Yobo 39
1 Oyebi tango nini bantaba ya ngomba ebotaka? Osila komona ndenge mboloko ebotaka?
Хіба́ ти пізнав час наро́дження ске́льних кози́ць? Хіба ти пильнував час мук по́роду ла́ні?
2 Osila kotanga basanza oyo ewumelaka na zemi? Oyebi tango oyo ebotaka?
Чи на місяці лічиш, що спо́внитись мусять, і ві́даєш час їх наро́дження,
3 Ekogumbama, ekobota bana na yango mpe ekolongwa na pasi na yango ya kobota.
коли прикляка́ють вони, випускають дітей своїх, і звільняються від болів по́роду?
4 Bana na yango ekozwa makasi, ekokola na libanda, ekokende mosika mpe ekozonga lisusu te.
Набираються сил їхні діти, на полі зростають, відхо́дять і більше до них не вертаються.
5 Nani akangoli ane ya zamba? Nani apesi yango bonsomi?
Хто пусти́в осла дикого вільним, і хто розв'язав ослу дикому пу́та,
6 Ngai nde napesi yango esobe lokola ndako, mpe mabele ya mungwa lokola esika ya kovanda.
якому призначив Я степ його домом, а місцем його пробува́ння — соло́ну пустиню?
7 Esekaka makelele ya bingumba mpe eyokaka te mongongo ya motambolisi ya mpunda.
Він сміється із га́ласу міста, не чує він крику пого́нича.
8 Etambolaka na ngomba mpo na koluka bilei mpe elukaka na bokebi matiti nyonso ya mobesu.
Що знахо́дить по го́рах, то паша його, і шукає він усього зеленого.
9 Mpakasa ekoki kondima kosalela yo? Ekoki kolekisa butu na elielo na yo ya banyama?
Чи захоче служити тобі однорі́г? Чи при я́слах твоїх ночуватиме він?
10 Okoki kokanga mpakasa na singa ya ebende oyo ebalolaka mabele? Ekoki kolanda yo mpo na kotondisa mabwaku na mabele?
Чи ти одноро́га прив'я́жеш до його борозни́ поворо́ззям? Чи буде він боронува́ти за тобою долини?
11 Okotia solo elikya na yo kati na yango, mpo ete makasi na yango ezali monene? Okotikela yango mosala na yo?
Чи повіриш йому через те, що має він силу велику, — і свою працю на нього попу́стиш?
12 Okotiela yango solo motema mpo na komemela yo bambuma mpe kosangisa yango na etutelo na yo?
Чи повіриш йому, що він ве́рне насіння твоє, і збере тобі тік?
13 Mapapu ya maligbanga efungwamaka na esengo nyonso, kasi, boni, lipapu mpe nsala na yango ekokani na oyo ya nkongi?
Крило стру́севе радісно б'ється, чи ж крило це й пір'ї́на леле́ки?
14 Maligbanga ebwakaka maki na yango na mabele mpe etikaka yango ete ezwa moto ya mabele,
Бо я́йця свої він на землю кладе́ та в поросі їх вигріва́є,
15 kasi ebosanaka ete lokolo ekoki kopanza yango mpe banyama ya zamba ekoki konyata-nyata yango.
і забува́, що нога може їх розчави́ти, а звір польови́й може їх розтопта́ти.
16 Enyokolaka bana na yango makasi lokola nde ezali bana na yango te, emonaka na yango motema pasi te lokola nde esali mosala ya mpunda,
Він жорстокий відно́сно дітей своїх, ніби вони не його, а що праця його може бути надаре́мна, того не боїться,
17 pamba te Nzambe apimeli yango bwanya mpe apesi yango mayele te.
бо Бог учинив, щоб забув він про мудрість, і не наділив його розумом.
18 Nzokande soki etelemi mpe ebandi kopota mbangu, ekoseka ata mpunda mpe motambolisi na yango.
А за ча́су надхо́ду стрільців ударяє він кри́льми повітря, — і сміється з коня та з його верхівця́!
19 Boni, yo nde moto opesa mpunda makasi mpe olatisa kingo na yango pwale ya milayi?
Чи ти силу коне́ві даси, чи шию його ти зодя́гнеш у гриву?
20 Yo moto opumbwisaka yango lokola libanki? Lolendo ya mongongo kitoko na yango epesaka somo.
Чи ти зробиш, що буде скакати він, мов сарана́? Величне іржа́ння його страшеле́зне!
21 Mpunda enyataka na makasi nyonso maboke ya mabele, esepelaka na makasi na yango mpe ekendaka liboso ya bibundeli.
Б'є ногою в долині та ті́шиться силою, іде він насупроти зброї,
22 Eyokaka somo te, ebangaka eloko moko te, ezongaka sima te liboso ya mopanga,
— сміється з страху́ й не жахається, і не верта́ється з-перед меча,
23 tango saki ya mbanzi eninganaka likolo na yango elongo na likonga oyo ezali kopela moto mpe mopanga.
хоч дзво́нить над ним сагайда́к, ві́стря списо́ве та ра́тище!
24 Epumbwaka na kanda mpe epanzaka mabele, evandaka kimia te soki kelelo ebeti.
Він із шале́ністю та лютістю землю ковтає, і не вірить, що чути гук рогу.
25 Soki kelelo ebeti, egangaka: ‹ Ah! › Na mosika, eyokaka solo ya bitumba, koganga ya bakambi ya basoda mpe makelele ya bitumba.
При кожному розі кричить він: „І-га!“і винюхує зда́лека бій, грім гетьма́нів та крик.
26 Boni, ezali na mayele na yo nde kombekombe epumbwaka mpe etandaka mapapu na yango na ngambo ya sude?
Чи я́струб літає твоєю премудрістю, на пі́вдень простягує кри́ла свої?
27 Na mitindo na yo nde mpongo emataka likolo mpe esalaka zala na yango na likolo?
Чи з твойо́го нака́зу орел підіймається, і мо́стить кубло́ своє на висоті?
28 Evandaka mpe etongaka ndako kati na mabanga, na esika ya kaka, na songe ya libanga.
На скелі заме́шкує він та ночує, на ске́льнім вершку́ та тверди́ні, —
29 Wuta na likolo, emonaka nyama ya kolia, miso na yango emonaka na mosika.
ізвідти визо́рює ї́жу, дале́ко вдивляються очі його,
30 Bana na yango emelaka makila. Esika ebembe ezali, mpongo ezali wana. »
а його пташеня́та п'ють кров. Де ж забиті, там він“.
