Yobo 30
1 « Kasi sik’oyo, nakomi eloko ya kotiola epai ya bilenge oyo batata na bango bazangaki tina, mpe oyo nakokaki kutu te kopesa nzela ya kolia esika moko na mbwa na ngai, oyo ezalaki kobatela bibwele na ngai.
А тепер насміхаються з мене молодші від мене літами, ті, що їхніх батьків я бриди́вся б покласти із псами отари моєї.
2 Makasi ya maboko na bango ekokaki kutu kosunga ngai na nini? Pamba te basilaki makasi na nzoto,
Та й сила рук їхніх для чого бува́ла мені? Повня сил їх мину́лась!
3 bazalaki bato bakawuka na nzala mpe na kozanga, bato oyo bazalaki kolia mabele ya esobe mpe ezanga matiti.
Само́тні були в недоста́тку та голоді, ссали вони суху землю, зруйновану та опустілу!
4 Bazalaki kobuka matiti ya mungwa kati na banzete mpe kolia misisa ya banzete mike.
рвали вони лободу́ на кущах, ялівце́ве ж коріння було їхнім хлібом.
5 Babenganaki bango kati na bato na bango, babelelaki bango lokola miyibi.
Вони були ви́гнані з-поміж людей, кричали на них, немов на злоді́їв,
6 Bazalaki kovanda na nzela ya mayi ekawuka, kati na mabulu ya mabele mpe ya mabanga;
так що вони пробува́ли в яру́гах долин, по я́мах під земних та скелях,
7 bazalaki kolela lokola banyama kati na banzete mike ya nzube, bazalaki kosangana na se ya banzete mikuse.
ревіли вони між кущами, збирались під те́рням, —
8 Bana oyo batata na bango bazanga mayele mpe bazanga kombo babenganaki bango libanda ya mboka.
сини нерозумного й діти неславного, вони були ви́гнані з кра́ю!
9 Sik’oyo, bana na bango ya mibali bakomi koseka ngai na banzembo, nakomi lisapo kati na minoko na bango.
А тепер я став піснею їм, і зробився для них погово́ром.
10 Bazali koyina ngai mpe bakimi mosika na ngai, bazali na somo te ya kobwakela ngai soyi na elongi.
Вони обриди́ли мене, віддали́лись від мене, і від мойого обличчя не стримали сли́ни,
11 Mpo ete Nzambe alembisi singa ya tolotolo na ngai mpe ayokisi ngai soni, bazali komipekisa na likambo moko te liboso na ngai.
бо Він розв'яза́в мого пояса й мучить мене, то й вони ось вузде́чку із себе відкинули перед обличчям моїм.
12 Na loboko na ngai ya mobali, lisanga ya bato mabe ezali kobundisa ngai, batie mitambo na makolo na ngai, batie mabaku na nzela na ngai mpo na kosala ngai mabe;
По прави́ці встають жовтодзю́бі, но́ги мені підставляють, і то́пчуть на мене дороги нещастя свого.
13 bakangi nzela na ngai, balongi kobebisa ngai atako moto moko te asungaki bango.
Пори́ли вони мою сте́жку, хо́чуть мати ко́ристь із мойого життя, немає кому їх затримати, —
14 Bazali koya lokola na nzela ya lidusu ya monene, bazali kobunda-bunda kati na ndako ebukana.
немов через ви́лім широкий прихо́дять, валяються попід румо́вищем.
15 Somo elati ngai, lokumu na ngai ekeyi lokola mopepe, bomengo na ngai elimwe lokola lipata.
Оберну́лось страхіття на мене, моя слава проне́слась, як вітер, і, як хмара, мину́лося щастя моє.
16 Sik’oyo, bomoi na ngai ekeyi, mpe mikolo ya pasi ekangi ngai.
А тепер розливається в мене душа моя, хапають мене дні нещастя!
17 Butu ezali kotobola mikuwa na ngai mpe pasi ezali kozangisa ngai pongi.
Вночі мої кості від мене віддо́вбуються, а жи́ли мої не вспоко́юються.
18 Na nguya na yango, pasi ekomi lokola kingo ya nzambala na ngai.
З великої Божої сили зміни́лося тіло моє, і неду́га мене опері́зує, мов той хіто́н.
19 Nzambe abwaki ngai na potopoto, mpe nakomi lokola putulu ya mabele to ya moto.
Він укинув мене до болота, і став я подібний до по́роху й по́пелу.
20 Oh Nzambe, nazali koganga epai na Yo, kasi ozali kopesa ngai eyano te; natelemi, kasi ozali kotala ngai kaka pamba.
Я кли́чу до Тебе, та Ти мені відповіді не даєш, я перед Тобою стою́, Ти ж на мене лише придивля́єшся.
21 Obongwani monguna ya kanza mpo na ngai, ozali kobundisa ngai na nguya ya loboko na Yo.
Ти зміни́вся мені на жорстокого, мене Ти женеш силою Своєї руки.
22 Omemi ngai liboso ya mopepe mpe otiki ete mopepe yango emema ngai, bongo epumbwisi ngai mosika.
На вітер підняв Ти мене, на нього мене посадив, і робиш, щоб я розтопи́всь на спусто́шення!
23 Nayebi ete ozali komema ngai na kufa, na esika oyo obongisa mpo na bato ya bomoi.
Знаю я: Ти до смерти прова́диш мене, і до дому зібра́ння, яко́го призна́чив для всього живого.
24 Kasi boni, moto oyo azali kokufa akoki kotombola ata loboko te? Moto oyo azali na pasi, akoki te kosenga lisungi?
Хіба не простяга́є руки́ потопе́льник, чи він у нещасті своїм не кричить?
25 Boni, nazalaki kolela te elongo na bato oyo bazalaki na pasi? Motema na ngai eyokelaki babola mawa te?
Чи ж не плакав я за бідаре́м? Чи за вбогим душа моя не сумувала?
26 Nazelaki esengo, kasi pasi nde ekomeli ngai; nazelaki pole, kasi molili nde ekomeli ngai.
Бо чекав я добра́, але лихо прийшло, сподівався я світла, та темно́та прийшла.
27 Motema na ngai ezali kobaluka kati na ngai, wuta mokolo pasi oyo ekomeli ngai.
Киплять мої ну́трощі й не замовка́ють, зустріли мене дні нещастя,
28 Nakomi mwindo, kasi moyi te nde eyindisi ngai; kati na lisanga, nakomi kaka kotelema mpe kobelela mpo na koluka lisungi.
ходжу́ почорнілий без сонця, на зборі встаю та кричу́.
29 Nakoma ndeko ya mbwa ya zamba mpe moninga ya maligbanga.
Я став братом шака́лам, а струся́там — това́ришем,
30 Poso na ngai ya nzoto eyindi mpe ekomi kokweya-kweya, mikuwa na ngai ekawuki na moyi.
моя шкіра зчорніла та й лу́питься з мене, від спеко́ти спали́лися кості мої.
31 Lindanda na ngai etikali kaka mpo na matanga, mpe flite na ngai, mpo na kosunga mingongo ya baleli. »
І стала жало́бою а́рфа моя, а сопі́лка моя — зойком плачли́вим.
