Masese 14
1 Mwasi ya bwanya atongaka ndako na ye, kasi mwasi oyo azangi mayele abukaka yango na maboko na ye moko.
Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його́.
2 Moto oyo atambolaka alima atosaka Yawe, kasi moto oyo nzela na ye etengama-tengama atiolaka Ye.
Хто ходить в просто́ті своїй, боїться той Господа, а в ко́го доро́ги криві́, той пого́рджує Ним.
3 Kati na monoko ya moto oyo azangi mayele, ezalaka na nzete ya lolendo, kasi bibebu ya moto ya bwanya ebatelaka ye.
На устах безу́мця галу́зка пихи́, а губи премудрих їх стережу́ть.
4 Esika oyo ezalaka na ngombe te, elielo mpe ezalaka na eloko te, pamba te ezali makasi ya bangombe nde epesaka bomengo.
Де немає биків, там я́сла порожні, а щедрість врожа́ю — у силі вола́.
5 Motatoli ya sembo akosaka te, kasi motatoli ya mabe alobaka lokuta.
Сві́док правдивий не лже, а сві́док брехливий говорить неправду.
6 Motioli alukaka bwanya mpe azwaka yango te, kasi boyebi eyaka na pete epai na moto ya mayele.
Насмішник шукає премудрости, — та надаре́мно, пізна́ння легке́ для розумного.
7 Zala mosika ya zoba, pamba te okotikala kozwa boyebi te na bibebu na ye.
Ходи зда́лека від люди́ни безу́мної, і від того, в кого́ мудрих уст ти не бачив.
8 Bwanya ya moto ya mayele esosolisaka ye nzela na ye, kasi bozoba ya bato oyo bazangi mayele: lokuta.
Мудрість розумного — то розумі́ння дороги своєї, а глупо́та дурних — то ома́на.
9 Bazoba balingaka te kosenga bolimbisi, kasi ngolu na Nzambe ezalaka kati na bato ya sembo.
Нерозумні сміються з гріха́, а між праведними — уподо́бання.
10 Motema eyebaka pasi na yango moko, moko te akoki kokabola na yango esengo.
Серце знає гірко́ту своєї душі, і в радість його не втручається інший.
11 Ndako ya moto mabe ekobukana, kasi ndako ya kapo ya bayengebene ekofuluka.
Буде ви́гублений дім безбожних, а намет безневи́нних розкві́тне.
12 Nzela mosusu emonanaka sembo na miso ya bato, nzokande, na suka, ememaka na kufa.
Буває, доро́га люди́ні здається простою, та кінець її — стежка до смерти.
13 Ezala kati na koseka, motema ekoki kozala na mawa, mpe esengo ekoki kosuka na mawa.
Також іноді і від сміху́ болить серце, і закі́нчення радости — сму́ток.
14 Bato oyo batambolaka na boyengebene te bakozwa lifuti kolanda misala na bango, kasi moto ya sembo mpe akozwa lifuti kolanda misala na ye.
Хто підступного серця, наси́титься той із доріг своїх, а добра люди́на — із чинів своїх.
15 Moto oyo azangi mayele andimaka makambo nyonso oyo balobaka, kasi moto ya mayele atambolaka na bokebi.
Вірить безглу́здий в кожні́сіньке слово, а мудрий зважає на кро́ки свої.
16 Moto ya bwanya abangaka mabe mpe akimaka yango, kasi zoba atombokaka, na elikya nyonso.
Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гні́вається та сміли́вий.
17 Moto oyo asilikaka noki asalaka makambo ya bozoba, mpe bayinaka moto ya mayele mabe.
Скорий на гнів учиняє глупо́ту, а люди́на лукава знена́виджена.
18 Bato oyo bazangi mayele bazwaka bozoba lokola libula, kasi bato ya mayele bazwaka boyebi lokola motole.
Нерозумні глупо́ту вспадко́вують, а мудрі знання́м коронуються.
19 Bato mabe bakofukama liboso ya bato ya malamu, bato ya mitema mabe bakofukama na ekuke ya bato ya sembo.
Покло́няться злі перед добрими, а безбожники — при брамах праведного.
20 Mobola ayinamaka ata epai na moninga na ye moko, kasi mozwi azalaka na baninga ebele.
Убогий знена́виджений навіть ближнім своїм, а в багатого дру́зі числе́нні.
21 Moto oyo atiolaka moninga na ye asalaka lisumu, kasi esengo na moto oyo asalaka bato bakelela bolamu.
Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласка́вий до вбогих — блаже́нний.
22 Boni, bato oyo babongisaka kosala mabe bazali na libunga te? Kasi boboto mpe solo ezali epai ya bato oyo babongisaka kosala bolamu.
Чи ж не блу́дять, хто о́ре лихе? А милість та правда для тих, хто о́ре добро́.
23 Mosala nyonso epesaka litomba, kasi maloba ya pamba ememaka na bobola.
Кожна праця прино́сить доста́ток, але́ праця уст в недоста́ток веде́.
24 Bozwi ya bato ya bwanya ezalaka lokola motole na bango, kasi bozoba ya bato oyo bazangi mayele ezalaka lokola liboma.
Корона премудрих — їхня му́дрість, а віне́ць нерозумних — глупо́та.
25 Motatoli oyo alobaka solo abikisaka bato ebele, kasi motatoli ya mabe alobaka lokuta.
Свідок правдивий визво́лює душі, а свідок обма́нливий — бре́хні торо́чить.
26 Moto oyo atosaka Yawe akomaka na kondima makasi, mpe bana na ye bakozwa ekimelo.
У Господньому стра́хові сильна наді́я, і Він пристано́вище ді́тям Своїм.
27 Kotosa Yawe ezali etima ya bomoi, ekangolaka na mitambo ya kufa.
Страх Господній — крини́ця життя, щоб віддаля́тися від пасток смерти.
28 Kozala na bato ebele epesaka mokonzi lokumu, kasi mokonzi akweyaka soki azali na bato te.
У числе́нності люду вели́чність царя, а в бра́ку народу — погибіль воло́даря.
29 Moto oyo asilikaka noki te azalaka mayele, kasi moto oyo akangaka motema te abimisaka bozoba na ye.
Терпели́вий у гніві — багаторозумний, а гнівли́вий вчиняє глупо́ту.
30 Motema oyo ezali na kimia epesaka bomoi na nzoto, kasi bilulela epolisaka mikuwa.
Ла́гідне серце — життя то для тіла, а за́здрість — гнили́зна косте́й.
31 Moto oyo anyokolaka mobola atiolaka Mokeli ya mobola yango, kasi moto oyo asalelaka moto akelela bolamu apesaka Ye lokumu.
Хто тисне нужде́нного, той ображає свого Творця́, а хто милости́вий до вбогого, той поважає Його.
32 Babenganaka moto mabe mpo na mabe na ye, kasi moto ya sembo awumelaka na elikya kino ata na kufa.
Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.
33 Bwanya ewumelaka kati na motema ya moto oyo azali na bososoli; kasi boni, ekoyebana solo kati na bazoba?
Мудрість має спочи́нок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те ви́явиться.
34 Bosembo etombolaka ekolo, kasi lisumu ememelaka bato soni.
Праведність люд підійма́є, а беззако́ння — то сором наро́дів.
35 Mokonzi asepelaka na mosali ya bwanya, kasi mosali oyo ayokisaka ye soni apelisaka kanda na ye.
Ласка царе́ва — рабо́ві розумному, гнів же його — проти того, хто соро́мить його.
