Masese 16
1 Motema ya moto esalaka mabongisi, kasi eyano ewutaka epai na Yawe.
Заміри серця належать люди́ні, та від Господа — відповідь язика.
2 Nzela nyonso ya moto emonanaka peto na miso na ye, kasi Yawe nde amekaka mitema.
Всі дороги люди́ни чисті в очах її, та зважує душі Господь.
3 Pesa misala na yo epai na Yawe, mpe mabongisi na yo ekokokisama.
Поклади свої чи́ни на Господа, і будуть поста́влені міцно думки́ твої.
4 Yawe asalaka makambo nyonso na tina, ezala bato mabe, asala bango mpo na mokolo ya pasi.
Все Господь учинив ради ці́лей Своїх, — і безбожного на днину зла.
5 Moto nyonso ya lolendo azalaka nkele na miso ya Yawe; solo, akozanga te kozwa etumbu.
Оги́да для Господа всякий бундю́чний, — ручу́ся: не буде такий без вини!
6 Bolingo mpe bosembo elongolaka mbeba; kotosa Yawe etindaka moto kokima mabe.
Провина вику́плюється через милість та правду, і страх Господній відво́дить від злого.
7 Soki Yawe asepeli na nzela ya moto, akoyokanisa ye na banguna na ye.
Як дороги люди́ни Господь уподо́бає, то й її ворогів Він зами́рює з нею.
8 Kozwa biloko moke kati na bosembo ezali malamu koleka kozwa bomengo ebele kati na nzela ya mabe.
Ліпше мале справедливе, аніж великі прибу́тки з безпра́в'я.
9 Motema ya moto esalaka mabongisi, kasi ezali Yawe nde asalaka ete ekokisama to te.
Розум люди́ни обдумує путь її, але кроки її наставля́є Госпо́дь.
10 Maloba ya mokonzi ezali lokola Liloba na Nzambe, ekweyaka te kati na kosambisama.
Виріша́льне слово в царя на губа́х, тому в су́ді уста́ його не спроневі́ряться.
11 Emekelo kilo ya sembo mpe basani oyo bamekelaka kilo ezali ya Yawe, mpe kilo nyonso ya saki ezali likambo na Ye.
Вага й ша́льки правдиві — від Господа, все каміння ваго́ве в торби́нці — то ді́ло Його.
12 Ezali malamu te mpo na mokonzi kosala mabe, pamba te bokonzi elendisamaka nde na nzela ya bosembo.
Чинити безбожне — оги́да царям, бо трон змі́цнюється справедливістю.
13 Bakonzi balingaka maloba ya solo, mpe bapesaka moto oyo alobaka na bosembo lokumu.
Уподо́ба царя́м — губи пра́ведности, і він любить того, хто правдиве говорить.
14 Kanda ya mokonzi ememaka na kufa, kasi moto ya bwanya ayebaka kokitisa yango.
Гнів царя — вісник смерти, та мудра люди́на злагі́днить його́.
15 Soki elongi ya mokonzi ezali kongenga, elingi koloba: bomoi. Bolamu na ye ezali lokola lipata ya mvula ya eleko ya suka.
У світлі царсько́го обличчя — життя, а його уподо́ба — мов хмара доще́ва весною.
16 Bwanya ezali malamu koleka wolo, mpe kozwa mayele ezali na litomba koleka palata.
Набува́ння премудрости — як же це ліпше від золота, набува́ння ж розуму — добірні́ше від срі́бла!
17 Bato ya sembo batambolaka na nzela oyo epesaka mabe mokongo. Moto oyo abatelaka motema na ye abatelaka nde bomoi na ye.
Путь справедливих — ухиля́тись від зла; хто дорогу свою береже, той душу свою охоро́нює.
18 Lolendo eyaka liboso ya kobebisama, mpe komimatisa eyaka liboso ya kokweyisama.
Перед загибіллю гордість буває, а перед упа́дком — бундю́чність.
19 Kozala moto ya komikitisa mpe kozala elongo na bato bakelela ezali malamu koleka kokabola bomengo ya bitumba elongo na bato ya lolendo.
Ліпше бути покі́рливим із ла́гідними, ніж здо́бич ділити з бундю́чними.
20 Moto oyo akanisaka na tina na makambo amonaka bolamu. Esengo na moto oyo atiaka elikya na Yawe.
Хто вважає на слово, той зна́йде добро, хто ж надію складає на Господа — буде блаженний.
21 Babengaka moto oyo azali na motema ya bwanya moto ya mayele, mpe bibebu ya kimia ebakisaka boyebi.
Мудросердого кличуть „розумний“, а со́лодощ уст прибавляє науки.
22 Mayele ezali etima ya bomoi mpo na bato oyo bazali na yango, kasi bozoba ezali etumbu mpo na bazoba.
Розум — джерело життя власнико́ві його, а карта́ння безумних — глупо́та.
23 Motema ya moto ya bwanya ekomisaka monoko na ye mayele, mpe bibebu na ye ebakisaka boyebi.
Серце мудрого чинить розумними уста його, і на уста його прибавляє навча́ння.
24 Maloba ya elengi ezalaka lokola mafuta ya nzoyi, epesaka kimia na motema mpe lobiko na mikuwa.
Приємні слова́ — щільнико́вий то мед, солодкий душі й лік на кості.
25 Nzela mosusu emonanaka sembo na miso ya bato, nzokande, na suka, ememaka na kufa.
Буває, дорога люди́ні здається просто́ю, та кінець її — стежка до смерти.
26 Nzala etindaka mosali ete asala mosala, monoko na ye etindikaka ye na mosala.
Люди́на трудя́ща працює для себе, бо до того примушує рот її.
27 Moto ya Beliali abongisaka kosala mabe, mpe maloba na ye ezali lokola moto oyo etumbaka.
Нікчемна люди́на копає лихе, а на у́стах її — як палю́чий огонь.
28 Moto mabe alonaka koswana, moto ya songisongi akabolaka baninga.
Лукава людина сварки́ розсіває, а обмо́вник розді́лює дру́зів.
29 Moto ya mobulu abendaka moninga na ye mpe atambolisaka ye na nzela ya mabe.
Насильник підмо́влює друга свого, і провадить його по недобрій дорозі.
30 Moto oyo akangi miso mpe bibebu na ye mpo na kosala mabongisi ya mabe asili kosala masumu.
Хто прижму́рює очі свої, той круті́йства виду́мує, хто губами знаки подає, той виконує зло.
31 Suki ya pembe ezali motole ya nkembo; bazwaka yango na nzela ya bosembo.
Сиви́зна — то пишна корона, знахо́дять її на дорозі праведности.
32 Moto oyo akangaka motema azali makasi koleka elombe, mpe moto oyo ayebi komikanga azali makasi koleka moto oyo abotolaka bingumba.
Ліпший від силача́, хто не скорий до гніву, хто ж панує над собою самим, ліпший від завойо́вника міста.
33 Bakobetaka zeke kati na elamba ya Nganga-Nzambe, kasi mikano nyonso ewutaka na Yawe.
За пазуху жереб вкладається, та ввесь його ви́рок — від Господа.
