Psalmi 94
1 Kungs, Dievs, Tu atriebējs, ak Tu stiprais Dievs, Tu atriebējs, parādies!
О Боже помсти, Господи, Боже помсти, з’яви Себе!
2 Celies, Tu pasaules soģi, atmaksā tiem lepniem pēc viņu nopelna.
Піднімися, Судде землі, віддай гордим по заслугам!
3 Cik ilgi tiem bezdievīgiem, Kungs, cik ilgi tiem bezdievīgiem būs priecāties?
Аж доки нечестиві, Господи, доки нечестиві торжествувати будуть?
4 Pārplūstot tie runā pārgalvīgi, un visi ļaundarītāji greznojās.
Вивергають, промовляють вони пиху, нахваляються всі, хто чинить гріх.
5 Ak, Kungs, tie samin Tavus ļaudis un nospiež Tavu īpašumu,
Народ Твій, Господи, вони вражають ударами й пригнічують Твій спадок.
6 Atraitnes un svešiniekus tie nokauj un nomaitā bāriņus,
Вдову й приходька вбивають, сироту гублять
7 Un saka: Tas Kungs to neredz, un Jēkaba Dievs to nemana.
кажучи: «Не бачить Господь, і не вникає [в це] Бог Якова».
8 Ņemiet vērā, jūs bezprātīgie starp tiem ļaudīm, un jūs ģeķi, kad jūs paliksiet gudri?
Схаменіться, невігласи серед народу! Коли ви станете розумнішими, безумці?
9 Kas ausi ir dēstījis, vai tas nedzirdēs? Kas aci darījis, vai tas neredzēs?
Той, Хто насадив вухо, хіба не почує? Чи Той, Хто око створив, не побачить?
10 Kas tautas pārmāca, vai tas nesodīs? Tas, kas cilvēkiem māca atzīšanu,
Той, Хто народи карає, хіба не докорить? Той, Хто сам людині дає знання?
11 Tas Kungs zin cilvēku domas, ka tās ir nelietīgas.
Господь знає думки людини, що вони – марнота.
12 Svētīgs tas vīrs, ko Tu, Kungs, pārmāci, un kam Tu māci Savu bauslību,
Блаженний муж, якого Ти наставляєш, Господи, і Законом Твоїм навчаєш його,
13 To mierināt bēdu dienās, tiekams bezdievīgam bedri raks.
щоб заспокоїти його у дні лиха, поки буде викопана яма нечестивому!
14 Jo Tas Kungs neatstums Savus ļaudis un nepametīs Savu mantas tiesu.
Адже не покине Господь народу Свого й спадку Свого не полишить.
15 Jo pie taisnības jāgriežas tiesai, un tam piekritīs visi sirdsskaidrie.
Суд знову стане справедливим, і підуть услід за ним усі, праведні серцем.
16 Kas mani aizstāv pret netaisniem? Un kas man stāv klāt pret ļaundarītājiem?
Хто стане за мене проти злодіїв? Хто стоятиме за мене проти тих, що чинять гріх?
17 Ja Tas Kungs nebūtu mans palīgs, tad gan mana dvēsele drīz gulētu klusumā.
Якби Господь не був допомогою моєю, то оселилася б душа моя в [країні] мовчання.
18 Kad es jau sacītu: kāja man slīd, tad Tava žēlastība, ak Kungs, mani tur.
Коли сказав я: «Хитається нога моя», милість Твоя, Господи, підтримала мене.
19 Kad man daudz sirdēstu, tad Tava iepriecināšana ielīksmo manu dvēseli.
Коли тривожні думки множаться в нутрі моєму, Твоя втіха збадьорює мою душу.
20 Vai Tu biedrs būtu tam posta krēslam, kas blēdību izperē taisnības vietā? -
Хіба може мати щось спільне з Тобою престол загибелі, що діє всупереч постанові [Закону]?
21 Tie sapulcējās pret taisnā dvēseli un pazudina nenoziedzīgas asinis.
Натовпом тиснуть вони на душу праведника, і кров невинну засуджують [на страту].
22 Bet Tas Kungs ir mans patvērums, un mans Dievs mana pils, kur glābjos.
Але Господь став моєю твердинею, і Бог мій – скеля мого притулку.
23 Un Viņš tiem atmaksās viņu noziegumu un tos izdeldēs viņu blēdībā. Tas Kungs, mūsu Dievs, tos izdeldēs.
Він поверне проти них їхні власні гріхи і їхніми ж злодійствами знищить їх; знищить їх Господь, Бог наш.
