2 Masolo ya Kala 34

1 Joziasi azalaki na mibu mwambe ya mbotama tango akomaki mokonzi, mpe akonzaki mibu tuku misato na moko na Yelusalemi.

Йосі́я був віку восьми́ літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі тридцять і один рік.

2 Asalaki makambo ya sembo na miso ya Yawe mpe alandaki banzela oyo Davidi, tata na ye, atambolaki na yango: apengwaki na yango te, ezala na ngambo ya loboko ya mwasi to na ngambo ya loboko ya mobali.

І робив він угодне в Господніх оча́х, і ходив дорогами свого батька Давида, і не вступався ані право́руч, ані ліво́руч.

3 Na mobu ya mwambe ya bokonzi na ye, lokola azalaki nanu elenge, akomaki koluka Nzambe ya Davidi, tata na ye; bongo na mobu ya zomi na mibale, akomaki kopetola Yuda mpe Yelusalemi na kopekisa bato kokende na bisambelo ya likolo ya bangomba, na kobuka makonzi ya bule ya nzambe mwasi Ashera elongo na bikeko ya banzambe basala na nzete mpe na bibende oyo banyangwisa na moto.

І восьмого року царюва́ння свого, бувши ще юнако́м, розпоча́в він зверта́тися до Бога батька свого Давида, а дванадцятого року розпочав очищати Юду та Єрусалим від па́гірків, і Аста́рт, і бовва́нів рі́заних та литих.

4 Babukaki liboso na ye bitumbelo ya banzambe Bala, bakweyisaki mbala moko bitumbelo malasi oyo ezalaki na likolo na yango, abukaki makonzi ya bule ya nzambe mwasi Ashera, bikeko ya banzambe basala na nzete mpe na bibende oyo banyangwisa na moto; akomisaki yango putulu mpe asopaki putulu yango na likolo ya bakunda ya bato oyo babonzelaki banzambe yango bambeka.

І порозбивали перед ним Ваалові же́ртівники, а стовпи́ сонця, що були на них, він повиру́бував, а Астарти, і бовва́ни різані та литі полама́в і розтер, і розкидав на гроби́ тих, хто прино́сив їм жертви.

5 Atumbaki mikuwa ya banganga-nzambe ya bikeko na likolo ya bitumbelo na yango. Ezalaki ndenge wana nde apetolaki Yuda mpe Yelusalemi.

А кості жерців попалив на їхніх же́ртівниках, і очи́стив Юдею та Єрусалим.

6 Abukaki bitumbelo kati na bingumba ya Manase, ya Efrayimi, ya Simeoni kino na Nefitali mpe na bamboka na yango ya zingazinga.

А по містах Манасії, і Єфрема, і Симеона, і аж до Нефталима по їхніх руїнах навко́ло

7 Abukaki makonzi ya bule ya nzambe mwasi Ashera elongo na bikeko ya banzambe mpe akomisaki yango putulu. Akweyisaki lisusu bitumbelo malasi nyonso kati na mokili mobimba ya Isalaele. Bongo, azongaki na Yelusalemi.

порозбива́в же́ртівники та Аста́рти, і потовк бовва́ни на порох, а всі ідоли сонця повиру́бував в усьому Ізраїлевому кра́ї, і вернувся до Єрусалиму.

8 Tango Joziasi akokisaki mibu zomi na mwambe na bokonzi, mpo na kopetola mokili mpe Tempelo, atindaki Shafani, mwana mobali ya Atsalia; Maaseya, moyangeli ya engumba; mpe Yoa, mwana mobali ya Yoakazi mpe mobombi mikanda, mpo na kobongisa Tempelo ya Yawe, Nzambe na ye.

А вісімнадцятого року царюва́ння його́, по очи́щенні Кра́ю та Божого дому, послав він Шафана, сина Ацалії, і Маасею, зверхника міста, та Йоаха, та ка́нцлера Йоаха, сина Йохазового, щоб напра́вити дім Господа, Бога його.

