Psalmi 83
1 Asafa dziesma. Ak Dievs, neciet klusu, neesi kā mēms un nekavējies, ak stiprais Dievs!
Пісня. Псалом Аса́фів. Боже, не будь мовчазни́м, не мовчи, і не будь Ти спокійним, о Боже, —
2 Jo redzi, Tavi ienaidnieki trako un Tavi nīdētāji paceļ galvu.
бо ось зашуміли Твої вороги́, а Твої ненави́сники го́лови попідійма́ли!
3 Tie ņēmās viltīgus padomus pret Taviem ļaudīm un sarunājās pret tiem, ko Tu glabā.
Вони проти народу Твого хитрий за́дум видумують, і нара́джуються проти тих, кого Ти береже́ш!
4 Tie saka tā: nāciet, izdeldēsim tos, ka tie vairs nav tauta, un ka Israēla vārds vairs netop pieminēts.
Вони кажуть: „Ходіть но, та знищимо їх з-між наро́дів, - і згадуватись більш не буде іме́ння Ізраїля!“
5 Jo no sirds tie kopā ir sarunājušies un derību pret Tevi derējuši,
Бо вони одноду́шно нара́дилися, проти Тебе умови склада́ють, —
6 Edoma un Ismaēliešu teltis, Moabs un Hagarieši,
намети Едо́ма й ізмаїльтя́н, Моа́в та агаря́ни,
7 Ģebals, Amons un Amaleks, Fīlisti ar Tirus iedzīvotājiem.
Ґева́л і Аммо́н, і Амали́к, Филисте́я з мешка́нцями Ти́ру.
8 Arī Asurs stāv viņiem klāt un ir Lata bērniem par elkoni. (Sela)
І Ашшу́р поєднався був з ними, — вони синам Ло́товим стали раме́ном. (Се́ла)
9 Dari tiem kā Midijanam, kā Siseram, kā Jabinam pie Kisones upes.
Зроби їм, як Мідія́нові, як Сісе́рі, як Явінові в долині Кішо́н, —
10 Tie ir samaitāti Endorā un palikuši zemei par mēsliem.
при Ен-До́рі вони були зни́щені, стали погно́єм землі!
11 Dari tos un viņu lielos kungus tā kā Orebu un Zebu, un visus viņu virsniekus kā Zebahu un Calmunu,
Поклади їх та їхніх вельмож, як Оре́ва, й як Зе́ева, й як Зе́ваха, й як Цалму́нну, усіх їхніх князі́в,
12 Kas sacīja: ņemsim to jauko Dieva zemi sev par mantu.
що казали були́: „Візьмі́мо на спа́док для себе поме́шкання Боже“!
13 Mans Dievs, dari tos par viesuli, par pelavām vēja priekšā.
Боже мій, — бодай стали вони, немов по́рох у вихрі, як солома на вітрі!
14 Tā kā uguns mežu sadedzina, un kā liesma kalnus iededzina;
Як огонь па́лить ліс, й як запалює полу́м'я го́ри,
15 Tāpat dzenies tiem pakaļ ar Savu vētru un iztrūcini tos ar Savām aukām.
так Ти їх пожени Своїм ви́хром, і настра́ш Своєю бурею!
16 Pildi viņu vaigus ar kaunu, ka tie, Kungs, meklē Tavu Vārdu.
Напо́вни обличчя їхнє со́ромом, і хай шукають вони Твоє Ймення, о Господи!
17 Lai tie top kaunā un iztrūcinājās mūžīgi mūžam un kļūst apkaunoti un iet bojā.
Нехай будуть вони засоро́млені, й за́вжди хай будуть настра́шені, і хай застида́ються, й хай вони зги́нуть!
18 Lai tie atzīst, ka Tu vien ar Savu Vārdu esi Tas Kungs, tas Visuaugstākais pār visu pasauli.
І нехай вони знають, що Ти, — Твоє Ймення Госпо́дь, Сам Ти, Всевишній, на цілій землі!
