Masese 10
1 Masese ya Salomo: Mwana ya bwanya asepelisaka tata na ye, kasi mwana ya zoba ayokisaka mama na ye pasi na motema.
Син мудрий — потіха для батька, а син нерозумний — то смуток для неньки його.
2 Bomengo oyo ezwami na nzela ya mabe epesaka litomba te, kasi bosembo ekangolaka na kufa.
Не поможуть неправедні скарби, а справедливість від смерти визво́лює.
3 Yawe atikaka te ete moto ya sembo akufa nzala, kasi apimelaka bato mabe biloko oyo bazali na yango posa.
Не допустить Господь голодува́ти душу праведного, а набу́ток безбожників згине.
4 Maboko ya goyigoyi ekomisaka moto mobola, kasi maboko oyo esalaka ekomisaka moto mozwi.
Ледача рука до убо́зтва веде, рука ж роботя́ща збагачує.
5 Moto oyo abombaka biloko na eleko ya mvula azali mwana mayele, kasi moto oyo alalaka pongi na eleko ya kobuka mbuma azali mwana ya soni.
Хто літом збирає — син мудрий, хто ж дрімає в жнива́ — син безпутній.
6 Mapamboli ezali na likolo ya moto ya moto ya sembo lokola motole, kasi monoko ya moto mabe ebombaka bitumba.
Благослове́нства на голову праведного, а уста безбожним прикриє наси́льство.
7 Makanisi ya moto ya sembo ezali na lipamboli, kasi bakobosana kombo ya moto mabe.
Пам'ять про праведного — на благослове́ння, а йме́ння безбожних загине.
8 Motema ya bwanya endimaka mibeko, kasi moto oyo alobaka makambo ya bozoba amilukelaka libebi.
Заповіді мудросердий приймає, але́ дурногу́бий впаде́.
9 Moto ya sembo atambolaka na kimia, kasi moto oyo atambolaka na banzela etengama-tengama akobima na pwasa.
Хто в невинності ходить, той ходить безпечно, а хто кривить дороги свої, буде ви́явлений.
10 Moto oyo afinaka liso na mayele mabe alukaka mobulu, kasi moto oyo apamelaka na bosolo alukaka kimia.
Хто оком моргає, той смуток дає, але дурногу́бий впаде́.
11 Monoko ya moto ya sembo ezali etima ya bomoi, kasi monoko ya moto mabe ebombaka makambo mabe.
Уста праведного — то джерело життя, а уста безбожним прикриє насильство.
12 Koyina ebendaka koswana, kasi bolingo ezipaka mabe.
Нена́висть побуджує сва́рки, а любов покриває всі ви́ни.
13 Bibebu ya moto ya mayele ezalaka na bwanya, kasi fimbu ezali malamu mpo na mokongo ya moto oyo azangi mayele.
В устах розумного мудрість знахо́диться, а різка — на спину безтя́много.
14 Moto ya bwanya abombaka boyebi, kasi monoko ya zoba ebendaka pasi.
Прихо́вують мудрі знання́, а уста нерозумного — близькі́ до загибелі.
15 Bomengo ya mozwi ezali engumba na ye, oyo batonga makasi, kasi bobola ya bato bakelela ezali libebi na bango.
Маєток багатого — місто тверди́нне його, поги́біль убогих — їхні зли́дні.
16 Lifuti ya moto ya sembo ememaka ye na bomoi, kasi lifuti ya moto mabe ememaka na lisumu.
Дорібок праведного — на життя, прибу́ток безбожного — в гріх.
17 Moto oyo ayokaka pamela atambolaka na nzela ya bomoi, kasi moto oyo ayokaka pamela te apengwisaka bato mosusu.
Хто напу́чування стереже́ — той на сте́жці життя, а хто нехту́є карта́ння, той блу́дить.
18 Moto oyo abombaka koyina kati na motema na ye azali na bibebu ya lokuta, mpe moto oyo atongaka bato azali zoba.
Хто нена́висть ховає, в того губи брехли́ві, а хто на́клепи ширить, той дурнове́рхий.
19 Moto oyo alobaka maloba ebele azangaka te kosala masumu, kasi moto oyo abatelaka bibebu na ye azali moto ya bwanya.
Не бракує гріха в многомо́вності, а хто стримує губи свої, той розумний.
20 Lolemo ya moto ya sembo ezali lokola palata ya talo, kasi motema ya moto mabe ezali na tina te.
Язик праведного — то добі́рне срібло́, а розум безбожних — мізе́рний.
21 Bibebu ya moto ya sembo ebikisaka bato ebele, kasi zoba akokufa na bozoba na ye.
Пасу́ть багатьох губи праведного, безглузді ж умирають з неро́зуму.
22 Lipamboli ya Yawe ekomisaka moto mozwi, mpe abakisaka pasi te na likolo na yango.
Благослове́ння Господнє — воно збагачає, і сму́тку воно не прино́сить з собою.
23 Kosala mabe esepelisaka moto oyo azangi mayele, kasi bwanya esepelisaka moto ya mayele.
Нешляхе́тне робити — заба́ва неві́гласа, а мудрість — люди́ні розумній.
24 Makambo oyo moto mabe abangaka, yango kaka nde ekomelaka ye, kasi baposa ya moto ya sembo ekokokisama.
Чого нечести́вий боїться, те при́йде на нього, а пра́гнення праведних спо́вняться.
25 Ndenge mbonge elekaka, ndenge wana mpe moto mabe akozala lisusu te, kasi moto ya sembo akotikala lokola moboko mpo na libela.
Як буря, яка пронесе́ться, то й гине безбожний, а праведний має дові́чну осно́ву.
26 Ndenge masanga ya ngayi esalaka minu ngayi, mpe molinga esalaka miso pasi, ndenge wana mpe moto ya goyigoyi azalaka epai ya bato oyo batindaka ye pasi.
Як о́цет зубам, і як дим для оче́й, так лінивий для тих, хто його посилає.
27 Kotosa Yawe eyeisaka bomoi molayi, kasi bomoi ya bato mabe ekokoma mokuse.
Страх Господній примножує днів, а ро́ки безбожних вкоро́тяться.
28 Elikya ya moto ya sembo ekosuka na esengo, kasi elikya ya moto mabe ekosuka na pamba.
Сподіва́ння для праведних — радість, а наді́я безбожних загине.
29 Nzela ya Yawe ezali ekimelo ya makasi mpo na bato oyo batambolaka na boyengebene, kasi ezali nde libebi mpo na bato oyo basalaka mabe.
Дорога Господня — тверди́ня неви́нним, а заги́біль — злочинцям.
30 Moto ya sembo akotikala kokweya te, kasi bato mabe bakovanda na mokili te.
Повік праведний не захита́ється, а безбожники не поживуть на землі.
31 Monoko ya moto ya sembo epesaka bwanya, kasi lolemo ya lokuta ekokatama.
Уста праведного дають мудрість, а лукавий язик буде втятий.
32 Bibebu ya moto ya sembo eyebaka makambo oyo ezali malamu, kasi monoko ya moto mabe ezalaka kaka na makambo mabe.
Уста праведного уподо́бання знають, а уста безбожних — лука́вство.