9 Bakendeki epai ya Ilikia, mokonzi ya Banganga-Nzambe, mpe bapesaki ye mbongo oyo bazwaki na Tempelo ya Nzambe, mbongo oyo Balevi oyo bazalaki kokengela ekotelo bakongolaki lokola makabo mpo na Tempelo na maboko ya bato ya Manase, ya Efrayimi, ya batikali ya Isalaele, ya bato nyonso ya Yuda, ya Benjame mpe ya bavandi ya Yelusalemi.

І прийшли вони до первосвященика Хілкійї, і дали срібло, що було зне́сене до Господнього дому, яке зібрали Левити, що стерегли́ поро́га, з руки Манасії й Єфрема, та з усієї решти Ізраїля, і з усього Юди й Веніямина та ме́шканців Єрусалиму.

10 Bapesaki mbongo yango na maboko ya batambolisi misala ya Tempelo ya Yawe. Bato yango bafutaki basali oyo bazalaki kobongisa mpe kolendisa Tempelo yango;

I дали́ на руку робітникі́в праці, приста́влених до Господнього дому, а робітники тієї праці, що робили в Господньому домі, віддали́ на відбудову та на направу Божого дому.

11 bapesaki lisusu epai ya basharipantie mpe batongi Tempelo mpo ete basomba mabanga bakata elongo na mabaya mpo na motondo, mpe mpo ete batonga bandako mosusu oyo bakonzi ya Yuda bazalaki kobongisa te tango ezalaki kobeba.

І дали́ вони те́слям, і будівни́чим, щоб купувати те́сане камі́ння та дере́ва на зв'я́зування та на покриття́ домів, що їх понищили Юдині царі.

12 Bato yango basalaki mosala na bango na boyengebene mpe na bokambami ya Balevi Yaati mpe Abidiasi, bana mibali ya Merari. Zakari mpe Meshulami, bana mibali ya Keati, nde bazalaki kokengela mosala na bango.

А ті люди чесно вико́нували працю, а над ними були́ поста́влені Яхат та Овадія, Левити з синів Мерарієвих, і Захарій та Мешуллам із синів Кегатівців для керува́ння. А всі ті Левіти, що розумілися на музичних знаря́ддях,

13 Balevi yango bayebaki mpe kobeta mindule; bazalaki kokengela bato oyo bazalaki komema biloko ya mosala mpe kokamba ba-oyo nyonso bazalaki kosala misala na bisika nyonso oyo mosala ezalaki kosalema. Balevi mosusu bazalaki bakomi mikanda, balakisi ya Mobeko mpe bakengeli bikuke.

були над носія́ми, і керували всіма́ робітника́ми на кожну роботу; а з Левитів були писарі́ й уря́дники та придве́рні.

14 Tango bazalaki kobimisa mbongo oyo ezalaki kati na Tempelo ya Yawe, Nganga-Nzambe Ilikia amonaki buku ya Mobeko ya Yawe, oyo epesamaki na nzela ya Moyize.

А коли вони виймали срібло, прине́сене до Господнього дому, священик Хілкійя знайшов книгу Господнього Зако́ну, даного через Мойсея.

15 Ilikia alobaki na Shafani, mokomi mikanda: — Namoni buku ya Mobeko kati na Tempelo ya Yawe! Mpe apesaki buku yango epai ya Shafani.

І відповів Хілкійя й сказав до пи́саря Шафана: „Я знайшов у Господньому домі книгу Зако́ну!“І дав Хілкійя ту книгу Діафанові.

16 Shafani azwaki buku yango, amemaki yango epai ya mokonzi mpe ayebisaki ye: — Basali na yo bazali kosala makambo nyonso oyo otindaki bango.

І приніс Шафан ту книгу до царя, і приніс царе́ві ще відповідь, говорячи: „Усе, що да́но через твоїх рабів, вони роблять.

17 Bapesi mbongo oyo ezalaki kati na Tempelo ya Yawe epai ya batambolisi misala mpe epai ya bato oyo bazali kosala misala.

