< Yobo 3 >
1 Sima na yango, Yobo afungolaki monoko na ye mpe alakelaki mokolo ya mbotama na ye mabe.
По цьому відкрив Йов уста свої та й прокляв був свій день наро́дження.
І Йов заговорив та й сказав:
3 « Tika ete mokolo ya mbotama na ngai, mpe butu oyo elobaki: ‹ Mwana mobali moko abotami, › ekufa!
„Хай загине той день, що я в ньому родився, і та ніч, що сказала: „Зача́всь чоловік!“
4 Tika ete mokolo yango ebongwana molili! Tika ete, wuta na likolo, Nzambe akanisa yango lisusu te! Tika ete pole engengela yango lisusu te!
Нехай стане цей день темното́ю, нехай Бог з висоти́ не згадає його́, і нехай не являється світло над ним!.
5 Tika ete molili mpe elilingi ya kufa ezingela yango! Tika ete lipata ezipa yango, mpe molili ebangisa pole na yango!
Бодай те́мрява й мо́рок його заступи́ли, бодай хмара над ним пробува́ла, бодай те́мнощі денні лякали його́!
6 Tika ete molili makasi ekotela butu yango, ete batanga yango lisusu te kati na mikolo ya mibu to kati na mikolo ya basanza!
Оця ніч — бодай те́мність її обгорну́ла, нехай у днях року не буде назва́на вона, хай не вві́йде вона в число місяців!
7 Tika ete butu yango etikala ekomba, ete koganga moko te ya esengo eyokana na butu yango!
Тож ця ніч нехай буде самі́тна, хай не при́йде до неї співа́ння!
8 Tika ete bato oyo balakelaka mikolo mabe, bato oyo balamusaka bilima minene ya mayi, balakela yango mabe!
Бодай її ті проклина́ли, що день проклинають, що левіята́на готові збудити!
9 Tika ete minzoto ya tongo na yango ekoma molili, ezela na pamba tongo oyo ekotana mpe emona kongenga ya tongo te.
Хай поте́мніють зо́рі пора́нку її, нехай має надію на світло — й не буде його, і хай вона не побачить тремтя́чих повік зорі ранньої, —
10 Pamba te ekangelaki ngai te bikuke ya libumu ya mama na ngai mpo na kobombela miso na ngai pasi ya boye!
бо вона не замкнула двере́й нутра ма́тернього, і не сховала стражда́ння з очей моїх!
11 Mpo na nini namikufelaki te kati na libumu ya mama na ngai? Mpo na nini nakataki motema te tango nabimaki na libumu ya mama na ngai?
Чому́ я не згинув в утро́бі? Як вийшов, із нутра́ то чому́ я не вмер?
12 Mpo na nini mabolongo eyambaki ngai? Mpo na nini mama amelisaki ngai mabele?
Чого прийняли́ ті коліна мене? І нащо ті пе́рса, які я був ссав?
13 Pamba te sik’oyo, nalingaki na ngai kolala na kimia, nalingaki na ngai kokufa mpe kopema
Бо тепер я лежав би спокійно, я спав би, та був би мені відпочи́нок
14 elongo na bakonzi mpe bapesi toli ya mokili, oyo bamitongelaki malita na bango kasi lelo ebeba,
з царями та з зе́мними ра́дниками, що гробни́ці будують собі,
15 elongo na bakambi oyo bazalaki na wolo mpe batondisa palata kati na bandako na bango.
або із князя́ми, що золото мали, що доми́ свої срі́блом напо́внювали!
16 Mpo na nini babombaki ngai te na se ya mabele lokola zemi oyo esopani to lokola mwana oyo atikala komona te pole ya mokolo?
Або чом я не ставсь недоно́ском прихо́ваним, немов ті немовля́та, що світла не бачили?
17 Kuna, bato mabe batikaka konyokola bato, bato oyo balembi bazwaka bopemi,
Там же безбожники перестають докуча́ти, і спочивають там змученоси́лі,
18 bato ya boloko bazwaka kimia mpe bayokaka lisusu te mongongo ya mokengeli.
разом з тим мають спо́кій ув'я́знені, — вони не почують вже крику гноби́теля!
19 Ezala mobola to mozwi, bango mibale bazalaka kuna, mpe mowumbu akangolamaka na maboko ya nkolo na ye.
Мали́й та великий — там рівні, а раб вільний від пана свого́...
20 Mpo na nini pole epesamelaka bato ya pasi? Mpo na nini bomoi epesamelaka moto oyo azali na pasi na motema?
І на́що Він стру́дженому дає світло, і життя — гіркоду́хим,
21 Bazelaka kufa, kasi eyaka te; nzokande balukaka yango koleka bozwi oyo ebombama,
що вичі́кують смерти — й немає її, що її відкопа́ли б, як ска́рби захо́вані,
22 balingaki kotonda na esengo mpe kosepela soki bamoni kunda!
тим, що радісно ті́шилися б, весели́лись, коли б знайшли гро́ба,
23 Mpo na nini bomoi epesamela moto oyo nzela na ye ebombama, moto oyo Nzambe azingela lokola lopango?
мужчи́ні, якому доро́га закрита, що Бог тінню закрив перед ним?
24 Pamba te kolela ekomi bilei na ngai, bileli na ngai ezali kosopana lokola mayi.
Бо зідха́ння моє випере́джує хліб мій, а зо́йки мої полились, як вода,
25 Makambo oyo nazalaki kobanga, yango nde ezali kokomela ngai; oyo nazalaki koyokela somo, yango nde ezali kosalemela ngai.
бо страх, що його я жахався, — до мене прибув, і чого я боявся — прийшло те мені.
26 Nazangi kimia, motema na ngai ezali kokita te mpe nazangi bopemi; kasi minyoko na minyoko kaka nde nazali na yango. »
Не знав я споко́ю й не був втихоми́рений, і я не відпочи́в, — та нещастя прийшло!“