta epai na Yawe.
Хто жінку чесно́тну знайшов, знайшов той добро́, і милість отримав від Господа.
23 Mobola alobaka na mongongo ya kobondela, kasi mozwi azongisaka eyano na lolendo.
Убогий говорить блага́льно, багатий же відповідає зухва́ло.
24 Moto oyo azalaka na balingami ebele amitiaka na pasi, kasi ezali na molingami moko ya motema, oyo aleki ata ndeko.
Є товариші на розбиття́, та є й при́ятель, більше від брата прив'я́заний.
