Psalmi 56
1 Dāvida sirds dziesma dziedātāju vadonim, pēc: „mēmais balodis svešumā“; kad Fīlisti Gatā viņu bija saņēmuši. Apžēlojies par mani, ak Dievs, jo cilvēki mani grib aprīt; cauru dienu pretinieks mani apbēdina.
Керівнику хору. На мотив «Голубка в далекій діброві». Міхтам Давидів, коли филистимляни схопили його в Ґаті. Помилуй мене, Боже, бо цькує мене людина, цілий день, нападаючи, тисне на мене.
2 Mani ienaidnieki cauru dienu mani grib aprīt, jo daudz ir, kas man pretī stāv lepnībā.
Цькують мене супротивники цілий день: багато-бо тих, хто гордовито воює проти мене.
3 Baiļu dienā es uz Tevi paļaujos.
У день страху я на Тебе покладаю надію.
4 Iekš Dieva es slavēšu Viņa vārdu, es paļaušos uz Dievu un nebīšos; ko miesa man darīs?
Я сподіваюся на Бога, Чиє слово прославляю, на Бога тільки й не боюся: що зробить мені тілесна [істота]?
5 Cauru dienu tie pārgroza manus vārdus, visas viņu domas pret mani ir uz ļaunu.
Цілий день мої слова перекручують, усі їхні думки щодо мене – лише зло.
6 Tie turas kopā un glūn, tie apsargā manas pēdas, tā kā kas pēc manas dvēseles tīko.
Вони сперечаються, спостерігають, стежать за моїми кроками, чатують на мою душу.
7 Vai tad tie ar tādu netaisnību izglābsies? Gāz zemē, ak Dievs, tos ļaudis iekš dusmības!
Не дай же їм уникнути кари за беззаконня; у гніві, Боже, кинь долілиць народи.
8 Tu skaiti manas bēgšanas, saņem traukā manas asaras; vai tās nav Tavā grāmatā?
О, якби полічив Ти мої поневіряння! Збери мої сльози в посудину, – хіба ж вони не у Твоїй книзі?
9 Tad mani ienaidnieki griezīsies atpakaļ tai dienā, kad es saukšu; to es zinu, ka Dievs ir ar mani.
Тоді вороги мої обернуться назад, коли я покличу Тебе. Через це дізнаюсь я, що Бог зі мною.
10 Iekš Dieva es slavēšu to vārdu, iekš Tā Kunga es slavēšu to vārdu.
На Бога, Чиє слово я прославляю, на Господа, Чиє слово я славлю,
11 Es paļaujos uz Dievu, es nebīšos; ko cilvēki man var darīt?
на Бога покладаюсь я, тому не боятимуся: що зробить мені людина?
12 Tev, Dievs, es esmu apsolījies, Tev es maksāšu pateicības upurus.
На мені, Боже, обітниці, що дав я Тобі, – я виконаю [обіцяні] Тобі жертви подяки.
13 Jo Tu manu dvēseli esi izglābis no nāves, ir manu dvēseli no slīdēšanas, ka es priekš Dieva vaiga staigāju dzīvības gaismā.
Бо Ти визволив мою душу від смерті, не дав спіткнутися нозі моїй, щоб я ходив перед Богом у світлі життя.
