Pāvilavēstulē Romiešiem 13
1 Ikviens lai ir paklausīgs tām valdīšanām, kam tā vara; jo nekādas valdīšanas nav kā vien no Dieva, un kur valdīšanas ir, tur tās no Dieva ir ieceltas.
Кожна людина нехай підкоряється вищій владі, бо немає влади, крім тієї, яку встановив Бог. [Влади], які існують, були встановлені Богом.
2 Tad nu, kas valdīšanai turas pretī, tas turas pretī Dieva likumam. Bet kas pretī turas, tie dabūs savu sodu.
Отже, той, хто противиться владі, противиться Божому порядку, а ті, хто противиться, накликають на себе суд.
3 Jo valdnieki nav bijājami labiem darbiem, bet ļauniem; ja tu negribi no valdīšanas bīties, tad dari labu, tad tev būs teikšana no viņas.
Адже правителі не страшні для тих, хто чинить добрі діла, а для тих, хто чинить зло. Хочеш не боятися влади? Тоді роби те, що добре, й отримаєш похвалу від неї.
4 Jo tā ir Dieva kalpone tev par labu; bet ja tu ļaunu dari, tad bīsties, jo tā zobenu nenes velti, jo tā ir Dieva kalpone, atriebēja ļaundarītājam par sodību.
Бо [правитель] – це служитель Бога тобі на добро. Але якщо будеш чинити зло, бійся, бо недаремно він носить меч. Він слуга Божий, месник, який приносить покарання тому, хто чинить зло.
5 Tāpēc vajag paklausīt ne vien sodības dēļ bet arī zināmas sirds dēļ.
Отже, потрібно підкорятися не лише через [страх його] гніву, але й через сумління.
6 Tāpēc dodat arī meslus. Jo tie ir Dieva sulaiņi, šo savu amatu kopdami.
Тому ви й платите податки, бо [влада] – Божі слуги, які постійно зайняті своїми обов’язками.
7 Tad nu dodiet ikvienam, kas tam nākas: meslus, kam mesli nākas; muitu, kam muita nākas; bijāšanu, kam bijāšana nākas; godu, kam gods nākas.
Віддайте всім належне: кому податок – податок, кому мито – мито, кому повагу – повагу, кому пошану – пошану.
8 Neesiet nevienam neko parādā, kā vien, ka jūs cits citu mīlat; jo kas otru mīl, tas bauslību ir piepildījis.
Нікому нічого не будьте винні, окрім взаємної любові, бо хто любить іншого, той виконав Закон.
9 Jo tas bauslis: tev nebūs laulību pārkāpt, tev nebūs nokaut, tev nebūs zagt, tev nebūs nepatiesu liecību dot, tev nebūs iekārot, un ja vēl ir cits bauslis, tas šinī vārdā top saņemts, proti tanī: tev būs savu tuvāko mīlēt kā sevi pašu.
Адже заповіді: «Не чини перелюбу», «Не вбивай», «Не вкради», «Не бажай» і будь-яка інша заповідь містяться в цьому слові: «Люби ближнього свого, як самого себе».
10 Mīlestība tuvākam ļauna nedara; tad nu mīlestība ir bauslības piepildīšana.
Любов не чинить ближньому зла. Тому любов – це і є виконання Закону.
11 Un to dariet, zinādami to laiku, ka tagad mums ir tā stunda celties no miega; jo tagad mūsu pestīšana ir tuvāka, nekā kad mēs palikām ticīgi.
Тим більше ви знаєте, [який це] час, що вже настала пора прокинутися від сну, бо наше спасіння ближче зараз, ніж коли ми повірили.
12 Nakts ir pagājusi un diena tuvu nākusi, tad lai noliekam tumsības darbus un lai apvelkam gaismas ieročus.
Ніч майже закінчилася, і наближається день. Тож відкиньмо діла темряви й зодягнімось у зброю світла.
13 Lai tā kā dienā godīgi staigājam, ne rīšanā un plītēšanā, ne izvirtībā un nešķīstībā, ne bāršanā un ienaidībā.
Поводьмося пристойно, як удень, не в гульні та пияцтві, не в перелюбі та розпусті, не у сварках та заздрощах.
14 Bet apvelciet To Kungu Jēzu Kristu un nekopiet miesu uz kārībām.
Але зодягніться в Господа Ісуса Христа і турботу про тіло не перетворюйте в пристрасть.