І вони ви́сипали те срібло, що зна́йдене в Господньому домі, і дали його на руку приста́влених та на руку робітникі́в праці“.

18 Mokomi mikanda, Shafani, alobaki na mokonzi: — Nganga-Nzambe Ilikia apesi ngai buku moko. Mpe Shafani atangaki buku yango liboso ya mokonzi.

І доніс писар Шафан цареві, говорячи: „Священик Хілкійя дав мені книгу“. І Шафан перечитав з неї перед царем.

19 Tango mokonzi ayokaki maloba ya Mobeko, apasolaki bilamba na ye,

І сталося, як цар почув слова́ книги Зако́ну, то розде́р свої шати...

20 apesaki mitindo oyo epai ya Ilikia, epai ya Ayikami, mwana mobali ya Shafani; epai ya Abidoni, mwana mobali ya Mishe; epai ya Shafani, mokomi mikanda, mpe epai ya Asaya, moko kati na bakalaka ya mokonzi:

І наказав цар Хілкійї, і Ахікамові, Шафановому синові, і Авдонові, Міхиному синові, і писареві Шафанові, і Асаї, царевому рабові, говорячи:

21 — Bokende kotuna toli ya Yawe mpo na ngai mpe mpo na batikali ya Isalaele mpe ya Yuda; botuna na tina na makambo oyo ekomama kati na buku oyo ewuti komonana, pamba te kanda ya Yawe, oyo ekweyeli biso ezali makasi mpo ete batata na biso batosaki te Liloba na Yawe mpe basalaki te kolanda nyonso oyo ekomama kati na buku oyo.

„Ідіть, зверніться до Господа про мене та про позосталих в Ізраїлі та в Юдеї, про слова́ цієї книги, що зна́йдена. Великий бо гнів Господній, що вилився на нас за те, що батьки наші не дотри́мували Господнього слова, щоб робити все, як написано в цій книзі“.

22 Ilikia elongo na bato oyo mokonzi aponaki bakendeki epai ya mwasi mosakoli Ulida, mwasi ya Shalumi, mwana mobali ya Tokeati, mwana mobali ya Asira, mobombi bilamba ya Tempelo. Ulida azalaki kovanda na Yelusalemi, na etuka ya sika. Balobaki na ye ndenge bayokanaki.

І пішов Хілкійя та ті, кому́ звелів цар, до пророчиці Хулди, жінки Шаллума, сина Токегата, сина Хасриного, сто́рожа шат, а вона сиділа в Єрусалимі на Ново́му Місті, — і говорили до неї про це.

23 Ulida alobaki na bango: — Tala makambo oyo Yawe, Nzambe ya Isalaele, alobi: « Boloba na tata oyo atindi bino epai na Ngai:

А вона сказала до них: „Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Скажіть чоловікові, що послав вас до мене:

24 ‹ Tala liloba oyo Yawe alobi: Nakobengisa pasi makasi na esika oyo mpe na bavandi na yango kolanda bilakeli mabe nyonso oyo ekomama kati na buku oyo bawuti kotanga liboso ya mokonzi ya Yuda. ›

Так говорить Господь: Ось Я наведу́ лихо на оце місце та на ме́шканців його, усі ті прокля́ття, що написані в книзі, яку читали перед Юдиним царем,

25 Lokola basundolaki Ngai mpe batumbaki mbeka ya malasi mpo na banzambe mosusu kino kotumbola kanda na Ngai na nzela ya biloko oyo maboko na bango esilaki kosala, kanda na Ngai ekopela makasi na esika oyo, mpe ekokita te.

за те, що вони поки́нули Мене й кадили іншим бога́м, щоб гніви́ти Мене всіма́ ділами своїх рук. І вилився гнів Мій на це місце, — і він не погасне.

