Yobo 41
1 Boni, okoki koloba ngando na ndobo? Okoki kokanga lolemo na yango na singa?
Чи левіята́на потя́гнеш гачко́м, і йому язика стягнеш шну́ром?
2 Okoki kokanga yango singa ya kekele na zolo? Okoki kotobola mbanga na yango na ndobo?
Чи очерети́ну вкладеш йому в ні́здря, чи терни́ною що́ку йому продіра́виш?
3 Boni, ekobondela yo mingi? Ekoloba na yo maloba ya boboto?
Чи він бу́де багато благати тебе, чи бу́де тобі говорити лагі́дне?
4 Ekoki kosala boyokani elongo na yo mpo ete ekoma mowumbu na yo mpo na libela?
Чи складе він умову з тобою, і ти ві́зьмеш його за раба собі вічного?
5 Okoki kosakana na yango lokola ndeke? Okoki kokanga yango na singa mpo na kosepelisa bana na yo ya basi?
Чи ним ба́витись будеш, як пта́хом, і прив'яжеш його для дівча́ток своїх?
6 Boni, lisanga ya balobi mbisi bakoki kosala na yango mombongo? Bakoki kokabola yango epai ya bateki?
Чи ним спільники́ торгува́тимуть, чи поділять його між купців -ханане́їв?
7 Okoki kotobola mokongo na yango na makonga? Okoki kotobola moto na yango na ndobo oyo bakangelaka bambisi?
Чи шпилька́ми проко́лиш ти шкіру його, а остро́гою ри́б'ячою — його го́лову?
8 Tia loboko na yo na likolo na yango: soki okanisi etumba oyo okutani na yango, okozongela lisusu te kotia loboko na yo na likolo na yango.
Поклади ж свою ру́ку на нього, й згадай про війну, — і більше того не чини!
9 Liboso ya ngando yango, elikya nyonso ya kolonga ekomaka pamba; soki kaka omoni yango, okweyi na somo.
Тож наді́я твоя неправдива, — на сам ви́гляд його упаде́ш.
10 Moto moko te ya tembe akoki kotungisa yango; boye nani akoki kotelemela ngai?
Нема смільчака́, щоб його він збудив, — а хто ж перед обличчям Моїм зможе стати?
11 Nani adefisaki ngai eloko mpo ete nafuta niongo na ye? Nyonso oyo ezali na se ya Lola ezali ya ngai.
Хто ви́йде навпроти Мене́ — й буде ці́лий? Що під небом усім — це Моє!
12 Nakoki kokanga monoko te mpo na kozanga kolobela biteni na yango ya nzoto, makasi na yango mpe kitoko ya nzoto na yango.
Не буду мовчати про чле́ни його, про стан його сили й красу́ його складу.
13 Nani asila kolongola ngando poso na yango ya nzoto? Nani asila kokatisa kati-kati ya milongo mibale ya minu na yango?
Хто відкриє пове́рхню одежі його? Хто піді́йде коли до двійни́х його ще́лепів?
14 Nani asila kofungola bibebu ya monoko na yango? Minu na yango etonda na somo.
Двері обличчя його хто відчи́нить? Навко́ло зубів його жах!
15 Mokongo na yango esalema na milongo mibale ya nguba, ekangama elongo na ezipelo ya mabanga.
Його спи́на — канали щитів, поє́днання їх — крем'яна́я печать.
16 Ekangama moko na mosusu, mpe mopepe ekoki koleka kati na yango te.
Одне до одно́го дохо́дить, а вітер між ними не про́йде.
17 Ekangama moko na mosusu, esimbama elongo mpe ekoki kokabwana te.
Одне до одно́го притве́рджені, сполучені, і не відді́ляться.
18 Soki ekosoli, zolo na yango ekobimisa pole; mbuma ya miso na yango ezali lokola moyi ya tongo.
Його чха́ння засвічує світло, а очі його — як пові́ки зорі́ світово́ї!
19 Moto makasi mpe moto mike-mike ebimaka na monoko na yango.
Бу́хає по́лум'я з па́щі його, вириваються і́скри огне́нні!
20 Milinga ebimaka na zolo na yango lokola na mbeki oyo ezali kotoka to lokola nzungu ya ebende ya moto.
Із ні́здер його валить дим, немов з то́го горшка, що кипить та біжить.
21 Pema na yango epelisaka makala ya moto, lolemo ya moto ebimaka na monoko na yango.
Його по́дих розпалює ву́гіль, і бу́хає по́лум'я з па́щі його.
22 Makasi na yango evandi na kingo na yango, mpe somo ebimaka liboso na yango.
Сила ночує на шиї його, а страх перед ним утікає.
23 Masusa ya poso ya nzoto na yango ekangama elongo, elendisama makasi mpe eninganaka te.
М'ясо нутра́ його міцно тримається, — воно в ньому тверде́, не хитається.
24 Motema na yango ezali makasi lokola libanga, makasi lokola libanga oyo banikelaka bambuma.
Його серце, мов з каменя вилите, і тверде́, як те долішнє жо́рно!
25 Soki etelemi, bato ya makasi babangaka, mpe somo ekimisaka bango.
Як підво́диться він, перелякуються силачі́, та й ховаються з жа́ху.
26 Soki obeti yango ezala mopanga, likonga to mbeli, ekosala yango eloko te.
Той меч, що дося́гне його, не встої́ть, ані спис, ані ра́тище й па́нцер.
27 Emonaka ebende lokola lititi, bronze lokola nzete epola.
За солому залізо вважає, а мідь — за гнилу́ дереви́ну!
28 Mbanzi ekimisaka yango te, mpe mabanga oyo babwakaka na nzela ya ebambelo mabanga ezali lokola poso ya loso mpo na yango.
Син лука, стріла, не приму́сит увтікати його, камі́ння із пра́щі для нього зміняється в сіно.
29 Makonga ezali lokola matiti mpo na yango, mpe esekaka makelele ya makonga mike-mike.
Булаву́ уважає він за соломи́нку, і сміється із по́свисту ра́тища.
30 Se ya libumu na yango etonda na banzube, etambolaka lokola ebende oyo ebalolaka mabele.
Під ним гостре чере́п'я, — лягає на го́стре, немов у болото.
31 Eningisaka mayi ya mozindo lokola mayi oyo ezali kotoka na nzungu, ekomisaka ebale monene lokola nzungu oyo batokiselaka malasi.
Чинить він, що кипить глибочі́нь, мов горня́, і обе́ртає море в окрі́п.
32 Engengisaka nzela na sima na yango lokola suki ya pembe likolo ya mayi.
Стежка світить за ним, а безо́дня здається йому́ сиви́ною.
33 Na mokili, nyama moko te ekokani na yango; mpe ebangaka te.
Немає подоби йому на землі, він безстрашним створений,
34 Ebangaka te kobundisa banyama minene, ezali mokonzi ya banyama nyonso ya lolendo. »
він бачить усе, що висо́ке, він цар над усім пишним зві́р'ям!“