26 Kasi boloba na mokonzi ya Yuda oyo atindi bino kotuna toli ya Yawe: ‹ Tala makambo oyo Yawe, Nzambe ya Isalaele, alobi na tina na maloba oyo oyokaki:

А Юдиному царе́ві, що послав вас звернутися до Господа, скажете йому так: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів, — про ті слова́, які ти чув:

27 Lokola motema na yo etutami, lokola omikitisi liboso ya Nzambe sima na yo koyoka maloba na Ye mpo na kotelemela esika oyo mpe bavandi na yango, lokola omikitisi liboso na Ngai, lokola opasoli bilamba na yo mpe oleli liboso na Ngai, Ngai mpe nayoki, › elobi Yawe,

За те, що зм'якло твоє серце, і ти впокори́вся перед лицем Бога свого, коли ти почув слова́ Його на це місце та на ме́шканців його, і ти впокори́вся перед лицем Моїм, і розде́р свої шати та плакав перед Моїм лицем, то Я також почув, — говорить Господь.

28 ‹ nakosala ete okende kokutana na bakoko na yo, oyo bakufa; mpe okokundama na kimia kati na moko na bakunda na yo. Na bongo, miso na yo ekomona te pasi nyonso oyo nakotindela esika oyo mpe bavandi na yango. › » Batindami bakomisaki eyano oyo epai ya mokonzi.

Ось Я прилучу́ тебе до батькі́в твоїх, і ти бу́деш прилу́чений до гробі́в своїх у споко́ї, і очі твої не побачать усього того лиха, що Я наведу́ на оце місце та на ме́шканців його!“І вони прине́сли відповідь цареві.

29 Mokonzi Joziasi abengisaki bampaka nyonso ya Yuda mpe ya Yelusalemi.

А цар послав, і зібрав усіх старши́х Юдеї та Єрусалиму.

30 Bongo akendeki na Tempelo ya Yawe elongo na bato nyonso ya Yuda, bavandi nyonso ya Yelusalemi, Banganga-Nzambe, Balevi, bato nyonso, kobanda na oyo aleki na lokumu kino na oyo aleki na se. Mokonzi atangelaki bango makomi nyonso ya buku ya Boyokani oyo emonanaki kati na Tempelo ya Yawe.

І ввійшов до Господнього дому цар, і кожен муж Юдеї, і ме́шканці Єрусалиму, і священики, і Левити, і ввесь народ від великого й аж до мало́го, і він прочитав уго́лос слова́ книги Заповіту, зна́йденої в Господньому домі.

31 Mokonzi atelemaki na etemelo na ye ya kolobela mpe asalaki boyokani oyo liboso ya Yawe: — Nalapi ndayi ete nakolanda Yawe, nakotosa mibeko, mitindo mpe malako na Ye, na motema mpe na elimo na ngai mobimba; mpe nakotosa maloba ya boyokani, oyo ekomama kati na buku oyo.

І став цар на своєму місці, і склав заповіта перед Господнім лицем, щоб ходити за Господом та додержувати заповіді Його, і сві́дчення Його, і устави Його всім серцем своїм та всім життям своїм, щоб вико́нувати слова́ того заповіту, що написані в тій книзі.

32 Mokonzi alapisaki ndayi yango bato nyonso oyo bazalaki na Yelusalemi mpe kati na etuka ya Benjame. Mpe bavandi ya Yelusalemi batambolaki kolanda boyokani ya Nzambe, Nzambe ya batata na bango.

І наставив він кожного, хто знахо́дився в Єрусалимі та в Веніямині, до того. І ме́шканці Єрусалиму робили за заповітом Бога, Бога своїх батьків.

33 Joziasi alongolaki banzambe nyonso ya bikeko ya nkele kati na bituka nyonso ya bana ya Isalaele. Apesaki mitindo na bato nyonso oyo bazalaki kati na Isalaele ete basalela Yawe, Nzambe na bango. Na bongo, na mikolo nyonso ya bomoi ya Joziasi, bapengwaki te liboso ya Yawe, Nzambe ya batata na bango.

І Йосі́я повикидав усі поганські гидо́ти з усіх країв, що в Ізраїлевих синів, і змусив кожного, хто знахо́дився в Ізраїлі, служити Господе́ві, їхньому Богові. За всіх днів його вони не відступали від Господа, Бога своїх батьків.